Перейти до вмісту

Стаття 116 Кодексу законів про працю. Строки розрахунку при звільненні

Чинна редакція кодексу від 04.11.2026

Коротко. Правило для працівників і роботодавців про те, коли мають повністю виплатити гроші під час звільнення.

Текст статті

ч. 1

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

ч. 2

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Роботодавець зобов'язаний виплатити всі належні працівникові гроші в день звільнення або наступного дня після вимоги, якщо той тоді не працював, і письмово повідомити про кожну виплату. Якщо між сторонами виник спір щодо розміру сум, неоспорювану частку роботодавець зобов'язаний виплатити у цей самий строк.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 11 214Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 8 436Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 499 по суті
  • 40 %Задоволено, із 2 499 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 2 035Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 162017: 132018: 351 · переважно касаційні постанови2019: 439 · переважно касаційні постанови2020: 393 · переважно касаційні постанови2021: 235 · переважно касаційні постанови2022: 134 · переважно касаційні постанови2023: 142 · переважно касаційні постанови2024: 195 · переважно касаційні постанови2025: 8602026: 8 436
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

40 %
29 %
26 %
інші · 5 %
Задоволено — 1 007 з 2 499 · 40 %Задоволено частково — 727 з 2 499 · 29 %Видано судовий наказ — 634 з 2 499 · 26 %Відмовлено — 131 з 2 499 · 5 %

Відсотки — частка з 2 499 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 85 рішень у 2026 році, з них 52 % — «Задоволено».
  • Ще 2 414 рішень — без зазначення частини.
  • Адміністративні спори, 2026 рік: 3 811 рішень по суті, з них 72 % — «Задоволено частково».
  • Верховний Суд — 2 035 рішень (18 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 9 038 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 061 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд апеляційної інстанції правильно визнав наявність підстав для стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та застосування принципу співмірності, проте навів довільні розрахунки без належного обґрунтування показників і не встановив усіх фактичних обставин щодо розмірів виплат. Оскільки суд касаційної інстанції не має права самостійно встановлювати обставини та збирати докази, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 520/18224/25
  • Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 117 КЗпП України, обмеживши період виплати середнього заробітку лише шістьма місяцями без урахування триваючого характеру правовідносин, що виникли до набрання чинності Законом №2352-IX. Крім того, суди допустили помилки при розрахунку середньоденного заробітку та зіставленні загальних сум виплат і недоотриманих коштів без урахування податків. Верховний Суд скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/11412/23
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій помилково застосували практику, яка не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17. Сам по собі факт звернення зі спором через тривалий час після звільнення не виключає застосування відповідальності за ст. 117 КЗпП України, якщо затримка розрахунку мала місце з вини роботодавця. Оскільки суди не встановили всіх обставин для визначення розміру відшкодування, справа направлена на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 260/309/24

Маєте справу за ст. 116 КЗпП? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяКомунарський районний суд м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сільпо-Фуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Судом встановлено, що позивачка працювала продавцем-консультантом і була звільнена за власним бажанням 03.03.2026. При звільненні розрахунок за компенсацію відпустки та заробітну плату за лютий було проведено з порушенням строків (03.03 та 06.03 відповідно), проте відповідач…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що премія за лютий 2026 року станом на день звільнення (03.03.2026) ще не була і не могла бути нарахована згідно з внутрішнім Положенням про преміювання, тому вона правомірно…

Задоволено частковоПерша інстанціяСмілянський міськрайонний суд Черкаської області

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Комбінат «Дніпро» Державного агентства з управління резервами України про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем на посаді столяра та сумісника на посаді начальника варти. 25 листопада 2025 року його було звільнено за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України)…

Мотивація суду

Суд встановив наявність заборгованості з виплати заробітної плати на день звільнення позивача і відсутність доказів її погашення підприємством, тому задовольнив позов у цій частині. Щодо середнього…

Задоволено частковоПерша інстанціяЧеркаський окружний адміністративний суд

Черкаський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач вимагав нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.11.2020 (виплаченої 23.08.2026 на виконання рішення суду у справі № 580/10904/25), а також стягнути середній…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку про задоволення позову в частині компенсації втрати частини доходів, оскільки факт несвоєчасної виплати індексації-різниці підтверджений судовим рішенням та її фактичною виплатою…

Практика за напрямом «Служба і мобілізація»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

145 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 04.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 187

  2. 07.05.2022

    Закон № 2215-IX від 21.04.2022 «Про дерадянізацію законодавства України» — змінено ч. 1, ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 27

  3. 01.01.2009

    Рішень за цією редакцією: 1 486

Показати всі 6 редакцій

1996

  1. 23.07.1996

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.