Перейти до вмісту
ОглядиГосподарське05.10.2026оновлено 20.10.20267 хв читання

Крапка в суді за Господарським процесуальним кодексом

Господарський процесуальний кодекс України у статтях 315 та 317 визначає межі повноважень касації. Верховний Суд перевіряє лише норми права, а не докази.

Справа № 910/6630/25Касаційний господарський суд Верховного Суду01.10.2026Відкрити у ЄДРСР

Якщо підприємство програє спір у двох інстанціях, керівник сподівається переконати Верховний Суд наново перерахувати накладні чи перевірити первинні акти. Таке очікування розбивається об правила ст. 315 та ст. 317 Господарського процесуального кодексу України, які визначають зміст постанови касації та момент, коли спір закривається назавжди. Як саме закон ставить крапку в господарському процесі і де проходить межа повноважень найвищої інстанції?

Чому касація не переглядає факти наново

Коли бізнес отримує невигідне рішення апеляції щодо договору поставки чи оренди, перша думка директора — подати касаційну скаргу і ще раз пояснити суддям усі обставини угоди. У діловому середовищі побутує переконання, ніби третя інстанція працює як ревізор, здатний переглянути кожен папірець у матеріалах справи і винести протилежний вердикт просто тому, що сторона вважає себе правою.

Судова процедура влаштована інакше, адже касація перевіряє виключно те, чи правильно попередні судді застосували норми права, і не займається повторним збиранням або переоцінкою доказів. Якщо перша інстанція та апеляція вже з'ясували всі фактичні обставини конфлікту і не припустилися помилок у трактуванні статей закону, спроба використати касаційний суд як третій раунд того самого спору завершиться відмовою.

Що написано в законі про зміст і силу постанови

З 24.04.2026 діє редакція ст. 315 та ст. 317 Господарського процесуального кодексу, яка чітко регламентує структуру підсумкового документа касаційної інстанції та його правові наслідки для сторін спору. Ч. 1 ст. 315 Господарського процесуального кодексу встановлює обов'язкові елементи судового акта:

«Постанова суду касаційної інстанції складається з:

  1. 1) вступної частини із зазначенням:
  2. а) дати і місця її прийняття;
  3. б) найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
  4. в) найменування (ім’я) учасників справи і найменування (ім’я) особи, яка подала касаційну скаргу;
  5. г) найменування суду першої та (або) апеляційної інстанції, судове рішення якого оскаржується, номера справи, дати ухвалення судового рішення, прізвища та ініціалів судді (суддів);
  6. 2) описової частини із зазначенням:
  7. а) короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;
  8. б) короткого змісту вимог касаційної скарги;
  9. в) узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
  10. г) узагальненого викладу позиції інших учасників справи;
  11. 3) мотивувальної частини із зазначенням:
  12. а) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу;
  13. б) доводів, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції;
  14. в) висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд;
  15. г) дій, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд;
  16. 4) резолютивної частини із зазначенням:
  17. а) висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог;
  18. б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення;
  19. в) розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції;
  20. г) повороту виконання у разі скасування рішень судів за наявності відповідної заяви та підстав.»

Тому суддям недостатньо просто погодитися чи не погодитися зі скаржником: закон зобов'язує їх у мотивувальній частині відповісти на кожен аргумент скарги і відзиву. Якщо ж справа повертається на новий розгляд, касація прямо прописує конкретні дії для судів нижчої ланки.

Щодо моменту, коли рішення стає обов'язковим, ч. 1 та ч. 3 ст. 317 Господарського процесуального кодексу формулюють правило без винятків:

«Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення.»

«Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.»

Жодних додаткових строків на очікування чи подальше оскарження в межах національної системи господарських судів після цього моменту не існує.

Як Верховний Суд застосовує ці правила в реальних спорах

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 01.10.2026 у справі №910/6630/25 закрила касаційне провадження за п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу і залишила касаційну скаргу без задоволення за п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, бо суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального і процесуального права у спорі про визнання недійсним одностороннього правочину, тому підстав змінювати чи скасовувати їхні рішення не було.

Як це виглядає на деталях конкретного спору між газовими підприємствами:

  • Справа: №910/6630/25, Касаційний господарський суд Верховного Суду.
  • Вимога: визнання недійсним одностороннього правочину за позовом ПрАТ «Гадячгаз» до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
  • Наслідок: рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача — без задоволення.

Судова статистика у відкритій базі рішень з 2018 по 2026 рік налічує усього 2 073 рішення за ст. 315 Господарського процесуального кодексу (усі 2 073 — постанови Верховного Суду), що показує стабільний потік господарських спорів, які доходять до найвищої інстанції. За останні 30 днів ухвалено 61 рішення за ст. 315 цього Кодексу, і для учасників кожної з цих справ судовий процес або остаточно завершився, або отримав обов'язкові вказівки для нового розгляду.

Межа між остаточною крапкою і поверненням справи назад залежить від того, чи допустила апеляція процесуальні порушення. Того ж дня Касаційний господарський суд розглянув ще два характерні спори. У справі №910/12374/25 за позовом АТ «Акціонерний банк «Радабанк» до Антимонопольного комітету України касаційну скаргу відомства задовольнили частково: щодо пунктів 1 та 3 рішення комітету від 17.07.2025 № 309-р залишили в силі рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2026, а щодо пунктів 2 та 4 справу направили на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду через процесуальні порушення апеляції.

Якщо ж під час ухвалення постанови за ст. 315 Господарського процесуального кодексу суд касаційної інстанції не повністю розподілив судові витрати, тут вступає в дію сусідня норма — ст. 244 цього Кодексу. Саме так сталося у справі №927/621/23, де після попередньої постанови від 04.08.2026 Верховний Суд з власної ініціативи ухвалив додаткову постанову і стягнув із приватного виконавця на користь Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області 1 331,20 грн судового збору (50% сплаченої суми за розгляд другої апеляційної скарги).

Що робити на практиці

Якщо ви представляєте підприємство у господарському спорі та отримали постанову апеляції або вже пройшли касаційний перегляд, перевірте три речі у своїх документах. По-перше, перед поданням касаційної скарги звірте свої аргументи з підставами ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу: якщо ваші доводи стосуються переоцінки обставин, а не помилки у нормі права, провадження закриють або у скарзі відмовлять, як це відбулося у спорі щодо одностороннього правочину.

По-друге, одразу після проголошення постанови Верховного Суду перевірте її резолютивну частину за п. 4 ч. 1 ст. 315 Господарського процесуального кодексу на предмет розподілу судового збору за всі попередні інстанції. Якщо квитанції про сплату збору за апеляційну чи касаційну скаргу подавалися, але в резолютивній частині про них не згадано, зверніться до Касаційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення за ст. 244 цього Кодексу до закінчення граничного строку виконання рішення. По-третє, враховуйте, що за ст. 317 Господарського процесуального кодексу скасовані постанови апеляції втрачають чинність у день ухвалення постанови касації, тому для видачі наказу про примусове виконання одразу звертайтеся до господарського суду першої інстанції.

Числа — станом на 5 жовтня 2026 р.; актуальні — на сторінці статті.

Норми, про які йдеться

Текст норми, санкція і практика судів за нею

Джерела

Рішення, на яких побудовано матеріал.

Перевірити шанси у своїй справі за ст. 315 ГПК

Розбір вашої ситуації на courthelp: схожі рішення, ймовірний результат, документи.

Ще матеріали за ГПК

інші матеріали довідника про норми цього акта

Усі 9 матеріалів

Матеріали за ГПК →