Пенсіонер отримує право на реальну відсоткову індексацію замість фіксованої доплати, але втрачає виплати за минулі роки через пізнє подання нової довідки про заробітну плату. Цю межу визначають ч. 2 ст. 42 та ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», бо одна стаття захищає базовий показник зарплати, а друга прив'язує перерахунок до 15 числа місяця подання заяви.
Чому нова довідка про зарплату не повернула гроші за чотири роки
Люди вірять: якщо принести до Пенсійного фонду вигіднішу архівну довідку про заробіток за дев'яності роки, держава доплатить різницю з першого дня виходу на пенсію. Судова практика розбиває це очікування, розділяючи щорічну індексацію та перерахунок за новими документами на дві окремі процедури.
Позивач у справі № 500/6595/25, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув 08.10.2026, отримував пенсію з 01.02.2021 і пізніше подав оновлену довідку про зарплату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000. Пенсійний фонд у Тернопільській області перерахував виплати з 01.07.2025 за новою заявою, а замість повноцінної індексації встановив доплату у фіксованому розмірі. Суд першої інстанції задовольнив позов частково: зобов'язав провести індексацію шляхом послідовного збільшення показника середньої зарплати на коефіцієнти з 01.10.2025, проте відмовив у перерахунку за минулий час від 01.02.2021. Обидві сторони подали апеляційні скарги, але апеляційний суд залишив їх без задоволення, а рішення першої інстанції — без змін.
А як суди вирішують подібні спори в інших областях у той самий день, 08.10.2026? У справі № 300/2915/26 Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю, зобов'язавши збільшити показник середньої зарплати 10 846,37 грн на коефіцієнти 1,197, 1,0796, 1,115 (з 04.11.2025) та 1,121 (з 01.03.2026) і стягнувши 1 064,96 грн судового збору. Запорізький окружний адміністративний суд у справі № 280/7261/26 також задовольнив вимоги повністю: замість щомісячної доплати 100 грн за постановою № 185 зобов'язав проіндексувати показник 12 236,71 грн на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121 з 01.03.2026 і стягнув 1 064,96 грн судового збору.
Спори про індексацію стали масовими: за даними реєстру судових рішень, з 2016 по 2026 рік за ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ухвалено 29 411 рішень, серед яких 1 363 постанови Верховного Суду, що дає пенсіонерам сталу практику захисту від підміни відсотків фіксованими сумами. За 2026 рік суди ухвалили 16 271 рішення по суті (з них 11 018 задоволено, 4 561 задоволено частково і 692 відмовлено), а за останні 30 днів з'явилося 3 973 рішення, бо за даними реєстру судових рішень люди масово оскаржують обмеження Порядку № 124.
Як норми вибудували рішення суду крок за кроком
Щоб перевірити рішення першої інстанції та відповісти на обидві апеляційні скарги, апеляційний суд застосував три норми у чіткій послідовності: спочатку визначив формат розгляду, далі перевірив правило щорічної індексації і завершив строком перерахунку за новою довідкою.
Перша ланка: письмове провадження в апеляції
Спершу суд мав визначити, чи потрібно викликати пенсіонера та представників управління до зали засідань. Для цього застосували п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, де з 01.01.2026 діє редакція:
«1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
- […]
- 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).»
Ця процесуальна норма дозволила апеляційному суду розглянути обидві скарги за документами, які вже лежали у матеріалах. Спір стосувався розрахунків та дат подання заяв, тому усна дискусія нічого б не додала до письмових довідок. За підсумком такого перегляду суд застосував ст. 316 КАС і залишив рішення першої інстанції без змін.
Друга ланка: справжня індексація замість фіксованої суми
Далі суд перейшов до скарги пенсійного органу, який наполягав на законності фіксованих доплат і прив'язці розрахунків до застарілого показника 01.10.2017 за урядовим Порядком № 124. Тут спрацювала ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якій з 02.08.2026 діє редакція:
«Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.»
Абзаци третій і четвертий цієї частини уточнюють повноваження уряду:
«У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.»
Пенсійні органи часто стверджують, нібито право Кабінету Міністрів визначати порядок збільшення дозволяє підміняти базовий показник зарплати особи фіксованою цифрою на 01.10.2017. Проте закон має вищу силу за підзаконний акт, тому збільшувати треба саме той показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії конкретній людині. Саме ця позиція Верховного Суду зобов'язує суди першої та апеляційної інстанцій відхиляти обмеження Порядку № 124 і нараховувати відсоткові коефіцієнти на первинну розрахункову величину.
Третя ланка: календарний бар'єр для нової довідки
Після цього суд розглянув апеляційну скаргу самого пенсіонера, який вимагав перерахувати виплати за новою довідкою про зарплату за 1995–2000 роки заднім числом — від дати призначення пенсії 01.02.2021. Відповідь дала ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 02.08.2026 діє ця редакція):
«4. Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.»
Попередні довідки позивача містили розбіжності, виявлені під час перевірки первинних документів, тому належну довідку він подав лише у 2025 році. Оскільки право на такий перерахунок виникає після подання заяви з усіма документами, Пенсійний фонд правомірно провів його з 01.07.2025, а не з 01.02.2021.
Що сталося б із рішенням без кожної з цих норм
Без п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд не мав би підстав вирішити спір у письмовому провадженні без виклику сторін.
Без ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд не зміг би скасувати фіксовані доплати уряду та зобов'язати фонд множити на коефіцієнти індексації реальний показник зарплати пенсіонера.
Без ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у рішенні не було б законної межі у 15 число місяця звернення, яка відрізала вимоги пенсіонера про доплату за чотири попередні роки.
Що це означає для читача
Якщо ви вийшли на пенсію після 2019 року і березнева індексація приносить вам лише фіксовану доплату в 100 грн замість відсоткового збільшення, візьміть у територіальному органі Пенсійного фонду розрахунок пенсії та перевірте показник середньої заробітної плати, застосований при її призначенні. Якщо ви знайшли в архіві вигіднішу довідку про заробіток за період до 30.06.2000, збережіть первинні документи для підтвердження сум без розбіжностей і подайте заяву про перерахунок до Пенсійного фонду до 15 числа поточного місяця включно. Тоді підвищену виплату нарахують з 1 числа цього ж місяця, а рішення або відмову орган зобов'язаний надати не пізніше 10 днів з дня надходження документів (або до 15 днів додатково у разі перевірки достовірності відомостей).
Та як бути людині, якій архів чи колишній роботодавець роками видавав довідки з помилками у первинних відомостях: хто компенсує втрачену різницю пенсії за роки вимушеного очікування, якщо ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дозволяє перерахунок лише з місяця подання бездоганного документа?