Перейти до вмісту

Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру». Представництво інтересів громадянина або держави в суді

Чинна редакція закону від 05.08.2026

Коротко. Коли прокурор має право звернутися до суду замість людини чи для захисту інтересів держави.

Текст статті

ч. 1

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

ч. 2

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Показати всі 7 частин
ч. 3

частково неконституційне — див. примітку Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025Дослівно з джерела

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року

ч. 4

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

ч. 5 · виключено
Закон № 578-VIII від 02.07.2015Дослівно з джерела

Частину п'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 578-VIII від 02.07.2015

ч. 6

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

ч. 7

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

ч. 8

З метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор у порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає умови, за яких прокурор може захищати в суді інтереси держави або людей, які через вік чи стан здоров'я не можуть зробити це самі. Для участі у справі він зобов'язаний обґрунтувати такі підстави в суді та попередньо повідомити про це людину чи відповідний орган влади.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 5 687Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2 376Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 291 по суті
  • 86 %Задоволено, із 1 291 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 2 756Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 42017: 42018: 76 · переважно касаційні постанови2019: 270 · переважно касаційні постанови2020: 367 · переважно касаційні постанови2021: 435 · переважно касаційні постанови2022: 337 · переважно касаційні постанови2023: 408 · переважно касаційні постанови2024: 500 · переважно касаційні постанови2025: 9102026: 2 376
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

86 %
8 %
інші · 6 %
Задоволено — 1 108 з 1 291 · 86 %Задоволено частково — 99 з 1 291 · 8 %Відмовлено — 84 з 1 291 · 6 %

Відсотки — частка з 1 291 рішення · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 3 — 252 рішення у 2026 році, з них 88 % — «Задоволено».
  • Частина 1 — 5 рішень у 2026 році.
  • Частина 4 — 15 рішень у 2026 році.
  • Ще 1 019 рішень — без зазначення частини.
  • Адміністративні спори, 2026 рік: 385 рішень по суті, з них 89 % — «Задоволено».
  • Верховний Суд — 2 756 рішень (48 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 2 607 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 183 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що договір особистого строкового платного сервітуту припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а відповідачка не здійснила заходів щодо його продовження. Оскільки відповідачка користується земельною ділянкою без правових підстав, суди попередніх інстанцій законно задовольнили позов прокурора про зобов'язання повернути земельну ділянку у попередньому стані шляхом демонтажу тимчасової споруди. При цьому прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі селищної ради через виявлену бездіяльність останньої.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 927/1054/24
  • Суд апеляційної інстанції помилково відрахував строк на апеляційне оскарження для прокурора з дати направлення листа до суду, а не з дати фактичного ознайомлення з матеріалами справи та перевірки підстав для представництва. Прокурор звернувся з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку після з'ясування обставин неналежного захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування. Оскільки апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті провадження, ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 164/1035/25
  • Суд дійшов висновку, що оскільки ДІАМ за наслідками перевірок не виявлено порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку суб'єкта містобудування, у цього органу не виникло права на звернення до суду з позовом, а отже у прокурора також відсутні підстави для представництва інтересів держави шляхом звернення з таким позовом.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 620/3450/22

Маєте справу за ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Редакції статті

41 редакція закону з цією статтею, змін тексту — 8

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 819

  2. 31.03.2023

    Закон № 2849-IX від 13.12.2022 «Про медіа» — змінено ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 646

Показати всі 10 редакцій

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.