Перейти до вмісту

Стаття 4 ЗУ про статус іноземців. Законне перебування іноземців в Україні

Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України

Чинна редакція закону від 01.07.2026текст статті — з 10.05.2026актуально на 29.09.2026+12 рішень за 30 днів40 редакцій закону з цією статтею, остання 01.07.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.07.2026

Текст статті

ч. 1

Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

ч. 2

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

Показати всі 23 частини
ч. 3

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

ч. 4

Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

ч. 5

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

ч. 6

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні.

ч. 7 · виключено
Закон № 3257-IX від 14.07.2023Дослівно з джерела

Частину сьому статті 4 виключено на підставі Закону № 3257-IX від 14.07.2023

ч. 8

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

ч. 9

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

ч. 10

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності. Іноземці (крім громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь) та особи без громадянства, які в період дії воєнного стану прибули в Україну для надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги на волонтерських засадах як медичні працівники, фахівці з реабілітації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період надання такої допомоги.

ч. 11 · виключено
Закон № 2813-IX від 01.12.2022Дослівно з джерела

Частину одинадцяту статті 4 виключено на підставі Закону № 2813-IX від 01.12.2022 - у зв’язку з цим частини дванадцяту - двадцять четверту вважати відповідно частинами одинадцятою - двадцять третьою

ч. 11

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

ч. 12

Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому цією частиною, є наступне: 1) іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.

ч. 13

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

ч. 14

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

ч. 15

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій, дев’ятнадцятій і двадцять четвертій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений відповідно у частинах другій - тринадцятій і дев’ятнадцятій цієї статті.

ч. 16

Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

ч. 17

Особи, стосовно яких прийнято рішення про припинення громадянства України або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, зобов’язані виїхати з України або звернутися із заявою про надання дозволу на імміграцію протягом 30 днів з дня прийняття такого рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, за винятком звернення цієї особи із заявою про надання дозволу на імміграцію, вона підлягає видворенню в установленому законодавством порядку. Іноземці та особи без громадянства, які протягом 30 днів з дня прийняття рішення про припинення громадянства України чи скасування рішення про оформлення набуття громадянства України звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, вважаються такими, які тимчасово на законних підставах перебувають на території України.

ч. 18

Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.

ч. 19

Іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо строк дії паспортного документа закінчився або паспортний документ підлягає обміну, на період дії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України та протягом шести місяців після його припинення (розірвання), крім випадків припинення (розірвання) контракту з підстав, визначених підпунктами "д", "е", "з", "и", "ї", "м" пункту 1, підпунктами "д", "е", "ж", "з", "ї" пункту 2 та підпунктами "в", "и", "і", "ї", "к" пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

ч. 20

Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

ч. 21

Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах двадцятій і двадцять четвертій цієї статті, на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у пунктах 9 (крім осіб, які продовжують проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України) і 10 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", які протягом шести місяців після припинення контракту звернулися за наданням дозволу на імміграцію, на дату звернення за наданням дозволу на імміграцію та до дня отримання посвідки на постійне проживання вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах. Іноземці та особи без громадянства, яким надано дозвіл на імміграцію на підставі пунктів 9, 10 частини другої, пунктів 1‑1‑1‑3 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію" та які отримали посвідку на постійне проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії їхнього паспортного документа закінчився або він підлягає обміну.

ч. 22

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов’язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа, а так само втрати чи викрадення посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв’язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.

ч. 23

Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

ч. 24

Іноземці та особи без громадянства, крім осіб, зазначених у частині дев’ятнадцятій цієї статті, які в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, надають/надавали стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу підрозділам Збройних Сил України, Національної гвардії України, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами беруть/брали участь у виконанні бойових або службових завдань протягом не менше шести місяців і які не пізніше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на період дії такої посвідки.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає всі законні підстави для проживання й перебування в Україні — від роботи, навчання, шлюбу чи волонтерства до служби в армії та статусу біженця. Вона також встановлює обов'язок мати дійсний паспорт і повідомляти міграційну службу про втрату чи заміну документів протягом трьох робочих днів.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 96Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 73Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 51 по суті
  • 37 %Відмовлено, із 51 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 21Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 96 рішень цих років, які система розібрала

2018: 22019: 62020: 32021: 22024: 42025: 62026: 73
20182026

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

37%
26%
37%
Задоволено — 19 з 51Задоволено частково — 13 з 51Відмовлено — 19 з 51

Відсотки — частка з 51 рішення · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Адміністративні спори, 2026 рік: 51 рішення по суті, з них 37 % — «Відмовлено».
  • Верховний Суд — 21 рішення із 96 за статтею (22 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 79 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 12 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій обмежилися лише констатацією незаконного перебування позивача в Україні, не перевіривши наявність фактичних підстав для примусового видворення за ст. 30 Закону та правильність застосування строків і нових редакцій норм права, що свідчить про передчасність висновків. Верховний Суд скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 127/40502/24
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції під час перегляду справи неправильно застосував норму матеріального права — частину 17 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" у редакції, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Оскільки таке порушення могло вплинути на правильність висновків щодо правомірності оскаржуваного рішення міграційної служби, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи…

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 309/2293/23
  • Верховний Суд зазначив, що факт подання підроблених документів є самостійною підставою для скасування посвідки, а наявність вироку суду не є обов'язковою умовою для прийняття такого рішення органом ДМС. Суд підкреслив, що використання підроблених документів нівелює законність набуття статусу, тому дії ДМС були правомірними та імперативними.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 240/2126/24

Свіжі рішення

останні 5 із 96

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСьомий апеляційний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян»ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян»ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян»+2

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання розглянути заяву і видати посвідку на постійне проживання в Україні як особі, стосовно якої скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням, позивач подав апеляційну скаргу…

Мотивація суду: Порядком оформлення, видачі... посвідки на постійне проживання №321 чітко визначено процедуру подачі документів, яка вимагає особистої явки заявника для формування заяви-анкети та здачі біометричних…

Позов задоволеноПерша інстанціяЧернігівський окружний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 77 КАСст. 139 КАС

Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (за участю третьої особи — УСБУ в Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.06.2026 № 740113000283150 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання та зобов'язання повторно розглянути заяву. Судом встановлено, що 05.06.2026 позивач звернувся із заявою…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення УДМС ґрунтується виключно на інформаційному листі УСБУ, який не містить конкретних доказів та обставин вчинення позивачем дій, що становлять загрозу…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 203 КУпАПст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 316 КАС

Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2026 року у справі за позовом громадянина Еквадору ОСОБА_1 до УДМС України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення про примусове видворення від 30.04.2026 та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП…

Мотивація суду: Суд виходив з того, що згідно з ч. 19 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах…

У позові відмовленоПерша інстанціяБогунський районний суд м. Житомира
ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 203 КУпАПст. 90 КАС

Громадянин Республіки Молдова звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 01.07.2026 року про примусове повернення. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що він не заподіяв шкоди, а застосування штрафу за ст. 203 КУпАП спільно з рішенням про примусове повернення є подвійною юридичною відповідальністю за одне правопорушення. Крім того, він заявляв про порушення права на перекладача…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач перевищив дозволений строк перебування в Україні на 8 днів, що підтверджується системою «АРКАН», а тому законні підстави для його подальшого перебування втрачено. Орган ДМС…

Позов задоволеноПерша інстанціяКіверцівський районний суд Волинської області
ст. 289 КАСст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ст. 9 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області звернулося до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення. Рішенням Богунського відділу у м. Житомирі УДМС від 14.07.2026 було прийнято рішення про примусове видворення відповідача, якого 14.07.2026 поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування…

Мотивація суду: Суд встановив відсутність у відповідача дійсних паспортних документів та його категоричну відмову добровільно залишати територію України, що перешкоджає виконанню рішення про примусове видворення…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 96

40 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 19

  1. 01.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 32 із 96

  2. 10.05.2026

    Рішень за цією редакцією: 9 із 96

  3. 16.01.2026

    Рішень за цією редакцією: 30 із 96

  4. 24.11.2024

    Рішень за цією редакцією: 9 із 96

  5. 30.10.2024

    Рішень за цією редакцією: 1 із 96

Показати всі 21 редакцію

2024

  1. 03.09.2024

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2023

  1. 28.06.2023

    Рішень за цією редакцією: 2 із 96

  2. 31.03.2023

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

  3. 05.02.2023

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2022

  1. 29.12.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

  2. 15.10.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

  3. 19.08.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2021

  1. 14.08.2021

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2020

  1. 18.07.2020

    Рішень за цією редакцією: 3 із 96

2019

  1. 25.08.2019

    Рішень за цією редакцією: 7 із 96

2017

  1. 27.09.2017

    Рішень за цією редакцією: 3 із 96

2016

  1. 18.06.2016

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2015

  1. 05.11.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

  2. 01.04.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2014

  1. 19.07.2014

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

2011

  1. 22.09.2011

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 8 статей

З суду

рішень за нормою — 96 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.