Чи може податкова ініціювати обмеження доступу до сайтів та мобільних додатків і перевіряти онлайн-продаж підакцизних товарів? З 23.10.2026 ст. 19-1 Податкового кодексу України надає контролюючим органам повноваження контролювати реалізацію підакцизної продукції в інтернеті та передавати дані для блокування вебсайтів і застосунків.
У попередній практиці імпортер просив скасувати податкове повідомлення-рішення на 750 302,46 грн пені за валютним контрактом.
Що додали до повноважень податкової
У редакції від 17.09.2026 пп. 19-1.1.14 ст. 19-1 Податкового кодексу передбачав, що органи «здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері». З 23.10.2026 у новій редакції пп. 19-1.1.14 ст. 19-1 Податкового кодексу органи «здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації, у тому числі через мережу Інтернет, підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері». Також додано пп. 19-1.1.53-4 та 19-1.1.53-5 про повідомлення регулятора зв'язку та національного центру щодо обмеження доступу до вебсайтів, а платформ цифрової дистрибуції — щодо мобільних додатків.
Оновлені правила стосуються контролюючих органів, які проводять перевірки та формують переліки ресурсів. Зміна зачіпає продавців підакцизних товарів в інтернеті. Норма охоплює постачальників електронних комунікаційних послуг та платформи цифрової дистрибуції мобільних додатків.
Як суди розглядали спори до оновлення
Сьомий апеляційний адміністративний суд 21.10.2026 у справі №240/24573/25 відмовив компанії у скасуванні нарахування 750 302,46 грн пені, бо аванс 18 300,00 євро сплатили 23.04.2024, а товар до 19.10.2024 не надійшов. У справі №320/21790/26 суд 19.10.2026 стягнув з громадянки 287 836,99 грн податкового боргу з доходів від платформи OnlyFans через неоскаржені рішення від 27.08.2025. Оскільки ці спори розглядалися до змін і стосувалися валютних строків за ст. 19-1 ПК та податкового боргу за ст. 56 ПК і ст. 57 ПК, на таку практику зміна про інтернет-торгівлю акцизом не впливає.
Посилання платника на ст. 19-1 Податкового кодексу не захистить від стягнення з трьох причин: пропуск 180 днів розрахунків без зупинення строку до винесення рішення; звернення до арбітражу вже після прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.10.2025; неоскарження рішень податкової за процедурою ст. 56 ПК, після чого суд не переглядає суму доходу в спорі про стягнення боргу.
Що робити на практиці
Якщо ви продаєте підакцизні товари через сайти чи додатки або ведете зовнішньоекономічні розрахунки, перевірте наявність ліцензій у реєстрах та дотримання 180-денного строку поставки товару. Збережіть первинні документи та подайте скаргу чи позов до адміністративного суду у встановлений ст. 56 ПК строк одразу після отримання рішення за ст. 58 ПК. Пропуск строку оскарження узгоджує грошове зобов'язання за ст. 57 ПК і відкриває шлях до примусового стягнення боргу за податковою вимогою згідно зі ст. 59 ПК.