У п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» змінилось формулювання про накладення арешту на кошти та цінності боржника у касах і на рахунках. Це уточнення зачіпає боржників та фінансові установи під час блокування активів, але не змінює обсягу прав виконавця.
Що змінилось у тексті норми і з якої дати
З 23.10.2026 діє редакція п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», яка замінила зворот про перебування грошей у попередньому тексті від 22.10.2026. Подивімося на точне порівняння двох текстів у місці, де законодавець вніс правку. У тексті закону було «Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення […] майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового […]», стало «Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення […] майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, що знаходяться у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового […]».
Ця заміна двох слів у п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» є суто редакційною і прямо не впливає на практику арешту рахунків чи захист сторін у суді.
Базовий обов'язок під час ведення провадження лишився незмінним, бо ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає: «Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.» Словесна заміна у сьомому пункті третьої частини не створює нових винятків для зняття арешту. Межа дозволеного примусу визначається змістом судового рішення і базовими приписами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження».
Кого зачіпають приписи цієї статті
Норма ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» наділяє повноваженнями державного та приватного виконавця, який примусово виконує рішення.
Цей припис безпосередньо стосується боржника — фізичної чи юридичної особи, на кошти, електронні гроші та інші цінності якої накладають арешт.
Правила цієї статті охоплюють стягувача, на користь і для захисту інтересів якого вживають заходів примусового виконання.
Вимоги та постанови про арешт коштів виконують банки та інші фінансові установи, де відкрито рахунки або зберігаються цінності боржника.
Під дію норми підпадають небанківські надавачі платіжних послуг та емітенти електронних грошей, які обслуговують електронні гаманці боржника.
Приписи статті поширюються на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також на депозитарні установи.
Як це виглядає в житті на прикладі судових спорів
У справах за редакцією до 23.10.2026 суди скасовували фінансові санкції та арешти тоді, коли виконавець виходив за межі судового рішення або не перевіряв причин його невиконання. Підстави для скасування постанов залежали від дій сторін, а не від дієслова у п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Чи може виконавець оштрафувати боржника через розбіжність у розрахунках поза межами рішення
У справі №340/773/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оскаржило постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн у виконавчому провадженні №79833398 за нібито неповне виконання судового рішення у попередньому спорі. Державний виконавець вважав, що станом на 06.02.2026 виплату порахували неправильно через обмеження індексації, хоча первісний спір стосувався обмеження пенсії з 01.01.2025 на підставі урядового акта та закону про бюджет. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2026 задовольнив позов і скасував цей штраф, а Третій апеляційний адміністративний суд 22.10.2026 відмовив управлінню юстиції у задоволенні апеляційної скарги, залишивши скасування штрафу на 5 100 грн без змін.
Апеляційний суд спирався на ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 370 КАС та ст. 372 КАС. Суд пояснив, що державний виконавець не має права самостійно розширювати зміст зобов'язання боржника за судовим рішенням і вирішувати спір про ті складові пенсії, які суд не розглядав. Якби цей спір розглядали за редакцією п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 23.10.2026, результат був би таким самим, бо заміна слів про місцеперебування коштів не дає права дописувати боржнику нові обов'язки.
Та сама межа повноважень за ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 77 КАС проявилася у трьох рішеннях від 23.10.2026, де оцінювали поведінку учасників провадження:
- У справі №420/21758/26 П'ятий апеляційний адміністративний суд за ст. 2 КАС, ст. 316 КАС та ст. 376 ЦК залишив без змін часткове задоволення позову від 05.08.2026 і скасував штрафи на 1 700 грн та 3 400 грн і арешт коштів, бо виконавець не врахував похилий вік та інвалідність II групи боржника у спорі про звільнення ділянки.
- У справі №520/26645/26 Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував постанову від 04.08.2026 у провадженні №80949406 про штраф у розмірі 5 100 грн, оскільки пенсійний орган провів перерахунок, а затримка виплати сталася через відсутність бюджетних асигнувань.
- У справі №600/5587/26-а Чернівецький окружний адміністративний суд задовольнив позов, стягнув 1 331,20 грн судового збору та скасував постанову від 17.09.2026 про закінчення провадження №79969165 за листом від 29.12.2025, бо сільська рада на сесії 10.08.2026 розглянула заяву від 14.07.2025, але не набрала голосів за жодне рішення.
Зверніть увагу на спільну рису цих справ: суди перевіряють реальні дії боржника і причини затримки, а не формальні звіти. Інші аспекти застосування ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» того ж дня розглянули ще у двох спорах. У справі №560/18276/26 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов, присудив 1 064,96 грн судового збору за ст. 139 КАС і скасував постанову від 09.09.2026 про зупинення виконавчих дій у провадженні №81640577 щодо внесення даних про виключення з обліку. Натомість у справі №520/30173/26 Харківський окружний адміністративний суд за ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 372 КАС відмовив стягувачу у позові щодо заяв від 29.07.2026 та 27.08.2026 у провадженні №72570926, бо за виконавчим листом від 17.05.2023 документи до казначейства за Порядком №845 подає сам стягувач, а Порядок №440 стосувався рішень до 01.01.2013.
Що робити на практиці
Оскільки редакційна правка від 23.10.2026 у п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» не змінила правил блокування рахунків і накладення штрафів, результат спору залежить від 5 обставин: точного змісту резолютивної частини судового рішення, статусу рахунку зі спеціальним режимом використання, наявності об'єктивних перешкод для виконання, факту реального ухвалення рішення боржником та своєчасного письмового інформування виконавця. Подивіться на документи у вашому провадженні та зробіть такі кроки:
- Якщо ви є боржником і отримали постанову про арешт коштів або штраф за ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», звірте вимоги виконавця з текстом судового рішення і подайте до адміністративного суду позов про скасування постанови, якщо вам приписують обов'язки поза межами первісного спору.
- Якщо ви не можете виконати рішення немайнового характеру через стан здоров'я, інвалідність або відсутність бюджетних асигнувань, направте виконавцю письмові пояснення з медичними довідками чи фінансовими запитами до винесення постанов про штраф та арешт коштів.
- Якщо ви є стягувачем, а виконавець закрив провадження на підставі формального листа боржника без реального результату або безпідставно зупинив виконавчі дії, вимагайте ознайомлення з матеріалами за ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» та оскаржуйте таку постанову в окружному адміністративному суді.
- Якщо ви є боржником, на кошти якого накладено арешт, візьміть у банку довідку про правовий режим рахунку і подайте виконавцю заяву про зняття арешту, коли рахунок належить до переліку захищених законом від стягнення за п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Розуміння того, що заміна слів «які перебувають» на «що знаходяться» з 23.10.2026 не розширила повноважень виконавця, вбереже сторони провадження від хибних посилань на текст закону замість доказування фактичних обставин справи.