Перейти до вмісту

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення електронного договору

Чинна редакція закону від 01.01.2024

Коротко. Правила для продавців та покупців про те, як правильно робити замовлення та укладати договори в інтернеті.

Текст статті

ч. 1

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

ч. 2

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про:

технологію (порядок) укладення договору;

порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;

можливість та порядок внесення змін до умов договору;

спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;

технічні засоби ідентифікації сторони;

порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;

умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;

можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;

інші відомості.

Показати всі 14 частин
ч. 3

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

ч. 4

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

ч. 5

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

ч. 6

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.

ч. 7

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов’язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

ч. 8

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб’єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

ч. 9

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

ч. 10

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов’язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов’язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов’язань між сторонами.

ч. 11

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов’язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

ч. 12

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею цього Закону, є оригіналом такого документа.

ч. 13

Електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

ч. 14

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма регулює укладення правочинів через інтернет за допомогою надсилання пропозиції та отримання згоди на неї. Вона визначає момент укладення і виконання договору, прирівнює його до письмової форми та зобов’язує видавати покупцеві чек або квитанцію.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 97 448Рішень у базі, 2020–2026серед рішень, які система розібрала
  • 88 166Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 85 417 по суті
  • 62 %Задоволено, із 85 417 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 39Постанов Верховного Суду2020–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2020–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2020: 3 · переважно касаційні постанови2021: 9 · переважно касаційні постанови2022: 11 · переважно касаційні постанови2023: 18 · переважно касаційні постанови2024: 44 · переважно касаційні постанови2025: 9 1972026: 88 166
20202026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

62 %
37 %
інші · 1 %
Задоволено — 52 990 з 85 417 · 62 %Задоволено частково — 31 391 з 85 417 · 37 %Відмовлено — 1 036 з 85 417 · 1 %

Відсотки — частка з 85 417 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 957 рішень у 2026 році, з них 60 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 34 рішення у 2026 році, з них 56 % — «Задоволено частково».
  • Частина 3 — 2 342 рішення у 2026 році, з них 60 % — «Задоволено».
  • Частина 4 — 48 рішень у 2026 році, з них 79 % — «Задоволено».
  • Частина 5 — 303 рішення у 2026 році, з них 69 % — «Задоволено».
  • Частина 6 — 303 рішення у 2026 році, з них 65 % — «Задоволено».
  • Частина 7 — 152 рішення у 2026 році, з них 62 % — «Задоволено».
  • Частина 8 — 174 рішення у 2026 році, з них 59 % — «Задоволено».
  • Частина 12 — 2 992 рішення у 2026 році, з них 68 % — «Задоволено».
  • Частина 11 — 10 рішень у 2026 році.
  • Частина 13 — 28 рішень у 2026 році.
  • Ще 78 074 рішення — без зазначення частини.
  • За останній рік статтю застосовано у 97 118 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 7 864 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд встановив, що використання одноразового ідентифікатора (навіть лише цифрового) відповідає вимогам Закону 'Про електронну комерцію' та прирівнюється до письмової форми договору. Оскільки розпорядження регулятора базувалося на хибному тлумаченні закону, штраф за його невиконання є протиправним.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 280/4796/20
  • Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді цифрової послідовності відповідає вимогам законодавства, а алгоритм укладення договорів на сайті позивача забезпечує належне акцептування пропозиції, тому підстави для застосування заходів впливу були відсутні.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/7029/19
  • Суд встановив, що договір був укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону «Про електронну комерцію» та прирівнюється до письмової форми. Позивач не спростував факт отримання коштів та вчинення дій, спрямованих на акцепт оферти, тому підстави для визнання договору нікчемним відсутні.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 234/7297/20

Маєте справу за ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «Кредитні спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

10 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 01.01.2024Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 97 407

  2. 01.01.2022

    Закон № 1089-IX від 16.12.2020 «Про електронні комунікації» — змінено ч. 4, ч. 7, ч. 8

    Рішень за цією редакцією: 29

  3. 03.09.2015

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.