Перейти до вмісту

Стаття 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Надання об'єктів культурної спадщини…

Надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам

Чинна редакція закону від 25.08.2026текст статті — з 12.10.2010актуально на 29.09.2026+1 рішення за 30 днів36 редакцій закону з цією статтею, остання 25.08.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.08.2026

Текст статті

ч. 1

Надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

ч. 2

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 14Рішень у базі, 2023–2026серед рішень, які система розібрала
  • 11Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 10 по суті
  • 3Постанов Верховного Суду2023–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2023–2026, серед 14 рішень цих років, які система розібрала

2023: 12024: 12025: 12026: 11
20232026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 10 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 11 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2023 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не врахували спеціальний статус пам'ятки та обов'язки орендаря за охоронним договором. Тягар доведення відсутності вини у пошкодженні майна лежить на орендарі як фактичному користувачі, а недотримання досудового порядку за ст. 188 ГК не позбавляє права на судовий захист.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 921/193/24
  • Верховний Суд зазначив, що охоронний договір не є правовстановлюючим документом на користування майном, тому він не виключає віндикацію. Проте позов відмовлено, оскільки право власності держави вже було підтверджено в іншому судовому рішенні, а віндикація до фактичного користувача (санаторію) є неефективною, оскільки право власності не зареєстроване за відповідачем.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 907/742/16

Свіжі рішення

останні 5 із 14

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 316 КАС

Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації. Суть спору полягала у зобов'язанні відповідача укласти охоронний договір на частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення — «Торгові ряди»…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що новий власник нерухомого майна, яке має статус об'єкта культурної спадщини (пам'ятки архітектури місцевого значення), зобов'язаний укласти охоронний договір…

Позов задоволеноПерша інстанціяЗапорізький окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»+1

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до суду в інтересах Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради з позовом до ТОВ «НВП «СЕДМАЛ» про зобов'язання укласти охоронний договір на частини пам'ятки архітектури місцевого значення (житловий будинок по вул. Рекордна, 9). Судом встановлено, що об'єкт має статус пам'ятки архітектури (охоронний номер 5029-Зп), а відповідач є власником нежитлових приміщень у цьому будинку. Відповідно до ст. 23…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач як власник нерухомого майна, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, всупереч імперативним вимогам законодавства не уклав охоронний договір. Оскільки такий…

Позов задоволеноПерша інстанціяОдеський окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 77 КАС+1

Справа стосується визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради щодо не укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення — Тягову підстанцію у складі Комплексу Рішельєвського трамвайного депо. Заступник керівника Хаджибейської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави, оскільки власник об'єкта (міська рада) тривалий час не вживав заходів для оформлення охоронного договору, що є порушенням ст. 23 та ст. 24 Закону України «Про охорону…

Мотивація суду: Суд встановив, що Одеська міська рада як власник пам'ятки культурної спадщини місцевого значення зобов'язана укласти охоронний договір відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної…

Позов задоволеноПерша інстанціяЗапорізький окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 53 КАС

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до суду в інтересах Відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради з позовом до ОСББ «Рекорд-11». Предметом спору є зобов'язання відповідача укласти охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення (житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 11). Судом встановлено, що об'єкт набув статусу пам'ятки, а ОСББ, як орган управління майном, зобов'язане забезпечити його збереження…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач як власник (уповноважений орган) пам'ятки архітектури місцевого значення зобов'язаний укласти охоронний договір згідно з вимогами Закону України «Про охорону культурної…

Задоволено частковоПерша інстанціяОдеський окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»ст. 77 КАС

Доброславська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах Департаменту культури Одеської ОДА з позовом до Південнівської міської ради. Предметом спору стала бездіяльність відповідача щодо не укладення охоронного договору на пам'ятку археології національного значення Некрополь «Кошари». Позивач наголосив, що згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини», власник пам'ятки зобов'язаний укласти такий договір для встановлення режиму використання об'єкта. Відповідач заперечував…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач як власник частини об'єкта культурної спадщини зобов'язаний укласти охоронний договір відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». Оскільки такий…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 14

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1 із 14

  2. 12.10.2010

    Рішень за цією редакцією: 13 із 14

  3. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0 із 14

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 14 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.