Чи перегляне Верховний Суд договори та первинні акти, якщо апеляція відмовила у позові? Ні, бо за законом касаційна інстанція перевіряє застосування норм права, а не збирає чи переоцінює докази.
За 2018–2026 роки до бази судових рішень внесено 16 548 постанов Верховного Суду за ст. 300 Господарського процесуального кодексу, що для бізнесу означає сталу заборону на переоцінку доказів у найвищій інстанції.
З чим компанії йдуть до касації
Учасники господарських спорів сприймають касацію як третю спробу довести свою правоту документами. Компанії просять суд заново прочитати акти або знайти помилки у розрахунках, бо попередні інстанції нібито неповно дослідили обставини. Це хибне очікування розбивається об процесуальні правила роботи найвищого суду.
Уявіть підприємство, яке оскаржує мільйонний штраф або акт регулятора і програє в перших двох судах. Керівник переконаний, що судді неуважно прочитали договір чи додатки до нього, і вимагає від юристів негайно писати скаргу до Києва. Бізнес розраховує, що столичні судді розгорнуть папки з первинними накладними, порівняють цифри і побачать правду. Такий підхід перетворює касаційну скаргу на повтор апеляційної, де сторона знову переказує фактичну історію конфлікту замість правового аналізу.
У справі №910/8679/25 Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен-Ю.М.» вимагало визнати недійсними та скасувати пункти рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Позивач програв апеляцію (постанова від 27.05.2026) і подав касаційну скаргу, стверджуючи, що орган неповно з'ясував обставини справи. Відповідач наполягав на законності свого рішення та наявності доказів порушення економічної конкуренції.
Касаційний суд відмовив компанії у задоволенні скарги. Апеляційний суд уже дослідив обставини спору, а касація не має права робити це повторно.
Ту саму межу повноважень суд застосував до стягнення боргу за поставку:
- Справа: №910/14720/25, Касаційний господарський суд Верховного Суду.
- Сума: 4 293 092,31 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокор плюс».
- Наслідок: касаційні скарги боржника залишено без задоволення, а рішення від 26.03.2026, додаткове рішення від 12.05.2026, постанову від 30.06.2026 та додаткову постанову від 16.07.2026 — без змін.
У цьому спорі боржник намагався оскаржити і основне стягнення, і розподіл судових витрат, оформлений додатковими рішеннями. Коли перша та апеляційна інстанції вже встановили факт заборгованості за договором і перевірили розрахунки, на стадії касації ці цифри стають фіксованими. Верховний Суд перевірив лише те, чи правильно попередні суди застосували норми права до вже порахованого боргу.
Що каже норма про повноваження суду
Господарський процесуальний кодекс України розмежовує питання факту і питання права. На час ухвалення вересневих постанов судді керувалися редакцією ст. 300 Господарського процесуального кодексу від 24.04.2026.
Пряму заборону встановлено у ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу: «Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.»
Касація бере вже встановлені факти і перевіряє правильність застосування статей закону (ч. 1 ст. 300 ГПК). Якщо сторона не подала первинні документи у місцевому суді, принести їх у касацію чи змінити там предмет позову неможливо (ч. 3 ст. 300 ГПК).
Кожне слово цієї норми закриває окрему лазівку для затягування процесу. Заборона вирішувати питання про достовірність доказу означає, що касаційний суд не перевірятиме, чи справжній підпис стоїть на акті звірки. Заборона надавати перевагу одним доказам над іншими не дозволяє просити Верховний Суд повірити висновку одного експерта замість іншого, якщо оцінку їм уже дала апеляція. Вийти за межі доводів скарги суд може, лише якщо виявить грубі процесуальні порушення або потребу врахувати свіжий висновок Верховного Суду, що з'явився після подання скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК).
Скаргу розглядають за правилами спрощеного провадження (ст. 301 ГПК), а варіанти рішень та підстави відмови закріплені у ст. 308 ГПК та ст. 309 ГПК. У поясненнях сторони наводять доводи, що стосуються підстав касаційного перегляду.
Процедура розгляду теж підпорядкована цій межі (ч. 7 ст. 301 ГПК). Якщо ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справу переглядають без повідомлення учасників, хоча суд може викликати сторони у засідання з огляду на конкретні обставини (ч. 4, 6 ст. 301 ГПК). Під час самого засідання головуючий має право обмежити час виступів, а сторонам дозволено говорити виключно про підстави касаційного перегляду, не вдаючись у переказ первинної документації (ч. 10, 11 ст. 301 ГПК). І навіть якщо місцевий чи апеляційний суд допустив дрібну процедурну неточність, ч. 2 ст. 309 Господарського процесуального кодексу містить чіткий бар'єр: «Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.»
Де проходить межа в судових рішеннях
У постанові від 22.09.2026 у згаданій на початку справі №910/8679/25 Касаційний господарський суд Верховного Суду зазначив, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи скаржника не спростовують висновків попередніх інстанцій, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення — без змін.
За останні 30 днів у судовому реєстрі оприлюднено 162 рішення за ст. 300 Господарського процесуального кодексу, що підтверджує щоденне відсікання спроб бізнесу перетворити касацію на повторне дослідження обставин.
Однаковий підхід до оцінки доказів застосовано у спорах про штрафи та розрахунки. У справі №910/8987/25 ТОВ «Компанія Укрспецінвест» просило скасувати пункти 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10 і 11 рішення відділення АМКУ від 29.05.2025 № 60/97-р/к, але Верховний Суд залишив постанову апеляції від 21.05.2026 без змін, бо обставини вже досліджені. А у справі №904/1769/26 за позовом Управління каналів річки Інгулець до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення заборгованості суд закрив провадження за п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК через наявність не спростованого скаржником висновку Верховного Суду та відхилив доводи за п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК, зберігши рішення від 25.05.2026 і постанову від 14.07.2026.
Суперечка великого промислового підприємства з управлінням каналів показує, як працює подвійний бар'єр касації. Скаржник послався одночасно на неправильне застосування закону і на недослідженість доказів. За першою підставою провадження закрили на підставі ст. 296 ГПК, бо Верховний Суд уже формулював висновок у подібних правовідносинах, а відповідач його не спростував. За другою підставою скаргу залишили без задоволення, оскільки суди Дніпропетровської області та апеляції повно перевірили розрахунки боргу.
Касація втручається, коли суди помилилися у застосуванні норм права. У справі №924/47/26 ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» оскаржувало рішення колегії відділення АМКУ від 07.11.2025 за №72/148-р/к: Верховний Суд скасував відмовні рішення від 23.04.2026 та постанову від 23.06.2026, задовольнив позов через неправильне застосування судами норм права і стягнув 11 980,80 грн судового збору за ст. 311 ГПК та ст. 315 ГПК. А у справі №922/51/26 за позовом ПП «Зміївський машинобудівний завод» до східного відділення АМКУ суд за ст. 310 ГПК скасував постанову від 29.06.2026 і направив справу на новий апеляційний розгляд через неповне дослідження обставин.
Ці два приклади проводять чітку лінію між скасуванням рішення і направленням справи на нове коло. У хмельницькому спорі за участю третьої особи АТ «Укртелеком» усі фактичні обставини були з'ясовані, але суди дали їм хибну юридичну оцінку, тому касація змогла сама постановити нове рішення на користь бізнесу і розподілити судові витрати за ст. 129 ГПК та ст. 317 ГПК. У харківській справі за участю ТОВ «Тогівельний Будинок «Солчен» апеляційний суд не з'ясував обставини, які мали значення для спору. Оскільки ч. 2 ст. 300 ГПК забороняє касації самій встановлювати недосліджені факти, єдиним законним виходом за ст. 308 ГПК стало повернення справи до апеляційного суду.
Що робити на практиці
Якщо ви представляєте підприємство у господарському спорі, подавайте всі первинні документи та висновки експертів під час розгляду в першій інстанції. На етапі касації збір доказів закритий, тому ваша стратегія має спиратися на перевірку правових норм:
- Приберіть із проєкту касаційної скарги вимоги переоцінити договори чи акти, бо ч. 2 ст. 300 ГПК прямо забороняє суду це робити.
- Зазначте конкретну статтю матеріального права, яку апеляція застосувала неправильно, та перевірте реквізити постанов Верховного Суду, щоб суд не закрив провадження за ст. 296 ГПК.
- Подайте обґрунтування про неповне дослідження доказів попередніми судами у строк подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду Верховного Суду та збережіть докази заявлених у першій інстанції клопотань, якщо просите передати справу на новий розгляд за ст. 310 ГПК.
Подання до касації скарги, побудованої на переоцінці фактів без доведення помилок у застосуванні права, призведе до відмови у задоволенні вимог і втрати сплаченого судового збору (у наведеному спорі з АМКУ три інстанції коштували 11 980,80 грн: 2 662,40 грн за першу інстанцію, 3 993,60 грн за апеляцію та 5 324,80 грн за касацію).