Людина може втратити час і можливість захистити своє право у вибраному суді, якщо подасть позов не за тими правилами судочинства. Чи прийме адміністративний суд таку заяву до розгляду, визначає ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, яка діє у редакції від 01.01.2026 і стосується кожного, хто позивається до державних органів чи місцевих рад.
Що каже норма про відмову у відкритті провадження
Багато хто переконаний: якщо на документі стоїть печатка міської ради, пенсійного управління або виконавчої служби, то скаржитися на нього треба до адміністративного суду. Проте закон дивиться не на вивіску установи, а на суть конфлікту, і ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства встановлює чіткий бар'єр для заяв, які помилково потрапили не до тієї юрисдикції.
У ч. 1 ст. 170 КАС перелічено чотири підстави, за яких суддя не відкриває справу:
«Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:
- 1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
- 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі;
- 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб’єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
- 4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.»
Ключова цифра цієї норми — п'ять днів, бо саме стільки часу ч. 2 ст. 170 КАС відводить судді на перевірку заяви: «Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви.» Уже не пізніше наступного дня після постановлення такої ухвали суд надсилає її копію заявнику разом із позовною заявою та всіма доданими матеріалами, а копія позову залишається в суді.
Відмова за цією статтею закриває шлях до повторного подання такого самого позову до адміністративного суду. Водночас ч. 6 ст. 170 КАС покладає на суддю прямий обов'язок підказати людині правильний маршрут: «У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.»
Як суди читають це правило на практиці
Коли громадянин бачить у відповідачах виконком, департамент чи державний фонд, йому здається очевидним, що це публічно-правовий спір за ст. 19 КАС. Судова практика розмежовує владне управління та приватні чи процесуальні питання значно суворіше.
Якщо орган влади діє не як управлінець, а як учасник сімейного спору, сторона виконавчого провадження або суд під час здійснення правосуддя, адміністративний позов не спрацює. Навіть коли сам спір є публічно-правовим і стосується соціальних виплат, але людина оскаржує дії органу щодо виконання вже ухваленого судового рішення, подавати новий позов за правилами ст. 170 КАС не можна, бо для цього існують спеціальні норми ст. 382 КАС та ст. 383 КАС.
Чи означає відмова за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, що рішення чиновників неможливо оскаржити? Ні, адже ч. 4 ст. 170 КАС дозволяє подати апеляцію на саму ухвалу, і якщо апеляційний суд її скасує, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного звернення до суду. Якщо ж апеляція за ст. 316 КАС підтвердить відмову, захищати право доведеться в іншому суді або в іншому процесуальному порядку.
Три історії з різним фіналом: від сімейних спорів до виплати пенсії
У справі № 120/12520/26 позивач оскаржив рішення комісії з питань захисту прав дитини виконкому міської ради, яка відмовила в опитуванні дитини та запропонувала вважати доцільним поновлення батьківських прав іншої особи. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2026 відмовив у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.10.2026 залишив апеляційну скаргу без задоволення. Суд пояснив, що комісія готувала висновок для цивільної справи за ст. 19 Сімейного кодексу, тому спір є приватноправовим і не розглядається в адміністративному суді.
Цього ж дня той самий апеляційний суд розглянув іншу ухвалу у справі № 560/16134/26, де пенсіонер подав окремий позов до управління Пенсійного фонду, вимагаючи виплатити пенсію на виконання попереднього судового рішення без бюджетних обмежень. Хмельницький окружний адміністративний суд 24.08.2026 відмовив у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, і апеляційна інстанція залишила цю відмову без змін. Оскільки вимоги стосуються виконання вже існуючого рішення, їх треба заявляти через судовий контроль за ст. 382 КАС та ст. 383 КАС у межах попередньої справи, а не новим позовом.
Натомість у справі № 620/9636/25 вдова військовослужбовця позивалася до управління Пенсійного фонду, яке відмовило у виплаті 283 311,08 грн недоодержаної пенсії її померлого чоловіка. Чернігівський окружний адміністративний суд 23.09.2025 відмовив у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, вважаючи це спором про спадкування, але Шостий апеляційний адміністративний суд 19.10.2026 задовольнив скаргу вдови і скасував ухвалу за ст. 320 КАС. Апеляція вказала, що виплата цих коштів членам сім'ї є реалізацією права на соціальний захист від державного органу, тому справу повернули до першої інстанції для продовження розгляду.
Де проходить межа із сусідніми нормами
Найгостріша плутанина виникає на стику публічного управління та сімейних правовідносин, де поруч зі ст. 170 КАС працює ст. 19 Сімейного кодексу, чинна у редакції від 05.08.2026. Люди бачать, що орган опіки та піклування — це підрозділ місцевої ради, і намагаються скасувати його висновок через адміністративний суд як індивідуальний акт.
Тим часом ч. 5 ст. 19 СК прямо визначає природу цього документа: «Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.» Такий висновок є доказом у сімейному спорі за ст. 19 ЦПК, а не владним рішенням, тому у справі № 520/17114/26 Другий апеляційний адміністративний суд 15.10.2026 підтвердив відмову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у відкритті провадження щодо висновку про позбавлення батьківських прав, навіть коли саму цивільну справу вже залишили без розгляду.
Закон дає людині захист від необґрунтованої позиції органу опіки без жодного походу до адмінсуду, адже за ч. 6 ст. 19 СК цивільний суд не зв'язаний цим папером. Окремо встановлювати неправомірність такого висновку за ст. 21 ЦК чи ст. 18 СК в адміністративному процесі не потрібно.
Інша межа проходить у виконавчому провадженні за ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»: у справі № 240/29107/26 Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2026, яку апеляція підтримала 19.10.2026, відмовив у відкритті провадження щодо постанови про стягнення виконавчого збору від 25.06.2026, бо після законодавчих змін такі постанови оскаржуються до того суду, який видав виконавчий документ. Так само за межами ст. 2 КАС перебувають процесуальні дії судів: у справі № 120/13914/26 Вінницький окружний адміністративний суд 14.09.2026 відмовив у відкритті провадження за позовом до Верховного Суду щодо написання імені позивача в ухвалі, і 16.10.2026 апеляційна інстанція залишила цю відмову в силі.
Як це працює для вас
Перед поданням позову проти державного чи місцевого органу варто перевірити, чи не випливає ваш спір із сімейних, цивільних або процесуальних відносин, щоб не втратити час на гарантовану відмову у відкритті провадження. У вашій ситуації зверніть увагу на такі практичні орієнтири:
- Якщо ви не згодні з висновком органу опіки та піклування щодо виховання дитини чи батьківських прав, подавайте свої заперечення та докази безпосередньо до цивільного суду, який розглядає ваш сімейний спір, а не окремим адміністративним позовом.
- Якщо ви отримали рішення органу опіки у випадках попереднього звернення за захистом сімейних прав, пам'ятайте про десятиденний строк із ч. 2 ст. 19 СК: воно стає обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.
- Якщо ви домагаєтеся від Пенсійного фонду чи іншого органу точного виконання вже виграного судового рішення, подавайте заяву про судовий контроль за ст. 382 КАС та ст. 383 КАС у межах тієї самої справи, замість того щоб реєструвати новий позов.
- Якщо ви оскаржуєте постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору або отримали ухвалу про відмову у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС, перевірте в тексті ухвали роз'яснення судді про те, до якого саме суду слід направити вашу заяву.
«Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.»