Стаття 9 ЗУ «Про виконавче провадження». Єдиний реєстр боржників

Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а також інвестиційні фірми у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані відмовити такій особі у вчиненні дії щодо такого майна, що належить боржнику, крім випадків, передбачених законом, та не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця з наданням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

У вчиненні дії щодо майна, що належить боржнику, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників, не відмовляється у разі:

1) якщо таке майно реалізовано (передано стягувачу) в порядку, передбаченому статтею 61 цього Закону;

2) безоплатної передачі конфіскованого за рішенням суду майна;

3) вчинення правочину, що передбачає набуття права власності на майно іпотекодержателем, заставодержателем або третьою особою за правочином, що укладається іпотекодержателем/заставодержателем у зв’язку із зверненням стягнення на предмет обтяження, за умови що відомості про іпотекодавця/заставодавця внесені до Єдиного реєстру боржників після державної реєстрації іпотеки/застави;

4) відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майна, яке набуто у власність у результаті відшкодування шкоди (збитків) за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченими частиною п’ятою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Перевірка щодо наявності/відсутності відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників здійснюється шляхом взаємодії Єдиного реєстру боржників із державними електронними базами даних та реєстрами в порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з державними органами, що є їх держателями.

Перевірка щодо наявності/відсутності відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників органами, що є держателями баз даних та реєстрів не в автоматизованому вигляді, та їх посадовими особами, а також нотаріусами, інвестиційними фірмами, депозитарними установами та іншими суб’єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, здійснюється на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України шляхом пошуку та формування довідки в Єдиному реєстрі боржників.

Укладення правочину щодо майна боржника у разі наявності відомостей про такого боржника в Єдиному реєстрі боржників, що призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним, крім випадків продажу майна, що входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, внесеного до Єдиного реєстру боржників, у процесі його приватизації, а також випадків, передбачених пунктами 1‑3 цієї частини.

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Депозитарні установи у разі відкриття або закриття рахунку у цінних паперах фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом, або якщо на таке майно уже накладено арешт з тих самих підстав.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про:

1) відкриття виконавчого провадження;

2) поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37‑1 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону;

3) відновлення виконавчого провадження;

4) скасування постанов або інших документів, що були підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників;

5) накладення на боржника штрафу за рішенням немайнового характеру;

6) внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників за рішенням про стягнення періодичних платежів (аліментів).

Не підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників відомості про боржників:

якими є державні органи, органи місцевого самоврядування;

якими є банки за рішеннями про конфіскацію (передачу) майна (коштів), що перебуває у них на зберіганні, системно важливі банки, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 50 мільйонів гривень, та банки, не визначені Національним банком України як системно важливі, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 20 мільйонів гривень. Положення цього абзацу не застосовується у разі, якщо таку заборгованість не стягнуто протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження;

які мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів (аліментів) у сукупному розмірі, що є меншим за суму платежів за три місяці;

за рішенням немайнового характеру, за яким виконавцем не винесено постанови про накладення штрафу.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;

2) найменування органу або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) реквізити банківського рахунку органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) для сплати заборгованості за виконавчим провадженням;

5) номер виконавчого провадження;

6) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з:

1) винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону;

2) винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження;

3) винесенням постанови про скасування заходів примусового виконання за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів у день встановлення факту відсутності заборгованості;

4) формуванням повідомлення відповідно до статті 39‑1 цього Закону;

5) винесенням постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону;

6) винесенням постанови про скасування постанов, що мали наслідком внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників також на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Державний або приватний виконавець виносить постанову про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.