Перейти до вмісту

Стаття 44 Податкового кодексу. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Правила для платників податків щодо обліку доходів і витрат за документами та строків зберігання цих паперів.

Текст статті

п. 44.1

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею цього Кодексу.

Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті цього Кодексу.

п. 44.2

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

абз. 4 п. 44.2 виключено Закон № 71-VIII від 28.12.2014Дослівно з джерела

Абзац четвертий пункту 44.2 статті 44 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності.

Іноземні компанії, визначені підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті цього Кодексу, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку під час застосування положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Показати всі 12 пунктів
п. 44.3

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

п. 44.3.1

2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39‑2, пункту 141.4 статті цього Кодексу;

п. 44.3.2

1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

п. 44.3.3

1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

п. 44.3.4

1095 днів - для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39‑2, пункту 141.4 статті цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті цього Кодексу.

п. 44.4

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі отримання платником податків згідно з пунктом 86.14 статті цього Кодексу від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, якщо вони підтверджують зазначені обставини (факти) та/або є підставою для відображення в обліку операцій, пов’язаних із зазначеними обставинами (фактами), зберігають протягом строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті, збільшених на 1095 днів.

п. 44.5

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

п. 44.6

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

п. 44.7

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

абз. 2 п. 44.7 виключено Закон № 466-IX від 16.01.2020Дослівно з джерела

Абзац другий пункту 44.7 статті 44 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

п. 44.8

Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Платники податків повинні рахувати податки лише на підставі первинних і бухгалтерських документів та зберігати їх щонайменше від 1095 до 2555 днів. У разі втрати паперів потрібно повідомити податкову протягом п'яти днів і відновити їх за 90 днів, інакше звітність вважається непідтвердженою.

Строки

за редакцією від 01.11.2026

  • …підтверджують зазначені обставини (факти) та/або є підставою для відображення в обліку операцій, пов’язаних із зазначеними обставинами (фактами), зберігають протягом строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті, збільшених на 1095 днів.
  • У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення…
  • Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 6 209Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2 073Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 782 по суті
  • 51 %Задоволено, із 782 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 3 690Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 252017: 172018: 331 · переважно касаційні постанови2019: 505 · переважно касаційні постанови2020: 563 · переважно касаційні постанови2021: 550 · переважно касаційні постанови2022: 420 · переважно касаційні постанови2023: 512 · переважно касаційні постанови2024: 473 · переважно касаційні постанови2025: 7402026: 2 073
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

51 %
16 %
33 %
Задоволено — 400 з 782 · 51 %Задоволено частково — 121 з 782 · 16 %Відмовлено — 261 з 782 · 33 %

Відсотки — частка з 782 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Справи про адміністративні правопорушення, 2026 рік: 319 рішень по суті, з них 96 % — «Накладено стягнення».
  • Верховний Суд — 3 690 рішень (59 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 2 270 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 185 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив суперечності між двома різними версіями актів списання, наданими під час перевірки та до суду, а також не надав оцінки доводам податкового органу щодо відсутності дефектних відомостей, документів щодо подальшого складського обліку та обґрунтованості масштабного списання пального. У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та відсутністю у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно встановлювати нові обставини й оцінювати недосліджені докази, постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 380/722/25
  • Суди попередніх інстанцій обмежилися лише посиланням на вироки стосовно контрагентів за ст. 205 КК України, не дослідивши належним чином первинні документи та реальність господарських операцій відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду. З огляду на допущені порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 813/436/18
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції. Податковий орган не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами у контексті норм Податкового кодексу України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/13365/20

Маєте справу за ст. 44 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 16

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 51

  2. 01.01.2022

    Акти редакції від 01.01.2022: Закон № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»; Закон № 1117-IX від 17.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування»; Закон № 1525-IX від 03.06.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам»; Закон № 1539-IX від 15.06.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету»; Закон № 1660-IX від 15.07.2021 «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні»; Закон № 1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»; Закон № 1946-IX від 14.12.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» — змінено п. 44.5

    Рішень за цією редакцією: 563

Показати всі 18 редакцій

2021

  1. 01.01.2021

    Акти редакції від 01.01.2021: Закон № 116-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»; Закон № 129-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»; Закон № 190-IX від 04.10.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; Закон № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»; Закон № 786-IX від 14.07.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців»; Закон № 962-IX від 04.11.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій»; Закон № 1017-IX від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій»; Закон № 1117-IX від 17.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування» — змінено п. 44.6, п. 44.7; виключено абз. 2 п. 44.7

    Рішень за цією редакцією: 550

2018

2017

2015

2014

2012

  1. 01.01.2012

    Акти редакції від 01.01.2012: Закон № 3609-VI від 07.07.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»; Закон № 4014-VI від 04.11.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»; Закон № 4057-VI від 17.11.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестицій у вітчизняну економіку»; Закон № 4268-VI від 22.12.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників»; Закон № 3320-VI від 12.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії»; Закон № 4235-VI від 22.12.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів»; Закон № 4238-VI від 22.12.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з дорогоцінними металами за участю Національного банку України» — змінено п. 44.2

    Рішень за цією редакцією: 0

2010

  1. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.