Стаття 54-1 Земельного кодексу. Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об'єктів культурної всесвітньої спадщини
Чинна редакція кодексу від 16.10.2026текст статті — з 08.11.2024актуально на 14.11.202653 редакції кодексу з цією статтею, остання 16.10.2026
Коротко. Правила для тих, чия земля потрапила до меж пам'яток культури, історичних ареалів чи заповідників.
Текст статті
З метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об’єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Обмеження у використанні земель у межах території пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об’єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об’єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.
Показати всі 3 частиниЗгорнути
Режим використання земель у межах території пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об’єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
У межах пам'яток культурної спадщини, заповідників, буферних зон та історичних ареалів діють спеціальні обмеження на користування землею незалежно від її цільового призначення. Межі таких ділянок фіксуються в документації та кадастрі, а режим використання визначається науково-проєктною документацією або профільним законом.
Швидкі відповіді
Так. Обмеження у використанні земель у межах територій пам'яток культурної спадщини, заповідників, історичних ареалів та інших охоронюваних зон поширюються на усі розташовані в їхніх межах землі незалежно від їх цільового призначення.
Межі таких територій зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній та науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини, а відомості про самі обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.
Режим використання таких земель визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини. До затвердження зазначеної документації цей режим визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Практика
Огляд: числа за статтею
- 9Рішень у базі, 2024–2026серед рішень, які система розібрала
- 6Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
- 4Постанов Верховного Суду2024–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2024–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 6 рішеннях.
Позиція Верховного Суду
Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам наявності пам'ятки археології на спірних ділянках та не врахували правові висновки Верховного Суду щодо особливого статусу таких земель. Верховний Суд вказав на необхідність ідентифікації меж накладення пам'ятки на земельні ділянки, що потребує спеціальних знань (експертизи), тому скасував рішення та направив справу на новий розгляд.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 917/1054/24Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам (планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування) та не дослідили доводи прокурора щодо статусу земель як лісогосподарських та історико-культурних. Верховний Суд вказав на необхідність врахування висновків щодо ефективного способу захисту земель, на яких розташовані пам'ятки археології, та скасував рішення для нового розгляду через порушення норм процесуального права.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/701/23
Маєте справу за ст. 54‑1 ЗК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Громадська організація 'Молодіжний центр 'Семиярусна Гора' звернулася до суду з позовом до Луцької міської ради та ТзОВ 'Містобудконцепт' про визнання незаконним і скасування рішення міської ради від 24 квітня 2024 року № 58/44 та визнання недійсним договору оренди землі від 25 липня 2024 року щодо земельної ділянки площею 0,0779 га по вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області…
Мотивація суду: Апеляційний суд встановив, що спірна земельна ділянка була сформована ще у 2007 році до затвердження Історико-архітектурного опорного плану м. Луцька, а об'єкти за вказаною адресою станом на час…
Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Якушинецької сільської ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради про передачу земельної ділянки площею 1,9124 га у приватну власність, скасування державної реєстрації права власності та повернення ділянки у комунальну власність. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що ділянка є частиною пам'ятки археології місцевого значення «Поселення пізньої бронзи» і не могла бути…
Мотивація суду
Суд відмовив у позові, оскільки прокурор обрав неефективний спосіб захисту, вимагаючи повернути земельну ділянку історико-культурного призначення у комунальну власність сільської ради, тоді як такі…
Справа стосується спору про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, на яких, за твердженням прокурора, розташовані пам'ятки археології національного значення «Більське городище». Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, мотивуючи це відсутністю належних доказів визначення меж пам'яток та обранням неналежного способу захисту. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу прокурора, встановив, що суди не дослідили належним чином докази…
Мотивація суду
Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам наявності пам'ятки археології на спірних ділянках та не врахували правові висновки Верховного Суду щодо особливого статусу таких земель…
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру та СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" про усунення перешкод у користуванні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації прав на 5 земельних ділянок. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що землі належать до лісового фонду та пам'ятки археології "Городище "Велике Ходосівське", а їх вилучення та передача відбулися з порушенням законодавства. Суди першої…
Мотивація суду
Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам (планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування) та не дослідили доводи прокурора щодо статусу земель як лісогосподарських…
Керівник Тульчинської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Вінницької ОВА з позовом до Томашпільської селищної ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 4,3625 га. Спірна ділянка, що містить пам'ятку археології «Поселення трипільської культури», була зареєстрована за відповідачем у 2021 році на підставі Закону № 1423-IX. Прокурор довів, що землі історико-культурного призначення не можуть перебувати у комунальній власності. Суд підтримав…
Мотивація суду
Суд встановив, що спірна земельна ділянка є пам'яткою археології, що згідно із законом відносить її до земель історико-культурного призначення, які можуть перебувати виключно у державній власності…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Редакції статті
53 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 1
- 16.10.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0
- 08.11.2024
Рішень за цією редакцією: 8
- 27.05.2021
Рішень за цією редакцією: 1
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗК · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 52Використання земель рекреаційного призначення46 рішень
- Ст. 53Склад земель історико-культурного призначення83 рішення
- Ст. 54Використання земель історико-культурного призначення69 рішень
- Ст. 54‑1Обмеження у використанні земель у межах території пам'ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об'єктів культурної всесвітньої спадщини
- Ст. 55Визначення земель лісогосподарського призначення128 рішень
- Ст. 56Власність на землі лісогосподарського призначення82 рішення
- Ст. 57Використання земель лісогосподарського призначення110 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.