Перейти до вмісту

Стаття 215 Цивільного кодексу. Недійсність правочину

Чинна редакція кодексу від 05.08.2026

Коротко. Правила про те, коли угода не має сили за законом або може бути скасована через суд.

Текст статті

ч. 1

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті цього Кодексу.

ч. 2

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Угода є недійсною, якщо під час її укладення порушено встановлені законом обов'язкові вимоги. Якщо недійсність прямо передбачена законом, договір не діє без рішення суду, а в інших випадках його може визнати недійсним суд за вимогою сторони чи заінтересованої особи.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 17 022Рішень у базі, 2011–2026серед рішень, які система розібрала
  • 4 881Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 030 по суті
  • 37 %Відмовлено, із 3 030 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 10 724Постанов Верховного Суду2011–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2011–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2011: 12015: 12016: 1532017: 1322018: 1 632 · переважно касаційні постанови2019: 2 223 · переважно касаційні постанови2020: 1 786 · переважно касаційні постанови2021: 1 364 · переважно касаційні постанови2022: 926 · переважно касаційні постанови2023: 1 032 · переважно касаційні постанови2024: 1 126 · переважно касаційні постанови2025: 1 7652026: 4 881
20112026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

35 %
28 %
37 %
Задоволено — 1 072 з 3 030 · 35 %Задоволено частково — 831 з 3 030 · 28 %Відмовлено — 1 127 з 3 030 · 37 %

Відсотки — частка з 3 030 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 411 рішень у 2026 році, з них 46 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 298 рішень у 2026 році, з них 87 % — «Задоволено частково».
  • Частина 3 — 73 рішення у 2026 році, з них 48 % — «Задоволено».
  • Ще 2 248 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 10 724 рішення (63 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 5 311 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 380 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що оспорюваний договір про закупівлю був повністю виконаний сторонами (надано послуги, підписано акти та здійснено повну оплату), а позивач обрав неефективний спосіб захисту, звернувшись з вимогою про визнання договору недійсним без одночасного заявлення вимоги про застосування наслідків його недійсності (реституції). Обрання неналежного або неефективного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших доводів учасників справи.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/1704/25

  • Суди встановили удаваність договорів про спільну діяльність, оскільки вони фактично регулювали орендні відносини щодо комунального майна без дотримання обов'язкових процедур (аукціону, погоджень). Верховний Суд дійшов висновку, що солідарне стягнення безпідставно збережених коштів у кондикційних зобов'язаннях є помилковим за відсутності підстав для солідарності, тому змінив судові рішення, стягнувши кошти в частковому порядку з кожного відповідача окремо.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 912/543/24

  • Суди встановили, що позивач при укладенні договорів купівлі-продажу розуміла їх природу, зміст їй зачитувався нотариусом вголос через слабкий зір, а зміна намірів чи розчарування після укладення правочину не свідчить про наявність помилки на момент його вчинення. Верховний Суд зазначив, що хоча суди попередніх інстанцій помилково вважали вимоги до другого покупця похідними замість того, щоб відмовити через обрання неналежного способу захисту (віндикація замість визнання недійсним), це не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 361/7209/23

Маєте справу за ст. 215 ЦК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Усі огляди за статтею (27) →

Практика за напрямом «Кредитні спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

183 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1 623

  2. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 15 399

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЦК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.