Перейти до вмісту

Стаття 53 Земельного кодексу. Склад земель історико-культурного призначення

Чинна редакція кодексу від 16.10.2026

Коротко. Пояснення, які саме ділянки належать до земель для збереження культурної спадщини, заповідників і музеїв.

Текст статті

ч. 1

До земель історико-культурного призначення належать земельні ділянки, призначені для збереження та обслуговування пам’яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 83Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 38Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 21 по суті
  • 39Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 2 · переважно касаційні постанови2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 3 · переважно касаційні постанови2021: 6 · переважно касаційні постанови2022: 5 · переважно касаційні постанови2023: 10 · переважно касаційні постанови2024: 4 · переважно касаційні постанови2025: 142026: 38
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 21 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 39 рішень (47 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 42 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 4 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам наявності пам'ятки археології на спірних ділянках та не врахували правові висновки Верховного Суду щодо особливого статусу таких земель. Верховний Суд вказав на необхідність ідентифікації меж накладення пам'ятки на земельні ділянки, що потребує спеціальних знань (експертизи), тому скасував рішення та направив справу на новий розгляд.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 917/1054/24
  • Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам (планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування) та не дослідили доводи прокурора щодо статусу земель як лісогосподарських та історико-культурних. Верховний Суд вказав на необхідність врахування висновків щодо ефективного способу захисту земель, на яких розташовані пам'ятки археології, та скасував рішення для нового розгляду через порушення норм процесуального права.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/701/23
  • Суди попередніх інстанцій не встановили фактичні обставини щодо накладення спірних ділянок на межі пам'ятки археології, не призначивши експертизу, хоча це потребує спеціальних знань. Верховний Суд вказав, що суд мав роз'яснити сторонам право на експертизу, а також перевірити дотримання балансу інтересів згідно з Конвенцією про захист прав людини.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 750/18327/23

Маєте справу за ст. 53 ЗК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаРівненський апеляційний суд

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Рівненської ОДА-ОВА з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Консалт АВ" про витребування земельної ділянки площею 1,0026 га з кадастровим номером 5622680800:01:004:0201, на якій розташована пам'ятка археології національного значення "Городище і поселення IX-XIII ст." с. Будераж. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що зазначена ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення та вибула з державної…

Мотивація суду: Суд встановив, що на спірній земельній ділянці розташована пам'ятка археології національного значення, яка за законом не може перебувати у приватній власності. Оскільки право власності держави…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаВосьмий апеляційний адміністративний суд

У березні 2025 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Волинської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 12.09.2024 № 27/33 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення)». Позивач зазначав, що на земельній ділянці площею 5,2519 га в с. Олика розташована пам'ятка архітектури національного значення — Замок Радзивіла 1564 року, а тому в силу ст. 34…

Мотивація суду

Спірне рішення органу місцевого самоврядування вже вичерпало свою дію шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру, тому його скасування не призведе до відновлення заявлених інтересів…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Кіровоградської області

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації з позовом до Голованівської селищної ради про скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на земельній ділянці площею 0,0447 га розташована пам'ятка археології місцевого значення — Курган № 9, який взятий на державний облік та включений…

Мотивація суду

Суд встановив, що на спірній земельній ділянці розташована пам'ятка археології (Курган № 9), яка в силу положень закону та Земельного кодексу України належить виключно до державної власності, а землі…

Редакції статті

172 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 16.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 3

  2. 25.10.2001

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.