Перейти до вмісту

Стаття 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Утримання та використання пам'яток

Чинна редакція закону від 25.08.2026

Текст статті

ч. 1

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

ч. 2

Використання пам’ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Режими використання пам’ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам’ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам’яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам’яток місцевого значення.

Порядок визначення режимів використання пам’яток та затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показати всі 7 частин
ч. 3

До визначення у встановленому порядку режиму використання пам’ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам’ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.

У разі невизначення режиму використання пам’ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам’ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.

Відомості про режими використання пам’ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.

ч. 4

Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

ч. 5

У разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка.

ч. 6

Розміщення реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Розміщення реклами на пам’ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Зазначені органи беруть участь в оформленні дозволу на розміщення реклами шляхом погодження за зверненням органу, що видає дозвіл, без залучення суб’єкта господарювання.

ч. 7

Розміщення реклами на об’єктах всесвітньої спадщини забороняється.

Розміщення реклами в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Вимоги щодо розміщення реклами в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 164Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 128Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 90 по суті
  • 88 %Задоволено, із 90 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 32Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 4 · переважно касаційні постанови2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 1 · переважно касаційні постанови2021: 5 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2024: 10 · переважно касаційні постанови2025: 132026: 128
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

88 %
8 %
інші · 4 %
Задоволено — 79 з 90 · 88 %Задоволено частково — 4 з 90 · 4 %Відмовлено — 7 з 90 · 8 %

Відсотки — частка з 90 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Верховний Суд — 32 рішення (20 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 136 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 11 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що власник пам'ятки культурної спадщини зобов'язаний утримувати її в належному стані та не вправі ухилятися від виконання охоронних зобов'язань через відсутність погодженої документації чи наміри щодо майбутнього будівництва. Водночас резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає конкретизації з урахуванням чіткої послідовності дій, передбаченої статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме: проведення науково-дослідних робіт, розроблення і погодження науково-проєктної документації, отримання дозволу та виконання робіт зі збереження пам'ятки.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 400/1773/25

  • Верховний Суд встановив, що охоронний договір є адміністративним договором, а спір щодо його виконання підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційний суд помилково закрив провадження, не врахувавши, що прокурор мав право на представництво інтересів держави, а спір не є компетенційним, тому справу направлено на новий розгляд до апеляції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 160/4161/24

  • Суд дійшов висновку, що укладення охоронного договору є першочерговим обов'язком власника. Вимога про проведення реставраційних робіт є передчасною, оскільки такий процес потребує попереднього обстеження, розробки науково-проектної документації та отримання відповідних дозволів, що неможливо визначити без укладеного охоронного договору.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 520/10611/23

Маєте справу за ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

1.Справа № 160/9300/2605.11.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаТретій апеляційний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»ст. 53 КАС

Третій апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Релігійної громади «Свято-Миколаївський храм» парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви в м. Дніпрі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі № 160/9300/26 за позовом Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги прокурора в інтересах держави та зобов'язав релігійну громаду укласти…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний укласти охоронний договір на пам'ятку архітектури національного значення відповідно до вимог…

2.Справа № 380/2898/2604.11.2026
У позові відмовленоПерша інстанціяЛьвівський окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»

Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання виконати вимоги охоронного договору № 176/25 від 30.07.2025 та відновити частину пам'ятки архітектури місцевого значення (будинку по АДРЕСА_1), а саме замінити металопластикові віконні заповнення на дерев'яні за зразком оригінальних історичних вікон у квартирі № 2. В обґрунтування вимог позивач вказував, що відповідач допустив порушення…

Мотивація суду

Суд відмовив у позові, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що відповідач втратив право власності на спірну квартиру внаслідок її відчуження іншій особі ще до ухвалення рішення…

3.Справа № 380/343/2603.11.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаВосьмий апеляційний адміністративний суд
ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 44 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лоудстар» звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради, Офісу охорони культурної спадщини ЛМР та Виконавчого комітету ЛМР про визнання протиправною та скасування постанови від 19.12.2025 №13 про накладення фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 170000 грн за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Підставою для винесення постанови стало нібито недодержання вимог…

Мотивація суду

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів вчинення позивачем правопорушення, оскільки заміну віконних заповнень та дверей здійснено попереднім власником об'єкта ще…

Редакції статті

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 39

  2. 26.05.2022

    Закон № 1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» — змінено ч. 2; додано ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 114

  3. 25.01.2019

    Закон № 2457-VIII від 19.06.2018 «Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо збереження пам'яток культурної спадщини, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» — змінено ч. 3, ч. 5; додано ч. 6

    Рішень за цією редакцією: 7

  4. 05.04.2015

    Закон № 191-VIII від 12.02.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» — змінено ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 4

  5. 12.12.2012

    Закон № 5461-VI від 16.10.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України» — змінено ч. 2, ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 7 редакцій

2000

  1. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.