Перейти до вмісту
ЗміниАдмінправопорушення25.10.2026оновлено 31.10.20269 хв читання

850 грн штрафу за прострочення: ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції»

Закон України «Про запобігання корупції» поширив дію на правління державних банків. Керівникам загрожує 850 грн штрафу за запізнення зі звітністю.

Справа № 448/1461/26Яворівський районний суд Львівської області19.10.2026Відкрити у ЄДРСР

Що змінилось у тексті закону

  • Було · 30.05.2026

    1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, […] організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською […]

    Стало · 23.10.2026

    1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, […] організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї […]

З 23.10.2026 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» прямо включає голову та членів правління банку з державною часткою понад 50 відсотків до переліку осіб, прирівняних до уповноважених на виконання функцій держави. Для керівників таких фінансових установ це означає, що за несвоєчасне подання звітності їм загрожує штраф у 850 грн за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, який суди за даними реєстру судових рішень призначали фігурантам проваджень ще до жовтневого оновлення закону.

Що змінилось у підпункті закону

Законодавець доповнив пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» новою категорією керівників банківського сектору. Попередня версія цього положення діяла з 30.05.2026 і згадувала у банківській сфері лише членів наглядових рад державних банків та членів Ради Національного банку України.

З 23.10.2026 набули чинності уточнення, які усунули двозначність щодо статусу виконавчого органу банку з державною часткою. Порівняння обох текстів показує точне місце доповнення: було «1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, […] організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською […]», стало «1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, […] організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї […]».

Суд на стадії розгляду протоколу з'ясовує наявність імені чи посади людини у вичерпному переліку цієї статті. Якщо посада прямо названа у тексті норми, обов'язок звітувати виникає автоматично з моменту набуття повноважень.

Кого зачіпає оновлений перелік

Зміна встановлює прямий антикорупційний контроль для виконавчої ланки конкретних банківських установ. До кола прирівняних осіб додано голову правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Окремо в цій же нормі названі члени правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Разом із ними в межах пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» залишаються інші категорії управлінців та фахівців. Це посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. До цього ж підпункту входять члени Ради Національного банку України, крім Голови Національного банку України.

Закон охоплює осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку. Контроль поширюється і на членів наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

У сфері аудиту під дію підпункту підпадають члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті. Поруч із ними вказані посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Норма також називає членів Ради Аудиторської палати України, посадових осіб Аудиторської палати України та працівників комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України. Обов'язки поширюються і на працівників комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів.

В освітній та медичній сферах закон виокремлює Голову, заступників Голови та інших членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців. До цього переліку віднесені посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Замикають групу Голова, заступники Голови та члени Національної комісії з питань психічного здоров’я, які здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Коли державна частка у статутному капіталі банку становить 50 відсотків або менше, спеціальне правило пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» щодо голови та членів правління не застосовується. У такій ситуації для керівників комерційних структур діє сусідній п. 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», який охоплює посадових осіб юридичних осіб приватного права у випадках, передбачених цим законом.

Як суди розглядали справи до оновлення норми

Практика притягнення до відповідальності за ст. 172-6 КУпАП сформувалася на основі рішень, ухвалених за правилами, що діяли до 23.10.2026. Постанови від 19.10.2026 та 16.10.2026 за старою редакцією ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» показують, що за даними реєстру судових рішень кожне доведене запізнення із поданням звітності без поважних причин завершувалося для посадовця штрафом у 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) та стягненням 665,60 грн судового збору за ст. 40-1 КУпАП.

  • Справа: №448/1461/26, Яворівський районний суд Львівської області.
  • Сума: 850 грн штрафу та 665,60 грн судового збору з присяжного суду.
  • Наслідок: присяжного Мостиського районного суду Львівської області визнано винуватим за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП через подання щорічної декларації за 2025 рік 26.04.2026 о 19:49 замість граничної дати 01.04.2026.

Для інших категорій декларантів, які вже перебували у переліку ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», жовтневий текст не змінює правил розгляду подібних протоколів. Отримати ідентичне стягнення в розмірі 850 грн довелося провідному фахівцю Одеського обласного центру зайнятості у справі №523/20954/26, яку 19.10.2026 розглянув Пересипський районний суд м. Одеси. Жінка входила до складу ліквідаційної комісії Суворовського районного центру зайнятості, тому як посадова особа юридичної особи публічного права мала прозвітувати за 2025 рік до 31.03.2026, але відправила документ 11.05.2026.

Суддя зіставляє дві цифри у матеріалах справи: граничний день подання звітності за законом і фактичний час реєстрації документа в системі. Якщо між цими датами є розрив і немає документально підтверджених перешкод, склад правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП вважається доведеним.

Чи об'єднують кілька прострочень в один штраф

Навіть коли людина пропускає строки подання кількох декларацій поспіль, покарання за старою редакцією призначалося в межах однієї санкції завдяки ст. 36 КУпАП. Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області 19.10.2026 у справі №683/3100/26 об'єднав п'ять проваджень щодо депутата Староостропільської сільської ради, який подав звіти за 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки одночасно 18.06.2026. Пояснення затримки волонтерською діяльністю не звільнило депутата від відповідальності, але за п'ять епізодів він сплатив один штраф у 850 грн та 665,60 грн судового збору.

Таке ж об'єднання за ст. 36 КУпАП застосував Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра 16.10.2026 у справі №199/15682/26 щодо колишнього головного спеціаліста відділу з надання послуг, пов'язаних із МВС, Підгородненської міської ради. Звільнений службовець подав декларацію при звільненні за період з 01.01.2025 по 01.05.2025 лише 24.05.2026, а щорічну за 2025 рік — 15.09.2026, проте за обидва порушення отримав єдине стягнення на 850 грн.

Які пояснення не рятують від стягнення

Під час розгляду протоколів суди ретельно перевіряють причини пропуску строків і відхиляють загальні життєві обставини, якщо електронна система працювала справно. Київський районний суд м. Одеси 16.10.2026 у справі №522/14139/26 оштрафував на 850 грн колишню заступницю начальника відділу реєстрації користувачів при ГУ ДПС в Одеській області, яка подала декларацію за 2021 рік 15.09.2025 замість 31.01.2024, пропустивши строк на 593 календарні дні. Посилання на воєнний стан і догляд за малолітньою дитиною не спрацювали, бо закон давав лише відтермінування до визначеної дати, а технічних збоїв у роботі реєстру не зафіксовано.

Незнання антикорупційних вимог після звільнення зі служби також не визнається поважною причиною. Пирятинський районний суд Полтавської області у своїй постанові від 16.10.2026 у справі №544/2535/26 розглянув протоколи щодо колишньої військової посадової особи Збройних Сил України, звільненої 01.07.2024. Чоловік подав звітність особи, яка припинила діяльність, за 2024 рік 07.07.2025 замість 01.04.2025, а декларацію при звільненні — 31.07.2026 замість 31.07.2024, пояснивши це браком обізнаності; за ст. 33 КУпАП суд врахував розкаяння та інвалідність 2 групи внаслідок війни, призначив 850 грн штрафу і звільнив ветерана від сплати судового збору.

Акт притягнення до відповідальності спирається на технічну можливість доступу до реєстру в конкретний проміжок часу. За відсутності доказів фізичної неможливості подати звіт або офіційного підтвердження збою системи будь-яке запізнення перетворюється на адміністративний штраф.

Як це працює для вас

Якщо ви обіймаєте посаду голови або члена правління банку, у статутному капіталі якого державі належить більше 50 відсотків акцій чи часток, з 23.10.2026 ваш статус закріплено у пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції». Для всіх інших посадовців, присяжних, депутатів місцевих рад та членів ліквідаційних комісій, які вже були у цьому списку, ця точкова зміна не впливає на поточну практику розгляду справ.

Щоб уникнути протоколу за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виконайте три послідовні дії:

  1. Перевірте у статутних документах та реєстрах точну частку держави у капіталі банку чи підприємства, де ви працюєте або входите до складу комісії чи ради, а також дату наказу про ваше призначення чи припинення повноважень.
  2. Збережіть електронний ключ, квитанції та скріншоти з персонального кабінету про успішне завантаження декларації, а у випадку технічних перешкод — офіційні повідомлення про збої в роботі реєстру або медичні виписки про стаціонарне лікування у фінальні дні подання.
  3. Подайте щорічну декларацію до 1 квітня року, наступного за звітним, до Національного агентства з питань запобігання корупції через електронний реєстр, а якщо на вас вже склали протокол і направили до районного суду — долучіть документи про поважні причини затримки чи статус пільговика до початку судового засідання.

У разі незгоди з постановою місцевого суду ви маєте 10 днів з дня її винесення для подання скарги до апеляційного суду. Обов'язок декларування прив'язаний до самого факту перебування на посаді з державною часткою понад 50 відсотків, і його виконання у визначені законом строки є єдиним способом уникнути судового розгляду.

Норми, про які йдеться

Текст норми, санкція і практика судів за нею

Джерела

Рішення, на яких побудовано матеріал.

Перевірити шанси у своїй справі за ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції»

Розбір вашої ситуації на courthelp: схожі рішення, ймовірний результат, документи.

Ще матеріали за ЗУ «Про запобігання корупції»

інші матеріали довідника про норми цього акта

Матеріали за ЗУ «Про запобігання корупції» →