Перейти до вмісту

Стаття 93 Земельного кодексу. Право оренди земельної ділянки

Чинна редакція кодексу від 16.10.2026

Коротко. Правила оренди землі: хто може орендувати ділянку, на який строк укладають договір та як передати її в суборенду.

Текст статті

ч. 1

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

ч. 2

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Показати всі 13 частин
ч. 3

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об’єктів, крім випадків, передбачених законом.

ч. 4

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

ч. 5

Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.

ч. 6

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

ч. 7

Якщо орендарем земельної ділянки є ініціатор створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

ч. 8

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

ч. 9

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

ч. 10

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

ч. 11

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років.

ч. 12

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, не може бути меншим як 10 років.

ч. 13

Вимоги цієї статті щодо мінімального строку оренди земельної ділянки не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає умови оренди земельних ділянок, обмеження щодо їх передачі та граничні строки дії договорів. Також закріплено правила передачі землі в суборенду, відчуження права оренди та особливості користування ділянками для сільського господарства й індустріальних парків.

Строки

за редакцією від 16.10.2026

  • Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 1 129Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 655Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 473 по суті
  • 66 %Задоволено, із 473 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 331Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 22017: 82018: 28 · переважно касаційні постанови2019: 46 · переважно касаційні постанови2020: 57 · переважно касаційні постанови2021: 47 · переважно касаційні постанови2022: 44 · переважно касаційні постанови2023: 56 · переважно касаційні постанови2024: 38 · переважно касаційні постанови2025: 1482026: 655
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

66 %
14 %
20 %
Задоволено — 310 з 473 · 66 %Задоволено частково — 68 з 473 · 14 %Видано судовий наказ — 1 з 473 · <1 %Відмовлено — 94 з 473 · 20 %

Відсотки — частка з 473 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 5 — 39 рішень у 2026 році, з них 46 % — «Відмовлено».
  • Частина 1 — 28 рішень у 2026 році.
  • Частина 2 — 1 рішення у 2026 році.
  • Частина 6 — 3 рішення у 2026 році.
  • Частина 8 — 1 рішення у 2026 році.
  • Частина 9 — 8 рішень у 2026 році.
  • Частина 11 — 1 рішення у 2026 році.
  • Ще 392 рішення — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 331 рішення (29 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 710 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 59 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди дійшли висновку, що ст. 137 Земельного кодексу України та Вимоги № 1013 встановлюють єдиний імперативний перелік документів для всіх земельних торгів щодо земель сільськогосподарського призначення, незалежно від виду речового права (власність чи користування). Оскільки позивач не завантажив документи, що підтверджують громадянство акціонерів, організатор торгів правомірно відмовив у підписанні протоколу. Крім того, наступні торги відбулися, і право суборенди законно зареєстровано за іншим добросовісним набувачем (ТОВ 'Віскар Агро').

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/2167/25
  • З моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі обов'язок сплачувати відповідний розмір орендної плати виникає у силу закону без необхідності укладення додаткової угоди до договору оренди. Умова пункту 10 договору оренди щодо обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції передбачає саме щомісячне кумулятивне застосування індексу інфляції до розрахунку плати для запобігання знеціненню коштів, що узгоджується зі сталою судовою практикою Верховного Суду.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/3096/25
  • Суд встановив, що після продажу права оренди на аукціоні в межах процедури банкрутства, це право вибуло з ліквідаційної маси боржника, а новий орендар став правонаступником прав та обов'язків. Оскільки спір не стосується стягнення коштів з банкрута чи оскарження результатів аукціону, він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не господарського.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 732/1029/25

Маєте справу за ст. 93 ЗК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Редакції статті

172 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 13

  1. 16.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 54

Показати всі 15 редакцій

2016

2013

  1. 13.06.2013

    Закон № 4709-VI від 17.05.2012 «Про морські порти України» — змінено ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 0

2012

  1. 04.09.2012

    Закон № 5018-VI від 21.06.2012 «Про індустріальні парки» — додано ч. 9

    Рішень за цією редакцією: 0

2001

  1. 25.10.2001

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.