Перейти до вмісту
ОглядиЦивільнеТрудовеСпори з державою17.11.20267 хв читання

Рік за ст. 234 КЗпП не спиняє позов без перевірки служби

Військовим відмовляють у перерахунку виплат через пропуск часу на оскарження. Та строки Кодексу законів про працю України залежать від факту звільнення.

Справа № 420/30325/25Касаційний адміністративний суд Верховного Суду12.11.2026Відкрити у ЄДРСР

Військовослужбовець попросив перерахувати грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму, але суди двох інстанцій повернули частину вимог без розгляду через нібито пропущений час на оскарження. Ст. 233 і ст. 234 Кодексу законів про працю України регулюють межі звернення у спорах про оплату праці, тому це питання безпосередньо стосується кожного військового чи працівника, якому заборгували належні виплати. Багато хто вважає, що після спливу трьох місяців або одного року вимагати зароблені кошти через суд неможливо.

Чому позови військових про перерахунок повертають без розгляду

Люди звертаються за перерахунком виплат за минулі періоди і натрапляють на відмову приймати документи, бо суди рахують три місяці від дати нарахування або звільнення. Під час консультацій першим ділом доводиться з'ясовувати, чи видали людині на руки розрахункові листи і чи виключили її зі списків особового складу. Якщо особа продовжує служити, правила відліку часу працюють зовсім інакше, ніж після остаточного розрахунку.

Коли ж ідеться про вже звільнених військових, вирішальним доказом стає підпис про одержання грошового атестата. Саме цей документ фіксує момент, коли людина дізналася про розмір виплачених при звільненні сум:

  • Справа: 240/27300/26, Сьомий апеляційний адміністративний суд.
  • Вимога: визнати протиправними дії військової частини та зобов'язати зробити перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 22.10.2023.
  • Наслідок: постановою від 05.11.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 про повернення позову без розгляду залишено без змін, бо позивач підписав грошовий атестат 23.10.2023, а звернувся лише у серпні 2026 року.

В іншій історії, у справі № 240/27664/26, Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2026 так само підтримав повернення вимог за період з 19.07.2022 по 11.04.2024. Позивачка звільнилася зі служби 11.04.2024 і того ж дня особисто підписала картку особового рахунку про отримання грошового атестата № 3033. Оскільки позов надійшов у серпні 2026 року, минуло понад два роки, що перевищило як тримісячний період для звернення, так і річну межу для його поновлення.

Письмовий доказ отримання розрахунку при звільненні запускає відлік часу на оскарження.

Які часові межі встановлюють кодекси та Конституційний Суд

Загальні правила адміністративного судочинства відсилають до профільних законів щодо часу на подання позову. У редакції від 23.10.2026 ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства визначає: «Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.» Для публічної служби діє спеціальне правило ч. 5 ст. 122 цього ж Кодексу: «Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.»

Однак у спорах про виплату належних сум суди застосовують норми трудового законодавства. Редакція ст. 234 Кодексу законів про працю від 04.11.2026 встановлює: «У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.»

Крім того, діє Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025 щодо ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України. За ним звернення працівника про стягнення заробітної плати та інших належних виплат не обмежується жодним часовим відрізком, якщо позов подано після ухвалення цього рішення, навіть коли сам борг виник раніше. Ця гарантія поширюється і на виплати при звільненні за ч. 2 ст. 233 цього Кодексу, і на грошове забезпечення та індексацію військовослужбовців.

Коли закон суперечить Основному Закону, Кодекс адміністративного судочинства зобов'язує діяти прямо: якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Тому застосування тримісячного чи річного обмеження напряму залежить від дати подання позову та статусу особи.

Що вирішив Верховний Суд щодо перевірки статусу військового

У вересні 2025 року військовослужбовець подав позов до Одеського окружного адміністративного суду про перерахунок грошового забезпечення з 19.03.2022 по 20.05.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму. Перша інстанція ухвалою від 22.09.2025 та П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.01.2026 повернули вимоги за період з 19.07.2022 по 20.05.2023, застосувавши тримісячне обмеження за ст. 233 Кодексу законів про працю України. При розгляді таких відмов у приймальні завжди просимо клієнтів показати військовий квиток або наказ про зарахування до частини, бо без них неможливо перевірити, чи триває служба.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду постановою від 12.11.2026 у справі № 420/30325/25 скасував ухвалу першої інстанції та постанову апеляції і направив справу для продовження розгляду, оскільки попередні інстанції передчасно застосували нову редакцію ст. 233 Кодексу законів про працю України, не з'ясувавши, чи продовжує позивач проходити військову службу чи вже звільнений, та не врахували Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025.

Для позовів, поданих до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025, де факт звільнення доведений, суди перевіряють поважність причин пропуску часу на звернення. Так, у справі № 500/6631/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.10.2026 залишив у силі ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 про повернення позову щодо виплат за період з 19.07.2022 по 13.09.2022. Позивача виключили зі списків частини 13.09.2022, а позов він подав 21.11.2025 (до ухвалення згаданого рішення Конституційного Суду), не довівши об'єктивних перешкод для ранішого звернення.

Відсутність паперу про вручення наказу рятує позов навіть у спорах про поновлення на посаді. Житомирський апеляційний суд постановою від 29.10.2026 у справі № 279/6637/25 скасував відмову першої інстанції, поновив майстра лісу на роботі з 28.12.2024 та стягнув 621 593,51 грн середнього заробітку, бо роботодавець не надав доказів вручення копії наказу про звільнення від 27.12.2024.

Статус служби та дата вручення документів визначають долю позову на етапі відкриття провадження.

Що робити на практиці

Якщо ви проходите військову службу або вже звільнилися і готуєте позов про перерахунок грошового забезпечення чи інших виплат, перевірте документи перед поданням до окружного адміністративного суду. Коли люди приходять із повернутими ухвалами, ми разом переглядаємо кожну довідку з частини, щоб знайти точну дату розрахунку або підтвердити безперервність служби.

  1. Зберіть документи про свій поточний статус: довідку з військової частини про проходження служби або витяг із наказу про виключення зі списків особового складу.
  2. Перевірте наявність грошового атестата чи картки особового рахунку та дату вашого підпису про їх отримання, бо саме з цього дня за ст. 116 та ст. 234 Кодексу законів про працю України відраховувалися часові межі для позовів, поданих до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025.
  3. Посилайтеся безпосередньо в тексті позову на Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025, за яким звернення щодо стягнення заробітної плати та всіх інших належних виплат (включно з грошовим забезпеченням військових та сумами при звільненні) не обмежується трьома місяцями.
  4. Оскаржуйте ухвалу про повернення позову до апеляційного адміністративного суду з посиланням на постанову Верховного Суду від 12.11.2026 у справі № 420/30325/25, якщо суд першої інстанції застосував обмеження за ст. 233 Кодексу законів про працю України без перевірки факту продовження вашої служби.

Постанова у справі № 420/30325/25 припиняє практику повернення позовів військовослужбовців без перевірки їхнього поточного статусу: тепер адміністративні суди не можуть відмовляти у відкритті провадження за ст. 233 та ст. 234 Кодексу законів про працю України, не з'ясувавши факт звільнення і не застосувавши Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025.

Норми, про які йдеться

Текст норми, санкція і практика судів за нею

Джерела

Рішення, на яких побудовано матеріал.

Перевірити шанси у своїй справі за ст. 122 КАС

Розбір вашої ситуації на courthelp: схожі рішення, ймовірний результат, документи.

Ще матеріали за КЗпП

інші матеріали довідника про норми цього акта

Матеріали за КЗпП →