Перейти до вмісту
ЗміниАдмінправопорушенняСпори з державою12.11.20267 хв читання

Три місяці на посвідку в ЗСУ: ст. 4 ЗУ про статус іноземців

Військовий контракт дає іноземцям 3 місяці до отримання посвідки. Це правило закріпив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Справа № 420/20507/26Одеський окружний адміністративний суд30.10.2026Відкрити у ЄДРСР

Що змінилось у тексті закону

  • Додано · 12.11.2026

    Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, до дня отримання посвідки на тимчасове проживання, але не більш як протягом трьох місяців з дня укладення контракту.

Іноземець, який підписав військовий контракт, відтепер законно перебуває в Україні до отримання посвідки на тимчасове проживання впродовж трьох місяців. Це правило з 12.11.2026 закріпила ч. 21 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Що додала нова норма для військових за контрактом

У попередній редакції від 01.07.2026 ч. 19 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачала: «Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо строк дії паспортного документа закінчився або паспортний документ підлягає обміну, на період дії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та протягом шести місяців після його припинення (розірвання), крім випадків припинення (розірвання) контракту з підстав, визначених підпунктами "д", "е", "з", "и", "ї", "м" пункту 1, підпунктами "д", "е", "ж", "з", "ї" пункту 2 та підпунктами "в", "и", "і", "ї", "к" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".» Закон прямо називав умовою легального статусу як сам контракт, так і вже отриману посвідку.

З 12.11.2026 набула чинності нова редакція ч. 21 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: «Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, до дня отримання посвідки на тимчасове проживання, але не більш як протягом трьох місяців з дня укладення контракту.» Законодавець закрив часовий проміжок між підписанням військового контракту і днем видачі пластикового бланка посвідки.

Під час розгляду міграційних спорів суд з'ясовує точну дату початку й закінчення дозволеного строку перебування особи в країні. Раніше військовослужбовець після підписання контракту міг опинитися у підвішеному стані, якщо безвізовий строк чи віза спливали до моменту оформлення посвідки.

Закон встановив чітку верхню межу — три місяці з дня укладення контракту. Якщо за цей час іноземець не отримає посвідку на тимчасове проживання, тимчасова підстава законного перебування за цим абзацом припиниться.

Для іноземців у цивільних відносинах, які не укладали військовий контракт, це доповнення судову практику не змінює. Документ, який підтверджує право перебувати на території держави, лишається обов'язковим для кожної категорії мігрантів.

Кого зачіпають правила про законне перебування

Новий абзац ч. 21 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосується іноземців та осіб без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Також ця норма поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які уклали такий самий контракт на службу у Державній спеціальній службі транспорту.

Третя група, яку прямо називає доданий абзац закону, — це іноземці та особи без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України.

Окрім військовослужбовців, ця стаття регулює статус людей у цивільних життєвих обставинах. Частина 1 цієї статті визначає право приїхати на постійне проживання за дозволом на імміграцію. Частина 14 стосується тих, хто прибув задля возз'єднання сім'ї або уклав шлюб із громадянами України та отримав посвідку на тимчасове проживання. Частина 18 охоплює людей, звільнених із пунктів тимчасового перебування, яких не видворили через відсутність проїзного документа чи транспортного сполучення. Частина 23 захищає тих, кого офіційно визнали особами без громадянства і хто отримав посвідку на тимчасове проживання.

Як суди перевіряли підстави проживання до змін

Судова практика за попередньою редакцією статті у реєстрі судових рішень містить приклади спорів від жовтня того ж року, де результат залежав від збереження законної підстави перебування та доведеності претензій міграційного органу за ст. 77 КАС. Ось як розглядалася одна зі справ щодо обміну документа на постійне проживання:

  • Справа: 420/20507/26, Одеський окружний адміністративний суд.
  • Сума: 1 331,20 грн судового збору стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь позивача.
  • Наслідок: рішення міграційного органу від 19.02.2026 про відмову в оформленні посвідки скасовано, управління зобов'язано здійснити обмін документа.

У згаданій справі від 30.10.2026 громадянин В'єтнаму мав безстрокову посвідку з 2005 та 2008 років і в лютому звернувся для обміну зношеного бланка. Управління відмовило через непідтвердження даних у реєстрах, але не вказало конкретних розбіжностей при чинному дозволі на імміграцію. Нова редакція від 12.11.2026 на це рішення не вплинула б, оскільки позивач жив на підставі дозволу на імміграцію, а не військового контракту.

Формальне посилання на бази даних без перевірки реальних зобов'язань оцінював і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.10.2026 у справі № 560/752/26. Міграційне управління у Хмельницькій області відмовило особі без громадянства у видачі посвідки на тимчасове проживання через 52 записи в Єдиному реєстрі боржників. Апеляційний суд за ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 315 КАС залишив у силі рішення про повторний розгляд заяви і стягнення 1 331,20 грн судового збору, бо станом на 16.12.2025 відкритих проваджень не було.

Суд у спорах із міграційною службою перевіряє кожне посилання на реєстр через первинні документи заявника. У постанові від 26.10.2026 у справі № 600/4558/25-а Сьомий апеляційний адміністративний суд за ст. 311 КАС і ст. 316 КАС захистив право неповнолітнього громадянина Республіки Молдова на посвідку. Чиновники вважали дитину громадянином України через громадянство батька, але процедура оформлення набуття громадянства не проводилася.

Коли ж законна підстава перебування зникає або людина її не оформлює, суди стають на бік держави. Обидва рішення про відмову в позовах датовані 27.10.2026: у справі № 320/7956/21 суд визнав правомірним скасування тимчасової посвідки громадянину Республіки Корея після розірвання шлюбу в січні 2021 року, а у справі № 932/6073/25 Шевченківський районний суд міста Дніпра підтримав примусове видворення громадянина РФ, який із 2011 року жив без посвідки і двічі притягувався за ст. 203 КУпАП.

Строк дії дозволу чи візи визначає межу між легальним статусом і примусовим поверненням. Так само 23.10.2026 у справі № 607/20354/26 суд відмовив громадянину Народної Республіки Бангладеш у скасуванні рішення про примусове повернення та штрафу 3 400 грн за ст. 203 КУпАП. Його віза закінчилася 08.12.2025, а звільнення з пункту тимчасового перебування 11.06.2026 відбулося до спливу граничного строку утримання і не легалізувало подальше проживання без виїзду до 24.09.2026.

Що це означає для читача

Якщо ви іноземець або особа без громадянства і підписали контракт на службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту чи Національній гвардії України, ваш статус в Україні є законним з дня укладення контракту. Вам необхідно подати документи до підрозділу Державної міграційної служби України та отримати посвідку на тимчасове проживання протягом трьох місяців з дня підписання контракту.

Перевірте дату укладення свого контракту і збережіть його примірник або офіційний витяг із наказу військової частини. Якщо ваш паспортний документ або вже видану посвідку втрачено чи обміняно, ч. 22 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зобов'язує письмово повідомити міграційний орган протягом трьох робочих днів. Якщо ж міграційна служба відмовляє в обміні чи видачі посвідки через непідтвердження даних у реєстрі без вказівки на конкретні неточності, вимагайте письмове рішення для оскарження в окружному адміністративному суді.

Відлік тримісячного строку легального перебування без посвідки для нових контрактників працює з 12.11.2026 і прив'язаний до календарної дати укладення контракту.

Норми, про які йдеться

Текст норми, санкція і практика судів за нею

Показати всі 8 норм

Джерела

Рішення, на яких побудовано матеріал.

Перевірити шанси у своїй справі за ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Розбір вашої ситуації на courthelp: схожі рішення, ймовірний результат, документи.