Боржник може втратити 4 441 589,32 грн за поставлений товар чи виконані роботи, якщо сподівається відкласти оплату через касаційне оскарження без квитанцій про розрахунок. Питання про підстави такого грошового обов'язку вирішує ст. 11 Цивільного кодексу, а межі перегляду справи встановлюють ст. 300 та ст. 309 Господарського процесуального кодексу. Коли контрагент підписав договір і прийняв виконання, у нього виникає зобов'язання заплатити, яке не зникає через подання скарг до вищих інстанцій.
Чому боржники сподіваються на касацію без доказів оплати
Підприємці та комунальні установи приходять до суду з питанням, чи можна зупинити стягнення мільйонного боргу у касації, якщо в першій інстанції не подали платіжних доручень про розрахунок. Замовник отримує товар або приймає роботи за договором, але гроші на рахунок постачальника не перераховує. Коли місцевий та апеляційний суди стають на бік кредитора, боржник іде до найвищої інстанції з надією, що там справу переглянуть заново або дадуть час на пошук коштів.
Таке очікування розбивається об процесуальні правила роботи касаційного суду.
На консультаціях клієнти питають, чи прийме Верховний Суд нові пояснення про скрутне фінансове становище після програшу в апеляції. Відповідь криється у природі договірних відносин та правилах господарського процесу. Якщо обов'язок заплатити вже виник із договору, спростувати борг можна документами про повне погашення суми, які мали опинитися в матеріалах справи ще під час розгляду в першій інстанції.
Показовий випадок стався у справі № 926/389/23, де Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» позивалося до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення 4 441 589,32 грн заборгованості. Господарський суд Чернівецької області у рішенні від 06.03.2026 та Західний апеляційний господарський суд у постанові від 11.06.2026 повністю задовольнили позов, бо замовник не надав доказів оплати. Департамент подав касаційну скаргу, щоб уникнути чи відстрочити виконання зобов'язань, але Касаційний господарський суд Верховного Суду 13.10.2026 залишив рішення попередніх судів без змін.
Спроба використати найвищу судову інстанцію для затягування часу закінчилася для боржника обов'язком сплатити всю суму боргу.
Що каже закон про виникнення боргу і межі касації
Основою для будь-якого спору про оплату товарів чи робіт виступає норма про те, звідки беруться взаємні обов'язки сторін. З 05.08.2026 діє редакція ст. 11 Цивільного кодексу, яка прямо пов'язує виникнення обов'язку платити з укладеним правочином та діями контрагентів. Подивімося на точне формулювання закону у ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу:
«1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
- 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
- 1) договори та інші правочини;
- 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
- 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
- 4) інші юридичні факти.»
Ця норма означає просту річ: підписаний договір поставки чи підряду разом із актом приймання породжує юридичний обов'язок перерахувати гроші. Відмовитися від цього обов'язку в односторонньому порядку за ст. 525 та ст. 526 ЦК не можна. Якщо замовник не згоден із сумою, він мусить довести, що зобов'язання не виникло або припинилося через оплату.
Коли справа доходить до касації, вступають у дію жорсткі обмеження, бо з 24.04.2026 діє редакція ст. 300 Господарського процесуального кодексу. Закон забороняє касаційному суду перетворюватися на першу інстанцію і заново досліджувати накладні чи акти звірки. У ч. 1 та ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу закріплено такі правила:
«1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
- 2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.»
Таке правило відсікає спроби принести нові папери або попросити суддів переоцінити старі доводи на етапі касації.
Продовженням цього обмеження виступає ст. 309 Господарського процесуального кодексу у редакції від 24.04.2026, яка визначає долю безпідставних скарг. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 309 Господарського процесуального кодексу:
«1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
- 2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.»
Поєднання цих трьох норм створює для боржника закритий коридор. Якщо обов'язок за ст. 11 Цивільного кодексу виник і не був виконаний, а перші дві інстанції правильно порахували борг за документами, касаційний суд залишить присуджену суму в силі.
Як Верховний Суд оцінює спроби відстрочити оплату і куди йдуть суди
У згаданій постанові у справі № 926/389/23 Касаційний господарський суд Верховного Суду висловився щодо спроб боржника переглянути встановлений факт несплати 4 441 589,32 грн. Мотивуючи відмову задовольнити скаргу міського департаменту, суд сформулював свою позицію так:
«Перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно з'ясували обставини справи, дали їм належну правову оцінку та правильно застосували норми матеріального і процесуального права.»
Суть цього висновку проста: коли факт поставки чи виконання робіт підтверджений документами, а доказів повного погашення боргу відповідач у попередніх інстанціях не надав, касаційний суд не допомагатиме боржнику відстрочити виплату. Судді перевіряють те, чи правильно попередні інстанції застосували норми права до вже встановлених фактів, і не переоцінюють докази заново.
Масштаб застосування цих правил видно на цифрах. За даними реєстру судових рішень, з 2018 по 2026 рік за ст. 300 Господарського процесуального кодексу ухвалено усього 18 129 рішень (і всі 18 129 є постановами Верховного Суду), з яких 183 рішення з'явилися за останні 30 днів, що для учасника спору означає постійну перевірку касацією дотримання меж перегляду у господарських справах.
Нижчі суди у своїх рішеннях від тієї ж дати 13.10.2026 тримаються того самого підходу до ст. 11 Цивільного кодексу, який підтримав Верховний Суд. Вони стягують кошти там, де договір порушено або гроші отримано без правової підстави, і відмовляють там, де чинний договір виконано за узгодженою ціною.
Коли договір зобов'язує платити більше через прострочення
Порушення договірного обов'язку за ст. 11 Цивільного кодексу тягне за собою не лише стягнення основного боргу, а й додаткові нарахування, а виконати рішення можна примусово протягом 3 років. Цей трирічний строк пред'явлення наказу до виконання визначає час, протягом якого кредитор може списати кошти з рахунків боржника.
У справі № 908/3803/25 Господарський суд Запорізької області видав наказ на виконання рішення від 03.06.2026, яке набрало законної сили 16.09.2026, про примусове стягнення з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» заборгованості за поставлену електроенергію. Отриманий наказ кредитор має право пред'явити до примусового виконання протягом 3 років — до 16.09.2029.
Якщо боржник затягує розрахунок, сума його втрат зростає на інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір за ст. 129 ГПК.
Ті самі правила про обов'язковість договору за ст. 11, ст. 509 та ст. 625 ЦК працюють і для громадян у спорах за комунальні послуги, де боржникові дається 15 днів на оскарження судового наказу. У справі № 464/7340/26 Сихівський районний суд м. Львова за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» видав судовий наказ про солідарне стягнення з двох споживачів заборгованості за період з 01.10.2025 по 31.07.2026 на суму 9 835,34 грн (з яких 4 014,36 грн за тепло, 5 541,31 грн за гарячу воду, 114,07 грн та 144,76 грн інфляційних нарахувань, 38,48 грн та 43,56 грн як 3% річних) та 332,80 грн судового збору за ст. 160, ст. 161, ст. 167, ст. 168 ЦПК і ст. 64, ст. 66, ст. 67, ст. 68, ст. 162 ЖК. За тією ж процедурою у справі № 607/20942/26 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області стягнув із боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» 9 008,47 грн боргу за управління багатоквартирним будинком і 332,80 грн судового збору за ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 164, ст. 167, ст. 168, ст. 169 ЦПК.
У наказному провадженні суд не викликає сторони, бо факт отримання послуг створює обов'язок їх оплатити.
Коли гроші доведеться повернути без договору, а коли договір захищає отримувача
Буває й протилежна ситуація: гроші перерахували, але жодного договору чи накладної, які б породжували права та обов'язки за ст. 11 Цивільного кодексу, між сторонами не існувало.
Таку ситуацію розглянув Господарський суд Дніпропетровської області у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроспектрбуд». Ліквідатор виявив, що у грудні 2017 року боржник перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Форт Фінансінг Індастрі» 123 333,00 грн як оплату за будівельні матеріали, але жодних договорів чи первинних бухгалтерських документів не було. Оскільки правова підстава для переказу була відсутня, суд застосував ст. 1212 ЦК і стягнув із отримувача 123 333,00 грн та 2 662,40 грн судового збору.
Якщо ж договір підписаний, роботи прийняті за актом, а ціна визначена як тверда, замовник не зможе забрати частину сплачених грошей назад через зауваження ревізорів. У справі № 914/2495/26 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності просив Господарський суд Львівської області стягнути з Приватного підприємства «Лайтбуд» 5 664,00 грн, бо перевірка МВС України виявила у вартості ремонту за договором від 27.11.2025 на суму 94 392,00 грн без ПДВ єдиний податок у 5% (4 720,00 грн) та військовий збір у 1% (944,00 грн). Суд відмовив університету, бо договір із твердою ціною є чинним, не визнаний недійсним у суді, а роботи прийняті за актом форми КБ-2в без зауважень.
Ці дві справи проводять межу застосування ст. 11 Цивільного кодексу: без договору і первинних документів перераховані гроші доведеться повернути, але за чинним договором акт ревізії не скасовує узгоджену сторонами тверду ціну.
Як це працює для вас
Якщо ви є стороною договору поставки, підряду чи отримуєте комунальні послуги, позиція Верховного Суду та практика місцевих судів впливають на захист ваших грошей. На стадії судового спору вся робота з доказами — актами, накладними, платіжними дорученнями та запереченнями щодо розрахунків — має бути виконана у суді першої інстанції, бо касація нових паперів не прийме.
- Якщо ви постачальник або підрядник, якому заборгували оплату, зберіть оригінали підписаного договору, актів приймання виконаних робіт або видаткових накладних і подайте позов до господарського суду, а після набрання рішенням законної сили пред'явіть виданий наказ до примусового виконання протягом 3 років.
- Якщо ви замовник і не згодні з виставленою сумою боргу, подайте до суду першої інстанції банківські виписки про оплату або письмові мотивовані відмови від підписання актів, оскільки у Верховному Суді за ст. 300 Господарського процесуального кодексу подати ці докази не вийде.
- Якщо ви бюджетна установа чи підприємство, де перевірка знайшла включення податків (5% єдиного податку чи 1% військового збору) у тверду договірну ціну вже прийнятих робіт, врахуйте, що без визнання договору недійсним у суді стягнути ці кошти назад за актом ревізії не вдасться.
- Якщо ви споживач комунальних послуг і отримали судовий наказ про стягнення заборгованості, подайте заяву про його скасування до того ж місцевого суду протягом 15 днів з дня вручення копії наказу, додавши квитанції про оплату або розрахунок помилок у нарахуваннях.
Постанова у справі № 926/389/23 підтвердила неможливість перегляду доведеного боргу в касації, але не дала відповіді на питання, як замовнику повернути бюджетні кошти, якщо контролюючий орган виявляє помилки у розрахунку твердої договірної ціни вже після того, як заборгованість стягнуто за рішенням суду.