Чи можна стягнути присуджені кошти, якщо касація завершила перегляд справи, але забула скасувати зупинення виконання рішення? За ст. 332 Господарського процесуального кодексу України касаційний суд вирішує питання про поновлення виконання одразу у постанові за підсумками перегляду, а якщо він цього не зробив, сторона просить ухвалити додаткову постанову за ст. 244 ГПК. Ця норма стосується кожного стягувача чи боржника у господарському спорі, де на час касації діяла заборона примусового стягнення.
Коли виграна справа не дає стягнути борг через паузу в касації
Люди приходять до суду за реальним поверненням грошей або майна, а не за паперовою перемогою. Коли перша інстанція та апеляція вже присудили кошти, боржник подає касаційну скаргу і просить зупинити стягнення до кінця перегляду за ст. 294 ГПК. Якщо касаційний суд погоджується на таку паузу, виконавець не має права списувати гроші з рахунків боржника, поки триває розгляд у Києві.
Справжня проблема виникає на фініші, коли сторона виграє касацію, але в резолютивній частині постанови немає жодного слова про зняття цієї паузи. Стягувач несе фінальну постанову до виконавця, а той бачить нескасовану ухвалу про зупинення і відмовляється рухати провадження далі. Гроші залишаються заблокованими на папері, бо попередня заборона формально продовжує діяти навіть після остаточного програшу боржника.
Саме в такій ситуації опиняються кредитори у справах про банкрутство, постачальники за господарськими договорами та власники патентів. Спір по суті вже вирішено, оскаржувати рішення більше нікуди, але механізм примусового виконання стоїть на місці через один пропущений рядок у судовому документі. Подивимося на те, як закон прописує цей етап завершення касаційного перегляду і де виникає розрив між текстом кодексу та реальними рішеннями.
Як працює зупинення на старті касаційного перегляду
Саме по собі подання касаційної скарги не блокує роботу виконавця. Боржник мусить окремо подати заяву і переконати суддів, що без такої паузи повернути стягнуте майно чи гроші після можливого скасування рішення буде неможливо. Касаційний суд оцінює ці доводи при відкритті провадження за ст. 287 ГПК та вирішує, чи є реальна загроза для прав скаржника.
Такий спір про зупинення виник у справі, де суди визнали недійсними результати аукціону з продажу майна ДП «Ягільницький кінний завод». Покупця ПрСП «Ягільниця-В» зобов'язали повернути цілісний майновий комплекс, а саме підприємство мало віддати покупцеві сплачені 10 506 000 грн за позовом Фонду державного майна України. Покупець подав касаційну скаргу на рішення від 29.05.2025 та постанову від 04.02.2026 і попросив зупинити їх виконання, але ухвалою від 25.03.2026 Верховний Суд відкрив провадження і відмовив у зупиненні, бо скаржник не надав доказів неможливості захисту своїх прав без такого кроку.
Коли ж сторона наводить вагомі аргументи і суд зупиняє стягнення, ця тимчасова заборона триває рівно до моменту ухвалення підсумкової постанови за ст. 315 ГПК. Як тільки касаційний перегляд у межах ст. 300 ГПК завершується і рішення нижчих інстанцій залишаються в силі за ст. 309 ГПК, потреба у паузі відпадає. Закон вимагає від суду закрити це питання одночасно з фінальним висновком по суті спору.
Що написано у статті 332 ГПК про поновлення виконання
З 24.04.2026 діє нова редакція ст. 332 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює правила зупинення та подальшого розблокування судових актів у касації. Перша частина цієї норми дає суду право поставити виконання або дію оскарженого акта на паузу за заявою учасника чи з власної ініціативи. Друга частина фіксує форму такого рішення: суд постановляє про це окрему ухвалу.
Кодекс прямо визначає обов'язок касаційного суду на фінальному етапі перегляду справи у ч. 3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу: «Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).»
Формулювання закону не передбачає додаткових заяв чи нагадувань від сторін спору на цій стадії. Якщо раніше суд постановляв ухвалу за ч. 1 ст. 332 ГПК і зупиняв стягнення до закінчення касаційного перегляду, то у підсумковій постанові він сам має написати про поновлення виконання. Цей обов'язок настає тоді, коли касаційна інстанція залишає рішення першої чи апеляційної інстанції без змін за ст. 308 ГПК та ст. 309 ГПК.
Якщо прочитати текст норми буквально, у стягувача взагалі не повинно виникати затримок після оголошення постанови, яка набирає законної сили з моменту прийняття за ст. 317 ГПК. У чотирьох розглянутих спорах касаційний суд діяв точно за приписом ч. 3 ст. 332 ГПК і вписував пункт про розблокування стягнення одразу в основну постанову. Та на практиці трапляються випадки, коли колегія суддів відмовляє у скарзі, але пропускає цей обов'язковий пункт у резолютивній частині.
Як Верховний Суд виправляє забутий пункт про поновлення стягнення
Питання про те, як розблокувати стягнення значної суми після завершення касації, постало перед ліквідатором банкрута у головній справі огляду. Суди попередніх інстанцій поклали субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, проте на час касаційного перегляду стягнення було зупинене, а у підсумковій постанові від 20.10.2026 судді не згадали про його поновлення.
- Справа: 908/2109/17, Касаційний господарський суд Верховного Суду.
- Сума: 90 574 723,75 грн основної заборгованості, стягнутої за заявою ліквідатора ПАТ «Свіжачок» як субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями боржника.
- Наслідок: клопотання ліквідатора задоволено повністю, додатковою постановою поновлено виконання рішення першої інстанції від 26.11.2024 та постанови апеляції від 09.02.2026.
Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 29.10.2026 у цій справі дійшов висновку, що коли під час ухвалення постанови за результатами касаційного перегляду суд залишив судові рішення без змін, але помилково не вирішив питання про поновлення їх виконання, зупиненого на час касаційного провадження, таке питання вирішується шляхом ухвалення додаткової постанови за власною ініціативою суду та за клопотанням учасника справи згідно зі ст. 244 та ст. 332 Господарського процесуального кодексу України.
Цей висновок показує простий вихід із процесуального глухого кута, в який потрапив стягувач. Ухвала про зупинення виконання від 30.03.2026 діяла до закінчення касаційного перегляду, але через технічний пропуск у постанові від 20.10.2026 рішення Господарського суду Запорізької області та постанова Центрального апеляційного господарського суду залишалися без руху. Ліквідатор подав клопотання 24.10.2026, і вже через п'ять днів касаційний суд виправив власну помилку за п. 2 ч. 1 ст. 244 ГПК.
Як ця норма працює у звичайних господарських спорах без додаткових рішень
Коли касаційний суд не допускає технічних пропусків, ч. 3 ст. 332 ГПК спрацьовує в день розгляду скарги. Тоді стягувачу не доводиться готувати окремі заяви за ст. 244 ГПК і чекати ще одного засідання. Чотири інші справи з практики Касаційного господарського суду показують, як це відбувається у спорах про поставку, підряд та інтелектуальну власність.
У справі № 914/3520/25 ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» стягувало заборгованість за договором із ТОВ «Тартаків-Агро». Господарський суд Львівської області у рішенні від 22.01.2026 та Західний апеляційний господарський суд у постанові від 01.07.2026 підтримали позивача, а відповідач пішов у касацію. Постановою від 23.09.2026 Верховний Суд залишив скаргу без задоволення за участі представника позивача і в тому ж документі поновив виконання місцевого рішення.
Такий самий підхід до одночасного поновлення за ст. 332 ГПК суд застосував у спорі про стягнення 31 161 091,68 грн у справі № 908/2404/22. Там ТОВ «Автомагістраль-Південь» позивалося до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області за участю прокуратури в інтересах держави в особі профільного Державного агентства. Постановою від 17.09.2026 касаційний суд відмовив у скарзі товариства, залишив у силі постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 і одразу поновив її виконання.
Ще один грошовий спір за ст. 509 ЦК, ст. 526 ЦК та ст. 332 ГПК розглядався у справі № 908/3830/23 між ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «КД Енерджі 2». Державне підприємство вимагало повернути 16 374 642,86 грн переплати за електроенергію за «зеленим» тарифом, бо за оновленими даними НЕК «Укренерго» та протоколом НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023 фактичний відпуск у квітні й травні 2023 року був нульовим. Постановою від 17.06.2026 Верховний Суд погодився зі стягненням цієї суми і одним рядком розблокував виконання судового акта першої інстанції.
Правило ч. 3 ст. 332 ГПК однаково діє і там, де гроші взагалі не стягуються, а йдеться про зобов'язання вчинити певні дії. У справі № 910/12688/24 Компанія Генмаб А/С судилася з Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» через відмову надати додаткову охорону прав на винахід за патентом. Господарський суд міста Києва у рішенні від 05.11.2025 та Північний апеляційний господарський суд у постанові від 21.04.2026 зобов'язали установу провести державну реєстрацію, а Верховний Суд у постанові від 13.08.2026 відхилив скаргу відповідача і відновив виконання оскарженого рішення.
| Номер справи та дата постанови ВС | Предмет спору і сума вимог | Який акт розблоковано і в який спосіб |
|---|---|---|
| Справа № 908/2109/17 від 29.10.2026 | Субсидіарна відповідальність у банкрутстві на 90 574 723,75 грн | Рішення першої інстанції та постанова апеляції • додатковою постановою за клопотанням ліквідатора |
| Справа № 914/3520/25 від 23.09.2026 | Стягнення боргу за господарським договором | Рішення першої інстанції • одразу в основній постанові касаційного суду |
| Справа № 908/2404/22 від 17.09.2026 | Стягнення 31 161 091,68 грн заборгованості | Постанова апеляційної інстанції • одразу в основній постанові касаційного суду |
| Справа № 910/12688/24 від 13.08.2026 | Державна реєстрація додаткової охорони прав на винахід | Рішення першої інстанції • одразу в основній постанові касаційного суду |
| Справа № 908/3830/23 від 17.06.2026 | Повернення 16 374 642,86 грн переплати за електроенергію | Рішення першої інстанції • одразу в основній постанові касаційного суду |
Порівняння цих справ показує просту закономірність. Обов'язок касаційного суду розблокувати рішення встановлений процесуальним законом і не залежить від того, чи стягуються мільйони гривень за енергію, чи реєструється патент. Але коли цей обов'язок залишається невиконаним у тексті фінальної постанови, ініціатива переходить до рук самої сторони.
Що робити на практиці
Якщо ви виграли господарський спір у касації, де раніше зупинялося стягнення чи дія рішення, не чекайте автоматичного відновлення виплат. Одразу після появи повного тексту постанови Верховного Суду відкрийте її резолютивну частину після слова «ПОСТАНОВИВ» і подивіться, чи є там окремий абзац про поновлення виконання оскарженого рішення або постанови апеляції.
Коли такого рядка у тексті немає, не витрачайте час на листування з виконавцем, бо без прямої вказівки суду він не зрушить процедуру з місця. Подайте до Касаційного господарського суду Верховного Суду коротке клопотання про ухвалення додаткової постанови з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 244 та ч. 3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України. У клопотанні вкажіть дату і номер ухвали, якою виконання було зупинене, дату фінальної постанови касації, якою оскаржувані акти залишено без змін, і попросіть суд поновити їх виконання або дію. Додайте до заяви копії обох цих документів або пошліться на них у матеріалах справи: як свідчить приклад ліквідатора, поданий за чотири дні після основної постанови документ дозволяє отримати потрібне додаткове рішення менш ніж за тиждень.
Якщо ж ви перебуваєте на боці відповідача і лише готуєте касаційну скаргу з проханням зупинити стягнення за ч. 1 ст. 332 ГПК, враховуйте підхід суду при відкритті провадження. Сама наявність відкритого касаційного перегляду не переконає суддів поставити стягнення на паузу, тому до заяви треба додати документи, які підтверджують неможливість повороту виконання або захисту ваших прав без такого зупинення.
«Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).»