Стаття 135 ГПК. Штраф

Чинна редакція кодексу від 24.04.2026текст статті — з 19.12.2024актуально на 29.09.2026+11 рішень за 30 днів47 редакцій кодексу з цією статтею, остання 24.04.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 24.04.2026

Коротко

Стаття про штрафи для учасників суду за затягування справи, ненадання доказів або невиконання вимог судді.

Чинна редакція від 24.04.2026
актуально на 29.09.2026

Перевірити шанси на courthelp Стежити за статтею

Раз на тиждень — зведення нових рішень за нормою і сповіщення про зміну редакції.

Швидкі відповіді

За що суд може оштрафувати учасника судового процесу?
Який розмір судового штрафу за повторне порушення?

Текст статті

ч. 1

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу. Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ч. 2

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Показати всі 6 частин

ч. 3

У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

ч. 4

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

ч. 5

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

ч. 6

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Суд може оштрафувати учасника процесу чи його представника за перешкоджання розгляду справи, ігнорування судових рішень або неподання доказів. Накладений штраф можна оскаржити в апеляції або попросити суд скасувати його, якщо вчасно виправити порушення чи довести поважність причин.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

87Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
45Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
40Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 87 рішень цих років, які система розібрала

20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.

Верховний Суд — 40 рішень із 87 за статтею (46 %).
За останній рік статтю застосовано у 50 рішеннях.
За останні 30 днів додалося 11 рішень.
Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

Суд встановив систематичне невиконання відповідачем ухвал суду щодо забезпечення доступу експерта до об'єктів дослідження та відсутність повідомлень про об'єктивні перешкоди. Оскільки відповідач не скористався правом надати докази поважності причин у суді першої інстанції, підстави для скасування штрафу відсутні.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/3982/23
Суд апеляційної інстанції правомірно застосував заходи процесуального примусу, оскільки третя особа двічі не з'явилася в засідання, про які була належно повідомлена, та не повідомила про причини неявки, попри наявність технічної можливості участі через відеоконференцію. Верховний Суд підтвердив, що ігнорування вимог суду щодо особистої явки є зловживанням процесуальними правами та перешкоджанням здійсненню правосуддя.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 918/90/22
Верховний Суд визнав факт систематичного невиконання скаржником ухвал суду про переклад документів, проте встановив, що апеляційний суд не врахував майновий стан особи та непропорційність розміру штрафу. З огляду на це, розмір штрафу було зменшено з 30 до 10 прожиткових мінімумів для забезпечення балансу між процесуальним примусом та фінансовими можливостями особи.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 910/15398/18