Перейти до вмісту

Стаття 287 Господарського процесуального кодексу. Право касаційного оскарження

Чинна редакція кодексу від 24.04.2026

Коротко. Правила для учасників судової справи, які хочуть оскаржити ухвалені рішення у касаційному суді.

Текст статті

ч. 1

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

ч. 2

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п’ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

ч. 4

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає, які рішення та ухвали можна оскаржити в касаційному порядку, а які оскарженню не підлягають. Вона встановлює підстави для звернення до Верховного Суду та пояснює правила подання касаційної скарги тими, кого не залучали до участі у справі.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 22 032Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2 858Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
  • 21 856Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 11 · переважно касаційні постанови2019: 38 · переважно касаційні постанови2020: 229 · переважно касаційні постанови2021: 822 · переважно касаційні постанови2022: 604 · переважно касаційні постанови2023: 2 541 · переважно касаційні постанови2024: 6 104 · переважно касаційні постанови2025: 8 8252026: 2 858
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 21 856 рішень (99 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 3 955 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 97 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суд касаційної інстанції скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд через те, що суди не з'ясували правову природу спірних робіт (чи охоплювалися вони погодженим предметом договорів підряду, чи становили уточнення в межах договірної ціни, чи є додатковими роботами), не перевірили дотримання процедури їх погодження та обґрунтованості, а також допустили суперечливі висновки щодо прийняття та оцінки доказів, поданих із порушенням процесуальних строків.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 917/1918/25

  • Суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив наявність зобов'язань та їх часткове невиконання на підставі сукупності належних доказів, зокрема банківських виписок та платіжних інструкцій із призначенням платежу про повернення позики за спірним договором. Касаційний суд погодився з висновками апеляції про те, що рух коштів та конклюдентні дії сторін підтверджують виконання правочину, а тому залишив постанову апеляційного суду без змін.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 908/3819/25

  • Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, вирішивши позовні вимоги в інтересах бюджетної установи (яка не є суб'єктом владних повноважень), тому позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду. Водночас щодо вимог в інтересах Міністерства оборони України апеляційний суд не з'ясував повною мірою наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та ефективність обраного способу захисту, що є підставою для скасування постанови в цій частині та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/3264/24

Маєте справу за ст. 287 ГПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Матеріали дайджесту за цією статтею

матеріали довідника, що стоять на цій нормі

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Усі огляди за статтею (15) →

Редакції статті

47 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 24.04.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 859

  2. 01.01.2025

    Акти редакції від 01.01.2025: Закон № 3586-IX від 22.02.2024 «Про аграрні ноти»; Закон № 3985-IX від 19.09.2024 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 10 824

  3. 08.02.2020

    Закон № 460-IX від 15.01.2020 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4

    Рішень за цією редакцією: 10 297

  4. 15.12.2017

    Рішень за цією редакцією: 52

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ГПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.