Перейти до вмісту

Стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів

Чинна редакція кодексу від 23.10.2026

Коротко. Правило для кожного, хто планує судитися з державою або оскаржувати рішення та дії чиновників.

Текст статті

ч. 1

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1‑1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов’язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917‑1991 років";

14) спорах із суб’єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства;

15) спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера;

15‑1) спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

ч. 2

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає перелік спорів, які розглядають адміністративні суди, зокрема щодо оскарження дій чи рішень органів влади, публічної служби, виборів і доступу до публічної інформації. Водночас встановлено винятки, коли такі суди не можуть розглядати справу, зокрема якщо спір належить до кримінального чи конституційного судочинства.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 8 765Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 3 988Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 639 по суті
  • 53 %Задоволено, із 2 639 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 4 271Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 12017: 32018: 244 · переважно касаційні постанови2019: 1 054 · переважно касаційні постанови2020: 900 · переважно касаційні постанови2021: 578 · переважно касаційні постанови2022: 365 · переважно касаційні постанови2023: 342 · переважно касаційні постанови2024: 323 · переважно касаційні постанови2025: 9672026: 3 988
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

53 %
32 %
15 %
Задоволено — 1 405 з 2 639 · 53 %Задоволено частково — 841 з 2 639 · 32 %Відмовлено — 393 з 2 639 · 15 %

Відсотки — частка з 2 639 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 97 рішень у 2026 році, з них 38 % — «Відмовлено».
  • Частина 2 — 2 036 рішень у 2026 році, з них 57 % — «Задоволено».
  • Ще 506 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 4 271 рішення (49 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 4 520 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 338 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо впливає на права та інтереси суб'єкта декларування, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у справі, ототожнивши питання судового контролю за законністю адміністративного акта з питанням оцінки наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/12611/25
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно відмовили у відкритті провадження у справі, оскільки не з'ясували належним чином характер спірних правовідносин, обставини закриття кримінального провадження та наявність чи відсутність ефективного способу судового захисту в порядку кримінального судочинства. Висновки судів про те, що спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, є передчасними, що тягне за собою скасування судових рішень із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 520/25833/25
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно закрили провадження у справі, оскільки не проаналізували зміст оскаржуваного рішення та положення на наявність ознак нормативно-правового акта. Асоціація приватних виконавців України виконує публічно-правові функції, делеговані державою, а її рішення є обов'язковими для всіх членів організації, що свідчить про наявність у таких спорах ознак публічно-правового характеру та підсудність адміністративним судам.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/54507/24

Маєте справу за ст. 19 КАС? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Редакції статті

144 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 14

  1. 23.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 207

  2. 31.10.2025

    Закон № 4510-IX від 19.06.2025 «Про публічно-приватне партнерство» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 4 331

  3. 31.03.2023

    Закон № 2849-IX від 13.12.2022 «Про медіа» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 590

Показати всі 16 редакцій

2020

  1. 15.08.2020

    Закон № 808-IX від 17.07.2020 «Про оборонні закупівлі» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 585

2019

  1. 20.10.2019

    Закон № 155-IX від 03.10.2019 «Про концесію» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 1 004

2005

  1. 06.07.2005

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.