Перейти до вмісту

Стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства. Обов'язок доказування

Чинна редакція кодексу від 23.10.2026

Коротко. Правило про те, хто повинен подавати докази та доводити свою правоту в судовому спорі з державою.

Текст статті

ч. 1

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

ч. 2

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У справах щодо застосування суб’єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Показати всі 6 частин
ч. 3

В адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266‑1 цього Кодексу, обов’язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача.

В адміністративних справах, передбачених частиною першою статті 266‑2 цього Кодексу, обов’язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача.

ч. 4

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

ч. 5

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

ч. 6

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

У спорі кожен доводить свої твердження, проте правомірність рішень або дій органів влади зобов'язаний доводити саме відповідач. Якщо учасник спору без поважних причин не надасть потрібні папери на пропозицію суду, справу вирішать за наявними матеріалами.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 186 148Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 163 174Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 151 327 по суті
  • 56 %Задоволено, із 151 327 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 4 573Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 12017: 12018: 475 · переважно касаційні постанови2019: 798 · переважно касаційні постанови2020: 763 · переважно касаційні постанови2021: 746 · переважно касаційні постанови2022: 740 · переважно касаційні постанови2023: 1 108 · переважно касаційні постанови2024: 1 086 · переважно касаційні постанови2025: 17 2562026: 163 174
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

56 %
29 %
15 %
Задоволено — 85 227 з 151 327 · 56 %Задоволено частково — 43 255 з 151 327 · 29 %Відмовлено — 22 845 з 151 327 · 15 %

Відсотки — частка з 151 327 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 28 490 рішень у 2026 році, з них 59 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 28 848 рішень у 2026 році, з них 62 % — «Задоволено».
  • Частина 4 — 68 рішень у 2026 році, з них 52 % — «Задоволено».
  • Частина 5 — 36 рішень у 2026 році, з них 61 % — «Задоволено».
  • Частина 3 — 24 рішення у 2026 році.
  • Частина 6 — 7 рішень у 2026 році.
  • Ще 93 854 рішення — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 4 573 рішення (2 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 178 569 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 16 747 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно відмовили у задоволенні позову та відхилили клопотання про витребування доказів, обмежившись лише посиланням на міжнародну податкову інформацію без перевірки реального отримання доходів, моменту їх виникнення та наявності банківських рахунків. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права щодо повноти встановлення обставин справи, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/35254/25

  • Суди попередніх інстанцій допустили формальний підхід до вирішення спору, порушили принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи та не дослідили належним чином зібрані докази. У зв'язку з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/17158/24

  • Верховний Суд скасував рішення нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не дослідили належним чином докази щодо наявності підстав для проведення перевірки в умовах воєнного стану та не надали оцінку всім аргументам сторін. Суди формально підійшли до питання встановлення обставин, що унеможливило правильне вирішення спору.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 460/8001/25

Маєте справу за ст. 77 КАС? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Матеріали дайджесту за цією статтею

матеріали довідника, що стоять на цій нормі

Усі 5 матеріалів

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Усі огляди за статтею (53) →

Редакції статті

144 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 23.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 11 149

  2. 19.10.2024

    Закон № 3983-IX від 19.09.2024 «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків» — змінено ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 169 557

  3. 01.01.2022

    Закон № 1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 2 658

  4. 23.05.2020

    Закон № 590-IX від 13.05.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» — додано ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 1 225

  5. 01.01.2020

    Закон № 198-IX від 17.10.2019 «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 284

Показати всі 7 редакцій

2005

  1. 06.07.2005

    Рішень за цією редакцією: 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

КАС · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.