Перейти до вмісту

Стаття 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Суб'єкти права власності на пам'ятки

Чинна редакція закону від 25.08.2026текст статті — з 25.01.2019актуально на 29.09.2026+4 рішення за 30 днів36 редакцій закону з цією статтею, остання 25.08.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.08.2026

Текст статті

ч. 1

Пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.

ч. 2

Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

Показати всі 6 частин
ч. 3

Власність морського меморіалу визначається межами національної юрисдикції (у виключній (морській) економічній зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України).

ч. 4

Право власності на скарб, що є пам'яткою, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.

ч. 5

У документі, який посвідчує право власності на пам'ятку, обов'язково вказуються категорія пам'ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

ч. 6

Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття встановлює, хто може володіти культурною спадщиною: більшість пам'яток дозволено мати державі, громадам або приватним особам. Водночас усі археологічні знахідки під землею та водою належать виключно державі, а в документах на будь-яку пам'ятку обов'язково мають бути зазначені дані про її реєстрацію.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 96Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 61Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 20 по суті
  • 38Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 96 рішень цих років, які система розібрала

2018: 12019: 22022: 12023: 32024: 122025: 162026: 61
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 20 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 38 рішень із 96 за статтею (40 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 66 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 4 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам наявності пам'ятки археології на спірних ділянках та не врахували правові висновки Верховного Суду щодо особливого статусу таких земель. Верховний Суд вказав на необхідність ідентифікації меж накладення пам'ятки на земельні ділянки, що потребує спеціальних знань (експертизи), тому скасував рішення та направив справу на новий розгляд.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 917/1054/24
  • Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам (планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування) та не дослідили доводи прокурора щодо статусу земель як лісогосподарських та історико-культурних. Верховний Суд вказав на необхідність врахування висновків щодо ефективного способу захисту земель, на яких розташовані пам'ятки археології, та скасував рішення для нового розгляду через порушення норм процесуального права.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/701/23
  • Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам позивача щодо розташування ділянки в межах пам'ятки археології та помилково вважали, що відсутність внесених даних до ДЗК нівелює статус пам'ятки. Верховний Суд вказав, що нерухомі об'єкти культурної спадщини потребують особливої охорони, а суди не перевірили доводи про незаконність вибуття земель державної власності.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 543/367/23

Свіжі рішення

останні 5 із 96

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Кіровоградської області
ст. 19 ЗКст. 53 ЗКст. 54 ЗКст. 122 ЗК+2

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Голованівської селищної ради про скасування державної реєстрації права комунальної власності та повернення державі земельної ділянки площею 0,0917 га з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812, розташованої за межами с. Красногірка. Позов обґрунтовано тим, що на вказаній земельній ділянці розташована…

Мотивація суду: Земельна ділянка з розташованою на ній пам'яткою археології належить до земель історико-культурного призначення, які за законом можуть перебувати виключно у державній власності, відтак її реєстрація…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаХарківський апеляційний суд
ст. 20 ЗКст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 388 ЦК

Харківський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ТОВ «АГРО+» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення. Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено повністю. Апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив матеріалами справи та експертизою факт часткового накладання спірних земельних ділянок, що перебувають у приватній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і передані в оренду…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаП'ятий апеляційний адміністративний суд
ст. 14‑1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 48 КАС

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства культури України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо замовлення і розроблення науково-проєктної та землевпорядної документації для визначення меж і режимів використання об'єкта культурної спадщини національного значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у задоволенні позову було…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що Міністерство культури України не є належним замовником науково-проєктної документації та документації із землеустрою щодо пам'ятки археології національного…

Позов задоволеноПерша інстанціяТернопільський окружний адміністративний суд
ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 2 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 3 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»+2

Тернопільська окружна прокуратура звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Тернопільської обласної військової адміністрації (та залученого згодом Департаменту культури та туризму) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Предметом спору була пам'ятка археології місцевого значення «Стоянка Пронятин I» (охоронний номер 1280-Тр), розташована в урочищі «Гора Круча» поблизу с. Пронятин на Тернопільщині. Прокурор…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що держава як власник пам'ятки археології та землі під нею зобов'язана забезпечити виготовлення документації для встановлення меж і режимів використання та внесення відомостей…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСхідний апеляційний господарський суд
ст. 391 ЦКст. 152 ЗКст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 129 ГПК

Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харківської ОВА з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, ФГ "Агрофортуна 2021" та Валківської міської ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 34,4280 га шляхом визнання незаконними та скасування наказів і рішень, визнання недійсними договорів оренди, скасування реєстрації прав та земельної ділянки…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення, належить до особливо цінних земель історико-культурного призначення…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 96

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 5 із 96

  2. 25.01.2019

    Рішень за цією редакцією: 90 із 96

  3. 14.03.2018

    Рішень за цією редакцією: 1 із 96

  4. 20.06.2007

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

  5. 14.01.2005

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

Показати всі 6 редакцій

2000

  1. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0 із 96

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 10 статей

З суду

рішень за нормою — 96 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 11 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.