Чи доведеться віддавати 18 165,47 грн боргу, якщо кредит оформлювали без паперового договору? За ст. 1054 Цивільного кодексу обов'язок повернути кошти та проценти виникає з моменту укладення угоди і реального отримання грошей позичальником. Ця норма стосується банків, фінансових компаній та кожної людини, яка бере гроші в борг, зокрема через інтернет або мобільний додаток.
Що написано в законі про кредитний договір
Багато хто думає, що без власноручного підпису на папері угода про позику не має юридичної сили. Проте з 05.08.2026 діє редакція закону, яка прирівнює електронні правочини до паперових, якщо кошти фактично надійшли на рахунок людини.
Ключове правило закріплене у ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.»
Ця норма встановлює двосторонній зв'язок між фінансовою установою та громадянином. Спочатку кредитодавець виконує свій обов'язок і перераховує гроші, а вже після цього у позичальника з'являється обов'язок повернути основну суму та плату за користування нею.
У ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу зазначено: «До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.» Також діє ч. 3 ст. 1054 Цивільного кодексу: «Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.»
Коли позичальник перестає платити за графіком, вступає в дію суміжна норма про порушення зобов'язань. У ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу (у редакції від 05.08.2026) сказано: «Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).» Саме поєднання цих приписів дозволяє кредиторам вимагати повернення боргу через суд.
Як суди перевіряють реальність видачі грошей
Існує уявлення, ніби суди переписують цифри з позовних заяв фінансових компаній і стягують усе заявлене. Судова практика свідчить про інше, бо судді розділяють вимоги щодо основного боргу, процентів, штрафів та витрат на адвоката.
Усі шість розглянутих судових рішень ухвалені в один день — 05.11.2026, але результати в них різні. В одній справі позов задовольнили повністю, в одній відмовили, а в чотирьох вимогу кредитора задовольнили частково.
Головний рубіж у таких спорах — це первинні банківські документи про рух коштів. Якщо новий кредитор купив право вимоги за договором факторингу, він мусить принести до суду платіжне доручення або банківську виписку про те, що первісний кредитор справді переказав гроші на картку боржника.
Внутрішня таблиця нарахувань, яку склала сама фінансова компанія, не замінює банківського документа. Коли ж факт переказу грошей доведено, мовчання відповідача та ігнорування судових повісток грає проти нього.
| Справа та суд | Заявлена сума боргу | Що вирішив суд 05.11.2026 |
|---|---|---|
| Господарський суд Харківської області | 18 165,47 грн | Стягнуто 18 165,47 грн боргу, 2 662,40 грн збору та 7 000,00 грн на адвоката |
| 759/25616/26, суд за запитом перевірив дані банку | 15 131,20 грн | Відмовлено повністю через відсутність картки і первинних документів |
| 297/512/26, Берегівський районний суд Закарпатської області | 17 750,55 грн | Стягнуто 17 572,14 грн тіла і процентів, відмовлено у 178,41 грн пені |
| 948/898/26, Машівський районний суд Полтавської області | 66 661,10 грн | Стягнуто 66 661,10 грн боргу, витрати на адвоката зменшено з 5 000,00 до 3 000,00 грн |
| 438/1660/26, спір за кредитним лімітом у додатку | 17 360,11 грн | Стягнуто 12 949,52 грн, відмовлено у 500,00 грн штрафів та 3 910,59 грн за ст. 625 ЦК |
| 931/780/26, Локачинський районний суд Волинської області | 100 690,00 грн | Стягнуто 85 190,00 грн, відмовлено у 15 500,00 грн за ст. 625 ЦК, знижено гонорар юриста |
Три історії з різним фіналом для позичальника
Подивімося, як ст. 1054 Цивільного кодексу спрацювала у конкретних життєвих обставинах. Перша історія показує, що навіть процедура банкрутства не списує борг сама собою, якщо кредитор довів переказ грошей.
- Суд: Господарський суд Харківської області. - Сума: стягнуто з позичальника на користь ТОВ «Юніт Капітал» 10 811,00 грн основного боргу, 6 753,47 грн відсотків, 601,00 грн комісії, 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу (разом 18 165,47 грн боргу та судові витрати). - Наслідок: позов задоволено повністю в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи, бо суд підтвердив укладення електронного договору від 12.09.2025 та перерахування коштів.
Друга історія — у справі № 759/25616/26, де ТОВ «Діджи Фінанс» вимагало стягнути 15 131,20 грн за договором від 19.02.2024, право вимоги за яким перейшло 23.12.2024. Жінка відзиву не подала, але суд сам зробив запит до банку і з'ясував, що відповідачка не була клієнтом банку та не відкривала картку для зарахування грошей. Оскільки позивач надав лише власний розрахунок боргу без первинних документів про переказ коштів, суд відмовив у позові повністю.
Третя історія розгорнулася у справі № 931/780/26, яку розглянув Локачинський районний суд Волинської області за позовом ТОВ «Бізнес Позика». Позичальниця 10.02.2026 підписала електронний договір одноразовим ідентифікатором і отримала на картку 31 000,00 грн, а станом на 08.09.2026 кредитор нарахував 100 690,00 грн боргу. Суд стягнув 31 000,00 грн тіла кредиту, 47 990,00 грн відсотків (з урахуванням часткової оплати 4 400,00 грн) та 6 200,00 грн комісії, але відмовив у стягненні 15 500,00 грн за ст. 625 ЦК і зменшив витрати на правничу допомогу з 10 000,00 грн до 4 250,00 грн.
Коли норма не дозволяє стягнути зайве
Кредитори часто додають до тіла кредиту та процентів за ст. 1054 Цивільного кодексу ще й пеню, штрафи або нарахування за порушення грошового зобов'язання за ст. 625 ЦК. Чи має позичальник платити ці суми під час воєнного стану?
Під час дії воєнного стану суди відтинають штрафні нарахування за спеціальним правилом Перехідних положень кодексу, навіть якщо відповідач взагалі не прийшов на засідання. Тіло кредиту, комісію та звичайні проценти за користування грошима це правило не скасовує, проте від неустойки звільняє.
Так, у справі № 297/512/26 Берегівський районний суд Закарпатської області розглянув позов АТ «Акцент-Банк» про стягнення 17 750,55 грн за договором від 07.02.2025. Суд стягнув 13 786,13 грн тіла кредиту і 3 786,01 грн процентів (разом 17 572,14 грн) та 2 662,40 грн судового збору, але відмовив банку у стягненні 178,41 грн пені.
Ще помітніше зменшення суми відбулося у справі № 438/1660/26 за позовом АТ «Універсал Банк» щодо кредитного ліміту в додатку Monobank за договором від 12.04.2024. Банк просив 17 360,11 грн, куди входили 8 058,85 грн тіла, 4 890,67 грн відсотків, 500,00 грн штрафів та 3 910,59 грн за ч. 2 ст. 625 ЦК. Суд присудив до стягнення 12 949,52 грн основного боргу з відсотками та 1 985,97 грн пропорційного судового збору, а у стягненні штрафів і сум за ст. 625 ЦК відмовив.
Інша межа стосується витрат на адвоката кредитора, які регулюють ст. 137 ЦПК та ст. 141 ЦПК. У справі № 948/898/26 Машівський районний суд Полтавської області стягнув на користь ТОВ «Таліон Плюс» 66 661,10 грн боргу за кредитним договором від 07.09.2025 (де первісно видали 21 447,00 грн, а 16.12.2025 відступили вимогу), проте зменшив гонорар правника з 5 000,00 грн до 3 000,00 грн з огляду на розумність і співмірність.
Що це означає для вас
Якщо ви брали кредит онлайн або користувалися кредитним лімітом на картці й отримали позов від банку чи колекторської компанії, не залишайте справу без відповіді. У п'яти з шести наведених справ суди зменшували суму або відмовляли в позові, але активний захист допоможе не пропустити помилки у розрахунках кредитора.
Перш за все перевірте у матеріалах справи три речі:
- Чи додав позивач первинну банківську виписку про фактичне перерахування грошей саме на ваш рахунок (а не лише власну таблицю боргу та договір факторингу).
- Чи не включив кредитор до загальної суми пеню, штрафи або нарахування за ст. 625 ЦК за період воєнного стану.
- Чи співмірна заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу зі складністю типової кредитної справи.
Збережіть виписку зі свого банківського рахунку за дату оформлення договору та квитанції про часткові оплати, як це було враховано на суму 4 400,00 грн у справі № 931/780/26. Якщо ви взагалі не відкривали картку у вказаному банку, подайте до суду клопотання про витребування інформації з банку за прикладом справи № 759/25616/26. Подати відзив на позов та заяву про зменшення витрат на правничу допомогу за ст. 137 ЦПК потрібно до суду, який розглядає справу, у строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження.
«За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.»