Чи потрібно тепер прикладати квитанцію про оплату до заяви на реєстрацію ділянки і подавати документи через електронний портал? Закон оновив перелік обов'язкових документів для відкриття Поземельної книги та уточнив електронний канал, яким заявники передають папери державному кадастровому реєстратору.
Державний кадастровий реєстратор має 14 днів з дня реєстрації заяви, щоб перевірити подані документи та внести відомості про ділянку або надати мотивовану відмову за ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр».
Що оновили у правилах подання документів
Люди звикли думати, що для внесення землі до бази достатньо завантажити проект землеустрою та стандартну заяву. Попередня редакція від 21.06.2026 дозволяла обійтися цими двома позиціями, бо закон не згадував платіжний документ у переліку паперів для реєстратора, а з 27.10.2026 діє оновлений текст норми.
У попередній редакції було «4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.», а в новій редакції стало «4. Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа; документ про оплату послуги з державної реєстрації земельної ділянки, крім випадків, визначених цим Законом.».
Зміни торкнулися й способу передачі файлів. Раніше було «Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.», а після змін стало «Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Оплата послуг з державної реєстрації земельної ділянки здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".».
Сама суть процедури залишилася незмінною, бо відкриття книги, як і раніше, фіксує появу нової ділянки. Як прямо вказує ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»:
«Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.»
Оновлення стосується лише вхідного пакета файлів та електронного вікна подачі, тому на судові спори щодо самої правомірності формування наділів чи накладення меж ці правки не впливають.
Хто подає заяву за новими правилами
Новий порядок подачі через вебпортал та вимога щодо оплати зачіпають кожного, хто звертається за первинною реєстрацією землі.
Це особи, яким орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надав дозвіл на розроблення документації із землеустрою для передачі наділу у власність чи користування із державної або комунальної землі, а також уповноважені ними особи.
Правило поширюється на власників земельних ділянок і користувачів державних чи комунальних наділів, якщо вони ділять або об'єднують раніше сформовані землі, та на їхніх представників.
Під дію норми підпадають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, коли вони формують ділянки державної чи комунальної власності.
Оновлені вимоги стосуються замовників технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, якщо до бази вносять відомості про ділянку з масиву земель сільськогосподарського призначення.
Норма регулює дії замовників документації із землеустрою, за якою формують державну чи комунальну землю у випадках, коли закон дозволяє розробляти проект без дозволу владного органу.
Вимоги обов'язкові для власників земельних часток (паїв) та їхніх спадкоємців, коли ті виділяють наділи в натурі на місцевості.
Зміни охоплюють осіб, визначених у земельному законодавстві щодо приватизації, зокрема власників будівель і споруд на державній чи комунальній землі або їхніх спадкоємців.
Окремо закон називає Закарпатську обласну державну адміністрацію, якщо та реєструє ділянку, яку примусово відчужують в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Для всіх цих заявників діє єдиний фільтр перевірки, бо ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» зобов'язує реєстратора відмовити, якщо документи з четвертої частини подані не в повному обсязі. Відсутність електронного документа про оплату послуги тепер запускає саме цю підставу для відмови, якщо заявник не звільнений від плати законом.
Як суди перевіряють законність реєстрації на практиці
Коли людина отримує кадастровий номер і витяг з відкритої Поземельної книги, виникає ілюзія, ніби земля вже захищена від будь-яких претензій. Проте технічне внесення координат до бази не рятує ділянку, якщо проект землеустрою розробили на землях, які закон забороняє передавати в приватні руки.
У справі №136/1271/25 Липовецький районний суд Вінницької області 23.10.2026 задовольнив позов прокурора в інтересах держави в особі Липовецької міської ради до громадянки та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Міська рада надала жінці дозвіл на проект землеустрою для ведення особистого селянського господарства на 2,00 га, після чого державний кадастровий реєстратор відкрив Поземельну книгу та присвоїв кадастровий номер 0522281000:03:000:5059. Згодом картографічні матеріали показали, що сформований наділ накладається на орнітологічний заказник місцевого значення площею 23,5 га, створений рішенням обласної ради від 17.12.2019, тому суд скасував державну реєстрацію ділянки за ст. 193 ЗК та ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» і стягнув 3 028 грн судового збору (по 1 514 грн з кожного відповідача).
Чи врятувала б власницю від втрати землі подача заяви через вебпортал із додаванням квитанції про оплату за правилами від 27.10.2026? Нова редакція ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» не змінила б рішення суду в цій історії, бо спір стосувався заборони формувати приватні наділи на території природно-заповідного фонду, а не способу подачі заяви чи оплати адміністративної послуги.
Коли реєстрація падає разом із правом власності
До набрання чинності змінами від 27.10.2026 судова практика у спорах за цією статтею концентрувалася навколо частини десятої, де встановлено жорсткий зв'язок між кадастровим номером та речовим правом. Побутує думка, ніби достатньо перепродати ділянку кілька разів за договорами купівлі-продажу чи міни, щоб новий покупець зберіг землю попри порушення під час її первинного формування.
У справі №751/6026/24 Чернігівський апеляційний суд 22.10.2026 після скасування попередніх рішень Верховним Судом 25.03.2026 частково задовольнив позов прокурора щодо ділянки площею 0,0600 га в межах заповідного урочища. Хоча перша інстанція 23.10.2024 та попередня апеляція 12.05.2025 відмовили прокурору, при новому розгляді за правилами ст. 367 ЦПК, ст. 374 ЦПК та ст. 376 ЦПК апеляційний суд застосував ст. 79-1 ЗК і ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», зобов'язав останнього набувача повернути землю міській раді, припинив його право власності, скасував державну реєстрацію ділянки і стягнув з відповідача 24 470,50 грн судових витрат на основі ст. 133 ЦПК та ст. 141 ЦПК.
Такий самий підхід до захисту державних земель від незаконного переведення в іншу категорію спрацював у справі №909/542/26, де Господарський суд Івано-Франківської області 16.10.2026 задовольнив позов прокурора до обласного управління Держгеокадастру. Наділ площею 17,6021 га зареєстрували 30.10.2013 як землі сільськогосподарського призначення за матеріалами інвентаризації, але він частково наклався на лісові квартали в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, тож суд скасував реєстрацію в кадастрі та присудив до стягнення 2 662,40 грн судового збору.
Де межа: коли кадастровий номер скасувати не вийде
Люди помилково вважають, що при виявленні накладки координат із сусідом можна написати звичайну заяву до територіального управління Держгеокадастру, і реєстратор сам видалить проблемний запис із бази. Проте ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» дає реєстратору право анулювати запис лише у трьох випадках: поділ чи об'єднання землі, нереєстрація речового права протягом одного року з вини заявника або судове рішення.
Саме через цю межу Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/4703/26 рішенням від 15.10.2026 відмовив громадянці, яка виявила перетин своєї ділянки із сусідньою на площі 0,0174 га. Позивачка звернулася до управління із заявою 11.02.2026, отримала відмову листом від 04.03.2026 і пішла оскаржувати бездіяльність реєстратора, але суд підтвердив: без судового рішення про скасування реєстрації чи припинення прав за ст. 152 ЗК державний кадастровий реєстратор не має повноважень закривати Поземельну книгу на чужу землю.
Інша межа застосування норми проявляється тоді, коли позивач просить суд скасувати кадастрові номери чужих ділянок, спираючись на документи, які давно втратили чинність. У справі №380/2938/26 той самий Львівський окружний адміністративний суд 19.10.2026 відмовив приватному акціонерному товариству у скасуванні реєстрації наділів загальною площею 186,48 га. Підприємство посилалося на державний акт на право постійного користування від 29.01.1991 та довідку від 10.06.2009, однак суди ще в попередніх процесах встановили, що припинення державного підприємства-попередника зупинило це право, міська рада припинила користування, а треті особи законно оформили власність, тому за ч. 2 ст. 2 КАС та ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» підстав для втручання в кадастр немає.
Якщо ж перетин меж блокує первинне внесення відомостей до бази, як це передбачає абзац четвертий ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», захищати право доводиться через оскарження першопричини появи сусідньої ділянки. Так, у справі №309/507/25 суд 16.10.2026 захистив власницю 0,27 га за договором купівлі-продажу від 25.03.2005, якій реєстратор відмовив через перетин меж на 98,59% із наділом площею 0,4300 га іншої особи, та скасував рішення сільської ради від 26.06.2020 №28 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Що робити на практиці
Якщо ви замовили розроблення документації із землеустрою для формування нової ділянки, поділу чи виділення паю в натурі, перед подачею паперів перевірте наявність електронного документа про оплату послуги з державної реєстрації. Оплатіть цю послугу електронними платіжними засобами та збережіть квитанцію в електронному вигляді, щоб прикріпити її разом із проектом землеустрою.
Подавайте заяву, форму якої затверджено Порядком ведення Державного земельного кадастру, особисто або через уповноважену особу (зокрема сертифікованого інженера-землевпорядника) через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або інтегровану з ним систему Держгеокадастру. Відлік 14 днів на розгляд почнеться з дня реєстрації вашої заяви в системі, а якщо реєстратор поверне документи через неповний пакет чи накладку меж за ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», збережіть текст мотивованої відмови: при повторному зверненні після усунення недоліків закон забороняє висувати нові претензії, яких не було у першій відповіді.
«Державний кадастровий реєстратор зазначає вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.»