Перейти до вмісту

Стаття 121 Податкового кодексу. Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Стаття про штрафи для тих, хто не зберіг податкові документи, не надав їх перевірці або проігнорував запит податкової.

Текст статті

п. 121.1

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Показати всі 5 пунктів
п. 121.2

Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6‑8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

п. 121.3

Неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про кінцевого бенефіціарного власника самостійно або на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44‑1 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє від обов’язку подання інформації, передбаченої статтею 44‑1 цього Кодексу.

Штраф застосовується до платників податків, визначених пунктом 44‑1.1 статті 44‑1 цього Кодексу, які у встановленому порядку повідомили контролюючий орган про самостійне подання інформації до контролюючого органу. У разі призначення платником податків уповноваженого банку, на якого покладається обов’язок надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44‑1.3 статті 44‑1 цього Кодексу, штраф застосовується до уповноваженого банку.

п. 121.4

Неповідомлення резидентом України про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору у строки, передбачені статтею 44‑2 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата штрафу не звільняє відповідальну особу від обов’язку подання повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту, або про припинення такого договору.

п. 121.5

Неподання або подання не в повному обсязі особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44‑2 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу в 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє відповідну особу від обов’язку подання інформації та документів, передбачених статтею 44‑2 цього Кодексу.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма встановлює штрафи за незбереження документів, їх ненадання податковій або ненадання відповіді на запити контролюючих органів. Окремі санкції діють за неподання відомостей про кінцевих бенефіціарів та інформації щодо трастів, причому сплата штрафу не звільняє від обов'язку надати документи.

Санкції

за редакцією від 01.11.2026

  • п. 121.1 штраф 1 020 грн; повторно протягом року: 2 040 грн

    Дослівно в законі
    • штраф в розмірі 1020 гривень 1 020 грн
    • штраф в розмірі 2040 гривень 2 040 грн повторно протягом року

  • п. 121.2 штраф 1–5 мінімальних заробітних плат залежно від порушення

    Дослівно в законі
    • штраф у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 5 мінімальних зарплат = 43 235 грн
    • штраф в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 1 мінімальна зарплата = 8 647 грн
  • п. 121.3 штраф у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 5 мінімальних зарплат = 43 235 грн
  • п. 121.4 штраф у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 5 мінімальних зарплат = 43 235 грн
  • п. 121.5 штраф в 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 10 мінімальних зарплат = 86 470 грн

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 409Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 254Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 147 по суті
  • 49 %Відмовлено, із 147 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 96Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 8 · переважно касаційні постанови2019: 16 · переважно касаційні постанови2020: 6 · переважно касаційні постанови2021: 10 · переважно касаційні постанови2022: 6 · переважно касаційні постанови2023: 13 · переважно касаційні постанови2024: 20 · переважно касаційні постанови2025: 762026: 254
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

29 %
22 %
49 %
Задоволено — 42 з 147 · 29 %Задоволено частково — 33 з 147 · 22 %Відмовлено — 72 з 147 · 49 %

Відсотки — частка з 147 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Верховний Суд — 96 рішень (23 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 289 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 24 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що податковий орган не довів факт відмови платника від надання документів, оскільки не склав відповідний акт за ст. 85.6 ПКУ, а лише зафіксував відсутність директора. Позивач вживав заходів для повідомлення про відрядження, а документи були надані під час адміністративного оскарження, що свідчить про відсутність умислу на перешкоджання податковому контролю.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/14435/16

  • Суд встановив, що позивач не надав контролюючому органу первинні документи, необхідні для перевірки, що згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Оскільки позивач не спростував висновки податкового органу належними доказами ні під час перевірки, ні під час судового розгляду, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/21601/19

  • Верховний Суд встановив, що податковий орган порушив процедуру проведення виїзної перевірки, фактично провівши її у власному приміщенні без належних підстав, а також завершив перевірку до спливу строку на надання документів платником. Такі процедурні порушення є самостійною підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними, оскільки вони унеможливили реалізацію прав платника податків та вплинули на об'єктивність висновків перевірки.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/7160/19

Маєте справу за ст. 121 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 8

  2. 01.01.2024

    Закон № 2970-IX від 20.03.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» — додано п. 121.3, п. 121.4, п. 121.5

    Рішень за цією редакцією: 342

  3. 28.04.2023

    Закон № 2970-IX від 20.03.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» — додано п. 121.2

    Рішень за цією редакцією: 8

  4. 23.05.2020

    Закон № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» — змінено п. 121.1

    Рішень за цією редакцією: 24

  5. 29.07.2015

    Закон № 643-VIII від 16.07.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» — змінено п. 121.1

    Рішень за цією редакцією: 27

Показати всі 7 редакцій

2014

  1. 01.01.2014

    Акти редакції від 01.01.2014: Закон № 5203-VI від 06.09.2012 «Про адміністративні послуги»; Закон № 427-VII від 03.09.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування пільгової категорії осіб, які отримують побутове паливо відповідно до Гірничого закону України»; Закон № 443-VII від 05.09.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків»; Закон № 657-VII від 24.10.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень»; Закон № 713-VII від 19.12.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків»; Закон № 719-VII від 16.01.2014 «Про Державний бюджет України на 2014 рік» — змінено п. 121.1

    Рішень за цією редакцією: 0

2010

  1. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.