Чи можуть податкові органи через суд обмежити доступ до цифрової платформи без податкової реєстрації її оператора, і чи зупинить це апеляція? З 23.10.2026 набула чинності редакція ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства, яка дозволяє заявляти таку вимогу у прискореному судовому порядку з негайним виконанням рішення.
Люди на консультаціях приносять пачки поштових конвертів і питають, з якого дня рахувати години на заперечення проти вимог інспекції.
Що додано до переліку вимог у законі
До 23.10.2026 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства визначала сім категорій термінових заяв контролюючих органів, де у попередній редакції від 01.01.2026 було «1. Провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких […] на податковий орган; 7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.», а з 23.10.2026 стало «1. Провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких […] на податковий орган; 7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України; 8) обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи у порядку, встановленому Податковим кодексом України.»
Оновлений припис розширив правила негайного виконання судових рішень у ч. 8 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства, тому що замість «8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.» у новій редакції від 23.10.2026 стало «8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.» Для процедури оскарження в цій же частині було «Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.», а стало «Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.»
Оператори цифрових платформ без реєстрації ризикують отримати блокування доступу одразу після проголошення вердикту першої інстанції.
Кого зачіпають прискорені провадження за цією статтею
Податкові та митні органи ініціюють такий розгляд на підставі спеціальної заяви під час реалізації своїх законних повноважень. Платники податків виступають стороною, щодо рахунків, електронних гаманців, заставленого майна або податкового боргу якої застосовуються примусові заходи за ст. 94 ПК та ст. 95 ПК. Керівники підприємств залучаються у справах про зобов'язання провести інвентаризацію основних фондів чи товарно-матеріальних цінностей під митним контролем. Керівники юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників підпадають під дію норми при встановленні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Оператори цифрових платформ, які не зареєстровані у встановленому Податковим кодексом України порядку, відтепер охоплюються дією пункту про обмеження доступу до таких ресурсів.
Усі інші пункти про арешт активів та стягнення заборгованості продовжують діяти без змін для звичайних підприємців.
Як суди розглядали заяви податкової до змін
Оскільки нова підстава стосується суто незареєстрованих операторів цифрових платформ, вона не змінює практику стягнення звичайних податкових боргів або арешту майна за іншими пунктами цієї статті. До набрання чинності змінами від 23.10.2026 суди за даними реєстру судових рішень застосовували попередню редакцію ст. 283 КАС для швидкого стягнення узгоджених грошових зобов'язань за ст. 59 ПК.
- Справа: № 460/13089/26, Рівненський окружний адміністративний суд.
- Сума: 1 837 936,87 грн податкового боргу з фізичної особи — підприємця.
- Наслідок: суд 21.10.2026 повністю задовольнив заяву податкового органу про стягнення коштів до бюджету, бо платник не сплатив узгоджені зобов'язання після надіслання податкової вимоги від 02.06.2026 і не надав доказів оскарження рішень.
Нова редакція не змінила б результат цього спору, адже підприємець відповідав за пунктом про стягнення податкового боргу, де правила розгляду та виконання залишилися незмінними.
В іншій справі № 160/23242/26 Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2026 скасував ухвалу першої інстанції про залишення заяви без розгляду та направив матеріали щодо підтвердження адміністративного арешту майна підприємства для продовження розгляду. Суд першої інстанції помилково порахував 24-годинний час подання за датою канцелярської реєстрації 03.08.2026 замість моменту надходження документа через систему «Електронний суд» 31.07.2026 о 17:57 згідно зі ст. 270 КАС. Тим часом у справі № 320/13561/26 Шостий апеляційний адміністративний суд 19.10.2026 скасував рішення про стягнення 69 565,33 грн єдиного податку та відмовив податківцям у позові, бо підприємець під час апеляційного перегляду надав 18 квитанцій про повну сплату боргу.
Коли ж платник гасить борг частинами після відкриття провадження, суд зменшує стягнення рівно на сплачену суму.
Саме так у справі № 120/15787/26 Вінницький окружний адміністративний суд 19.10.2026 зменшив суму примусового стягнення земельного податку з 322 256,01 грн до 232 256,01 грн після подання платіжних інструкцій від 15.10.2026 та 16.10.2026 про сплату 90 000,00 грн. Наведені приклади судової практики до 23.10.2026 за даними реєстру судових рішень свідчать, що суди перевіряють вручення вимоги та фактичний залишок боргу на день ухвалення рішення.
Заперечення платника у таких процесах не спрацьовують з чотирьох причин: посилання на пропуск 24-годинного часу звернення відхиляють, якщо інспекція відправила документи через електронний кабінет до півночі; аргумент про неотримання поштового листа не діє після повернення конверта за закінченням терміну зберігання; незгода з сумою штрафу в межах ст. 283 КАС не розглядається без окремого оскарження податкового повідомлення-рішення; просте твердження про сплив 1095 днів давності без звірки розрахунків не звільняє від примусового списання коштів.
Підприємці інколи чекають виклику до зали засідань і втрачають дорогоцінний час на подання платіжних інструкцій до канцелярії.
Як це працює для вас
Якщо ви є оператором цифрової платформи або фізичною особою — підприємцем, якому податковий орган виставив вимогу чи ініціював прискорене провадження за ст. 283 КАС, перевірте статус реєстрації та стан розрахунків з бюджетом. Для захисту своїх інтересів у суді виконайте чотири послідовні дії:
- Перевірте статус податкової реєстрації оператора цифрової платформи та наявність податкових вимог у електронному кабінеті платника, бо від дня вручення вимоги залежить право інспекції подати заяву до суду.
- Збережіть квитанції та платіжні інструкції про повну або часткову сплату грошового зобов'язання, а також докази оскарження податкового повідомлення-рішення, які підтверджують наявність спору про право за ч. 4 ст. 283 КАС.
- Подайте до окружного адміністративного суду письмові заперечення з доказами сплати боргу або відкриття позовного провадження про скасування рішення інспекції до спливу 96 годин, відведених ч. 7 ст. 283 КАС на розгляд справи по суті.
- Направте апеляційну скаргу до апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення за ч. 8 ст. 283 КАС, якщо суд першої інстанції задовольнив вимоги контролюючого органу.
Після закінчення 96 годин з моменту встановлення обставин для звернення суд ухвалює рішення, яке у справах про обмеження доступу до цифрової платформи чи зупинення видаткових операцій на рахунках виконується негайно навіть під час його перегляду в апеляційній інстанції.