Перейти до вмісту

Стаття 20 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Право привілеєвої купівлі пам'яток

Чинна редакція закону від 25.08.2026текст статті — з 25.01.2019актуально на 29.09.202636 редакцій закону з цією статтею, остання 25.08.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.08.2026

Текст статті

ч. 1

У разі продажу пам'ятки (крім пам'ятки, яка не підлягає приватизації) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у письмовій формі повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини із зазначенням ціни та інших умов продажу.

ч. 2

Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини має право привілеєвої купівлі пам'ятки національного значення. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради мають право привілеєвої купівлі пам'ятки місцевого значення. У разі відмови від здійснення цього права чи нездійснення його протягом місяця з дня одержання повідомлення власник або уповноважений ним орган має право на продаж пам'ятки. Право привілеєвої купівлі пам'ятки не застосовується, коли покупцем пам'ятки, яка перебуває у приватній власності, є діти, дружина і батьки або, за їх відсутності, брати і сестри, а також дід та бабка як з боку батька, так і з боку матері, і небожі та небоги продавця.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 1Рішень у базі, 2020–2020серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2020 року, з процесуальнимиіз 1 за статтею
  • 1Постанов Верховного Суду2020–2020 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2020–2020, серед 1 рішень цих років, які система розібрала

2020: 1
20202020

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином, чи була дотримана процедура відчуження пам'ятки архітектури, що має вирішальне значення для встановлення моменту, коли позивач дізнався про статус об'єкта та чи не пропущено строк звернення до суду. Верховний Суд вказав на необхідність активної ролі суду у з'ясуванні цих обставин, тому рішення було скасовано з направленням справи на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/16077/18

Свіжі рішення

останні 1 із 1

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 20 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 122 КАС+2

Справа стосується оскарження наказу Міністерства культури України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16‑10 в частині занесення об'єкта «Особняк» (вул. Лабораторна, 9б, м. Київ) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Позивач, ТОВ «Скайпроджект», набув право власності на будівлю у 2017 році та стверджував, що не був обізнаний про її охоронний статус. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що строк звернення до суду не пропущено. Проте Верховний Суд скасував ці…

Мотивація суду: Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином, чи була дотримана процедура відчуження пам'ятки архітектури, що має вирішальне значення для встановлення моменту, коли позивач дізнався…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 1

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  2. 25.01.2019

    Рішень за цією редакцією: 1 із 1

  3. 12.12.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  4. 14.01.2005

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  5. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.