Перейти до вмісту

Стаття 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Здійснення права власності на об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками

Чинна редакція закону від 25.08.2026

Коротко. Правила для власників та користувачів пам'яток щодо їх продажу, оренди, приватизації чи передачі в концесію.

Текст статті

ч. 1

Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

абз. 2 ч. 1 виключено Закон № 2518-VI від 09.09.2010Дослівно з джерела

Абзац другий частини першої статті 18 виключено на підставі Закону № 2518-VI від 09.09.2010

Пам'ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам'ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки, робіт, які майбутній власник зобов'язується провести на пам'ятці з метою утримання її в належному стані.

Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

Пам'ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

ч. 2

Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам'яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам'ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Об’єкти культурної спадщини (у тому числі разом з рухомими предметами, пов’язаними з нерухомими об’єктами культурної спадщини) можуть бути об’єктами публічно-приватного партнерства, концесії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про публічно-приватне партнерство", Законом України "Про концесію". Укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору не зумовлює перехід права власності на об’єкт культурної спадщини до приватного партнера, концесіонера та не припиняє право державної, комунальної власності, право власності Автономної Республіки Крим або право власності господарського товариства публічного сектору на такий об’єкт.

У рамках реалізації договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, об’єктом якого є об’єкт культурної спадщини, на приватного партнера, концесіонера можуть покладатися зобов’язання щодо проведення робіт з консервації та/або реставрації, та/або реабілітації, та/або музеєфікації, та/або ревалоризації, та/або ремонту, та/або пристосування об’єкта культурної спадщини в порядку, передбаченому цим Законом.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Будь-яке відчуження або передача пам'ятки культурної спадщини іншим особам дозволяється лише за погодженням органу охорони спадщини. Приватизація можлива тільки після укладення попереднього охоронного договору, а концесія чи партнерство не передають право власності приватному інвестору.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 49Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 20Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 5 по суті
  • 29Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 12018: 2 · переважно касаційні постанови2019: 6 · переважно касаційні постанови2020: 2 · переважно касаційні постанови2023: 2 · переважно касаційні постанови2024: 8 · переважно касаційні постанови2025: 82026: 20
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 5 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 29 рішень (59 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 22 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 4 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд встановив, що договір оренди пам'ятки архітектури укладено з порушенням імперативних вимог закону (відсутність погодження та охоронного договору). Суд визнав поведінку орендаря недобросовісною, оскільки він знав про статус об'єкта, тому скасування договору є пропорційним заходом для захисту публічного інтересу у збереженні культурної спадщини.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/938/22

  • Суд встановив, що пам'ятка архітектури «Церква Олександра Невського» в силу закону належить до державної власності, оскільки доказів її правомірного переходу до комунальної власності (актів приймання-передачі) не надано. Рішення обласної ради про включення об'єкта до переліку комунального майна без належної процедури передачі з державної власності не створює обов'язку щодо реєстрації права власності. Відтак, бездіяльність відповідача відсутня, оскільки у нього не виникло юридичного обов'язку реєструвати право власності на майно, яке йому фактично не належить.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 620/16668/23

  • Суд встановив, що пам'ятка є державною власністю і не була передана у комунальну власність у встановленому законом порядку (через акт приймання-передачі та погодження з органом охорони культурної спадщини). Рішення обласної ради про включення об'єкта до переліку комунального майна не є правовстановлюючим документом, тому обов'язок реєстрації права власності за обласною радою відсутній.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 620/8772/23

Маєте справу за ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

1.Справа № 380/14171/2629.10.2026
Задоволено частковоПерша інстанціяЛьвівський окружний адміністративний суд
ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 44 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»

Львівський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ТОВ ТВФ «Львівкнига» до Виконавчого комітету ЛМР та Офісу охорони культурної спадщини ЛМР про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу та припису. Судом встановлено, що постановою від 02.06.2026 №15 на позивача накладено штраф у розмірі 170000 грн за недодержання вимог щодо охорони культурної спадщини (встановлення маркіз та передачу приміщень у користування без погодження). Також 16.06.2026 винесено…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про протиправність постанови про штраф, оскільки фінансові санкції згідно із законом можуть застосовуватися лише до власника, уповноваженого ним органу або замовника робіт…

2.Справа № 922/4750/2528.10.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду
ст. 287 ГПКст. 310 ГПК

Виконувач обов'язків керівника Лозівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Харківської ОВА, Близнюківської селищної ради та Релігійної організації 'Релігійна громада Казанської ікони Божої Матері' про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури місцевого значення 'Олексіївська церква' площею 504,1 кв.м шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності та зобов'язання повернути майно державі. Рішенням Господарського суду…

Мотивація суду

Суди попередніх інстанцій не з'ясували належним чином правові підстави перебування спірної будівлі у державній або комунальній власності перед її передачею та передчасно дійшли висновку…

3.Справа № 922/783/1721.10.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСхідний апеляційний господарський суд
ст. 344 ЦКст. 17 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»

Релігійна громада звернулася з позовом до Бугаївської сільської ради про визнання права власності на будівлю храму за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України), посилаючись на тривале володіння з 1997 року. У квітні 2017 року господарський суд Харківської області позов задовольнив. У червні 2026 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Харківської ОВА та Департаменту культури і туризму ХОВА, які не брали участі у справі першої…

Мотивація суду

Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна будівля є пам'яткою архітектури та державною власністю, тому норми про набувальну давність (ст. 344 ЦК України) не підлягають застосуванню за наявності…

Редакції статті

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 5

  2. 31.10.2025

    Закон № 4510-IX від 19.06.2025 «Про публічно-приватне партнерство» — додано ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 18

  3. 12.12.2012

    Закон № 5461-VI від 16.10.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 26

  4. 12.10.2010

    Закон № 2518-VI від 09.09.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» — змінено ч. 1, ч. 2; виключено абз. 2 ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 0

  5. 17.10.2008

    Закон № 574-VI від 23.09.2008 «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 7 редакцій

2000

  1. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.