За даними реєстру судових рішень, із 3 929 ухвалених за нормою рішень з 2016 по 2026 рік 627 становлять постанови Верховного Суду, що для батьків та опікунів означає постійну потребу розмежовувати декларативну рівність та реальний обсяг прав і обов'язків після розриву стосунків. Ст. 141 Сімейного кодексу (у редакції від 05.08.2026) стосується матері й батька, які вирішують питання виховання, спілкування чи утримання спільних дітей незалежно від свого сімейного статусу. Люди сприймають припис про рівність як гарантію повної симетрії у графіках побачень чи витратах, але на практиці ця норма працює інакше.
Що каже норма про рівність батьків
Базове правило закону закріплює паритет матері й батька від народження дитини. Ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу встановлює: «Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.» Тобто відсутність штампа про шлюб ніяк не зменшує ні права батька бачити дитину, ні його обов'язку її утримувати.
Коли родина розпадається і дорослі роз'їжджаються по різних містах чи країнах, закон зберігає цей баланс. У ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу зазначено: «Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.» Названий виняток стосується права того з батьків, з ким офіційно визначено місце проживання дитини, самостійно вирішувати питання її тимчасового виїзду за межі України.
Суд першочергово оцінює здійсненність вимог батьків та їхню відповідність безпеці й інтересам дитини, бо рівність прав на папері не може шкодити її звичному життю.
Як норму читають суди у цифрах
За даними реєстру судових рішень, із 2 203 рішень по суті за 2026 рік суди повністю задовольнили 1 164 позови, 516 задовольнили частково, у 377 випадках відмовили, а ще у 146 справах видали судовий наказ, тоді як за останні 30 днів ухвалено 527 рішень, що для позивача означає високу ймовірність корекції заявлених вимог у суді. Позивачі просять встановити бажаний графік зустрічей або стягнути більшу частку витрат, але без документального обґрунтування отримують відмову або половинчастий результат.
Закон дозволяє просити і про особисті зустрічі, і про фінансову участь іншого з батьків, однак рівність за ст. 141 Сімейного кодексу щоразу стикається з обставинами конкретного життя дитини. Докази у матеріалах справи визначають, чи перетвориться загальне право батька або матері на конкретний графік у резолютивній частині рішення.
Як це виглядає у життєвих історіях
Трапляється, що рівність прав на спілкування обмежується відстанню між країнами, де живуть батьки та діти. Так, у справі № 725/3114/25, де рішення ухвалено 08.10.2026 (цією ж датою датовані й інші наведені нижче судові рішення), Чернівецький апеляційний суд розглянув позов батька про встановлення графіка особистих зустрічей та відпочинку у Німеччині й Україні з дітьми, які за його згодою виїхали з матір'ю до США. Суд залишив у силі часткове задоволення позову лише щодо щоденного відеозв'язку з 19:00 до 21:00, бо регулярні поїздки зі штату Міссурі є нездійсненними, а також скасував додаткове рішення про стягнення з батька 5 000 грн витрат на правничу допомогу через пропуск відповідачкою п'ятиденного строку за ч. 8 ст. 141 ЦПК.
В іншій ситуації, у справі № 489/2488/26, Інгульський районний суд міста Миколаєва повністю відмовив у позові батькові, який з 2021 року живе в Іспанії та працює моряком, але вимагав графіка побачень із ночівлею з донькою, котра перебуває з матір'ю у Республіці Молдова. Позивач не надав жодного підтвердження того, що він намагався вийти на зв'язок із дитиною або що мати чинила йому перешкоди.
Натомість у спорах про гроші принцип рівності працює буквально, якщо сторона не доведе підстав для відступу від нього. У справі № 931/540/26 Локачинський районний суд Волинської області розглянув вимогу матері стягнути з батька 39 998 грн (70% додаткових витрат на лікування, ортодонтичну пластину та планшет для навчання сина) і задовольнив позов частково. Відсіявши непідтверджені чеки на меблі та поїздку до Львова, суд визначив обґрунтовану суму у 42 637 грн і поділив її навпіл за ст. 141 Сімейного кодексу та ст. 185 СК, стягнувши з відповідача рівно 50% — 21 319 грн.
Письмовий доказ спроб домовитися або понесених цільових витрат стає основою судового рішення у сімейних спорах.
Де проходить межа норми
Сама по собі ст. 141 Сімейного кодексу лише проголошує рівний старт для обох батьків, але не визначає ні часток аліментів, ні годин для дзвінків. Коли виникає спір про участь у вихованні, вступають у дію ст. 153 Сімейного кодексу, ст. 157 Сімейного кодексу та ст. 159 Сімейного кодексу, а також ст. 3 і ст. 9 «Конвенція про права дитини», які ставлять безпеку й інтереси дитини вище за бажання батьків.
Якщо ж ідеться про грошове утримання, межу рівності коригують ст. 180 СК, ст. 181 СК, ст. 182 СК, ст. 183 СК та ст. 191 СК. Наприклад, у справі № 372/5001/26 Обухівський районний суд Київської області задовольнив позов про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки доходу замість стандартної чверті (які стягують за судовим наказом, як-от у справі № 686/29411/26 Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області), бо у батька з'явилася інша дитина від нового шлюбу. А у справі № 635/4440/26 Харківський районний суд Харківської області частково задовольнив позов бабусі-опікуна до матері, позбавленої батьківських прав: присудив поточні аліменти по 2 000 грн щомісяця, бо обов'язок утримання зберігається, але відмовив у стягненні за минулі три роки через відсутність доказів попередніх звернень до боржниці.
Процесуальний строк та належна фіксація звернень обмежують реалізацію сімейних прав не менше, ніж матеріальні норми закону.
Що це означає для вас
Коли ви готуєтеся до суду щодо дітей, пам'ятайте, що посилання на рівність прав за ст. 141 Сімейного кодексу саме по собі не виграє справу. Перед поданням заяви перевірте від чотирьох до шести обставин у власній ситуації: де фактично живуть і навчаються діти, чи зафіксовані письмово ваші спроби домовитися з іншим із батьків, чи є медичні призначення на додаткові покупки для дитини, скільки дітей перебуває на утриманні платника аліментів і чи не спливли процесуальні строки у суді.
- Якщо ви живете окремо і просите суд встановити графік зустрічей із дитиною, яка виїхала за кордон, узгодьте свої вимоги з розкладом її навчання та часовим поясом і збережіть переписку про спроби вийти на зв'язок.
- Якщо ви стягуєте додаткові витрати на лікування чи навчання дитини, зберіть медичні висновки та фіскальні чеки саме на ці потреби, бо без доведення виняткових обставин суд поділить підтверджену суму порівну по 50%.
- Якщо ви претендуєте на аліменти за минулий час до трьох років, додайте до позову рекомендовані листи чи інші докази того, що ви вимагали кошти раніше, а інший із батьків ухилявся від сплати.
- Якщо ви виграли спір (повністю чи частково) і хочете компенсувати витрати на адвоката, подайте всі квитанції та акти до суду до закінчення дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення, попередньо заявивши про це у процесі.
Підсумовуючи практику застосування норми, бачимо, як суди перейшли від формального цитування рівності прав батьків до перевірки реальної здійсненності вимог: як показала постанова Чернівецького апеляційного суду у згаданій вище справі про відеозв'язок із дітьми у США, право батька на особисте спілкування за ст. 141 Сімейного кодексу тепер реалізується лише у тих межах, які не руйнують усталений побут і навчання дитини за кордоном.