Водій зі статусом учасника бойових дій без чинного автоцивільного поліса не платитиме зі своєї кишені 172 006,84 грн за пошкоджене чуже авто, а страхова компанія потерпілого поверне ці гроші через фонд захисту потерпілих. Такий захист спрацьовує завдяки поєднанню ст. 108 ЗУ «Про страхування» та перехідних правил обов'язкового автострахування для аварій першого півріччя минулого року. Коли людина купує поліс КАСКО, вона очікує швидкого ремонту своєї машини після аварії, а далі її страховик сам шукає, з кого стягнути витрачені кошти.
Аварія без поліса і спір за виплату
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2026 у справі № 910/3899/26 поставила крапку в спорі про відшкодування після столичної аварії. Дорожньо-транспортна пригода сталася 24.06.2025 за участю застрахованого за договором КАСКО автомобіля Audi A6 та машини Citroen. Водій останньої мав статус учасника бойових дій, був визнаний винним у зіткненні, але не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхова компанія потерпілого виплатила власнику пошкодженого авто 172 006,84 грн і звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України по регламентну виплату, але отримала відмову. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.06.2026 задовольнив позов повністю і стягнув з бюро 172 006,84 грн, а апеляційна інстанція залишила апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Подібні суперечки за виплачені після аварій гроші виникають і в інших життєвих обставинах. Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу рішенням від 28.10.2026 у справі № 212/12231/25 задовольнив позов страховика і стягнув 54 424,60 грн матеріальної шкоди та 3 028 грн судового збору напряму з винного водія без поліса, бо аварія сталася 26.04.2025, але пільгового статусу винуватець не мав. Господарський суд міста Києва рішенням від 29.10.2026 у справі № 910/10182/26 теж задовольнив вимоги страховика КАСКО і стягнув із компанії винуватця 18 794,85 грн неоплаченого залишку відшкодування, 207,02 грн інфляційних втрат, 173,02 грн 3% річних, 1 737,88 грн пені та 2 662,40 грн судового збору після аварії від 26.12.2025, оформленої електронним європротоколом.
Як норми вибудували право на відшкодування
Коли доводиться розбирати відмову у виплаті після ДТП, спершу треба знайти базовий обов'язок відповідати за завдану шкоду. Для цього суд застосував ст. 1166 Цивільного кодексу у редакції від 05.08.2026. Частина 1 ст. 1166 Цивільного кодексу встановлює: «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.» Саме ця норма фіксує початковий борг винуватця аварії перед власником розбитої машини.
Далі потрібно пояснити, чому замість власника пошкодженого авто гроші вимагає його страхова компанія. Тут у гру вступають загальні правила заміни кредитора згідно з нормами Цивільного кодексу. Відповідно до чинного цивільного законодавства, кредитор може бути замінений внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою або в інших випадках, встановлених законом. При цьому закон також передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Ці положення знадобилися для того, щоб показати: після оплати ремонту саме зобов'язання нікуди не зникло, у ньому змінився лише отримувач коштів.
Наступний крок прив'язує цю заміну кредитора безпосередньо до майнового страхування. Суд використав ст. 993 Цивільного кодексу у редакції від 05.08.2026 та ст. 108 ЗУ «Про страхування» у редакції від 28.08.2025. Частина 1 ст. 993 Цивільного кодексу визначає: «До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.» Своєю чергою, ч. 1 ст. 108 ЗУ «Про страхування» закріплює: «Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов’язаних із нею фактичних витрат.» Частина 2 ст. 108 ЗУ «Про страхування» уточнює, що до страховика в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Завдяки цим статтям компанія, що видала поліс КАСКО і заплатила 172 006,84 грн, офіційно стає на місце потерпілого водія.
Найгостріша суперечка розгорнулася навколо того, хто саме є особою, відповідальною за збитки, якщо винуватець аварії — учасник бойових дій без поліса. Бюро посилалося на ст. 43 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції від 01.01.2026. Пункт 1 ч. 1 ст. 43 цього закону передбачає регламентну виплату з фонду захисту потерпілих у разі заподіяння шкоди: «1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому». Проте абзац сьомий ч. 1 ст. 43 цього ж закону містить суворе обмеження: «Регламентні виплати, передбачені цією частиною, здійснюються виключно безпосередньо потерпілій особі, її законним представникам або спадкоємцям, правонаступнику потерпілої юридичної особи, погодженим з потерпілою особою особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, особам, які проводять лікування потерпілої фізичної особи, або особам, які здійснили витрати з лікування потерпілої фізичної особи.» А платити страховику КАСКО за цією статтею дозволено тоді, коли йдеться про п. 4 ч. 1 ст. 43 — тобто при банкрутстві чи ліквідації компанії винуватця, у якого був чинний внутрішній договір. Додатково ч. 4 ст. 43 цього закону каже, що бюро не проводить регламентні виплати, якщо потерпілі можуть задовольнити свої вимоги за іншими договорами страхування.
Щоб розв'язати цей вузол, суд зіставив загальні приписи ст. 43 зі спеціальною нормою перехідних положень цього ж закону. Оскільки аварія сталася 24.06.2025, вона потрапила у часовий проміжок з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року. За спеціальним правилом для цього півріччя, якщо шкоду завдано учасником бойових дій без договору страхування, регламентна виплата проводиться бюро за рахунок фонду захисту потерпілих без права зворотної вимоги до такого водія. Суд пояснив, що посилання відповідача на п. 4 ч. 1 ст. 43 є безпідставними, бо ці норми регулюють різні обставини: наявність чи відсутність поліса у винуватця. Коли держава переклала обов'язок відшкодування за учасника бойових дій на бюро, воно і стало тією відповідальною особою, до якої переходить вимога за суброгацією.
Завершили цей ланцюг процесуальні норми Господарського процесуального кодексу щодо повноважень апеляційної інстанції. Так, процесуальне законодавство визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши доводи скаржника про нібито недіючі норми, суд керувався положеннями Господарського процесуального кодексу, згідно з якими суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Саме ці процесуальні норми дозволили закріпити стягнення 172 006,84 грн у силі.
Чому випадіння однієї норми руйнує справу
Кожна з восьми норм тримає свою ділянку доказування у цьому спорі:
- Без ст. 1166 Цивільного кодексу факт пошкодження машини в аварії не породив би грошового боргу за завдану майнову шкоду. - Без норм цивільного законодавства щодо підстав заміни кредитора виконання виплати страховою компанією не мало б законного підґрунтя для зміни кредитора у вже існуючому деліктному зобов'язанні. - Без положень цивільного законодавства про обсяг прав, що переходять до нового кредитора, він не зміг би довести, що отримав право вимоги у тому самому обсязі 172 006,84 грн і на тих самих умовах, які мав потерпілий власник авто. - Без ст. 993 Цивільного кодексу виплата за договором майнового страхування залишилася б внутрішньою справою страховика і клієнта без переходу прав до винної сторони. - Без ст. 108 ЗУ «Про страхування» страховик КАСКО не мав би спеціального галузевого права на суброгацію в розмірі здійсненої виплати. - Без ст. 43 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не існувало б самого порядку регламентних виплат із фонду захисту потерпілих за машини без чинного поліса та чіткого розмежування між банкрутством страховика і відсутністю договору. - Без відповідних норм Господарського процесуального кодексу апеляційний суд не мав би визначених меж для перевірки доводів бюро щодо правильного застосування матеріального права. - Без приписів Господарського процесуального кодексу щодо повноважень апеляційної інстанції суд не мав би процесуальної підстави залишити правильне рішення першої інстанції без змін.
Як це працює для вас
Якщо ви маєте статус учасника бойових дій і потрапили у ДТП без чинного поліса автоцивілки, результат залежить від однієї цифри у календарі — дати аварії у межах періоду з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року. За зіткнення у цей піврічний проміжок регламентну виплату потерпілому або його страховику КАСКО проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України без права зворотної вимоги до вас. Якщо ви потерпілий власник авто з полісом КАСКО, ви спокійно отримуєте гроші на ремонт від своєї страхової компанії, а вона далі сама стягує виплачену суму з бюро в порядку суброгації.
Водієві зі статусом учасника бойових дій варто подивитися на дату протоколу поліції та посвідчення УБД і зберігати копії цих документів, постанову суду у справі про адміністративне правопорушення та повідомлення про ДТП. Якщо страхова компанія потерпілого подасть позов безпосередньо до вас замість бюро, подайте до суду відзив на позов у встановлений ухвалою суду строк і пошліться на перехідні положення профільного закону, додавши копію посвідчення учасника бойових дій. Пропуск строку на подання відзиву та неподання доказів свого статусу до суду першої інстанції призведе до того, що суд стягне всю суму ремонту (як-от 54 424,60 грн чи 172 006,84 грн) особисто з водія, а в апеляції нові докази не приймуть через встановлені процесуальним законом обмеження щодо подання доказів на стадії апеляційного перегляду.