Перейти до вмісту

Стаття 40 КЗпП. Звільнення з ініціативи роботодавця

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Чинна редакція кодексу від 31.07.2026текст статті — з 27.09.2024актуально на 29.09.2026+68 рішень за 30 днів143 редакції кодексу з цією статтею, остання 31.07.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 31.07.2026

Текст статті

ч. 1

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення; 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

п. 9 ч. 1 виключено Закон № 1356-XIV від 24.12.1999Дослівно з джерела

Пункт 9 частини першої статті 40 виключено на підставі Закону № 1356-XIV від 24.12.99

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду; 11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування; 12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили; 13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України; 13) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України; 14) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

ч. 2

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42‑1 і 49‑2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

ч. 4

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42‑1, частин першої, другої і третьої статті 49‑2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає вичерпний перелік підстав, коли роботодавець може звільнити працівника з власної ініціативи, зокрема через скорочення, прогул чи невідповідність посаді. За загальним правилом заборонено звільняти працівника під час лікарняного або відпустки, крім окремих винятків.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 5 814Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 774Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 281 по суті
  • 47 %Відмовлено, із 281 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 4 808Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед 5 814 рішень цих років, які система розібрала

2016: 362017: 202018: 6602019: 8612020: 8572021: 6032022: 4402023: 4812024: 5272025: 5552026: 774
20162026

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

28%
25%
47%
Задоволено — 78 з 281Задоволено частково — 71 з 281Відмовлено — 132 з 281

Відсотки — частка з 281 рішення · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Цивільні та господарські спори, 2026 рік: 281 рішення по суті, з них 47 % — «Відмовлено».
  • Частина 1 — 212 рішень у 2026 році, з них 53 % — «Відмовлено».
  • Ще 62 рішення — без зазначення частини.
  • Адміністративні спори, 2026 рік: 48 рішень по суті, з них 60 % — «Відмовлено».
  • Верховний Суд — 4 808 рішень із 5 814 за статтею (83 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 969 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 68 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2016 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що попередні порушення роботодавця, які вже були предметом судового розгляду та усунені (поновлення на роботі), не створюють обов'язку роботодавця звільнити працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за цією ж заявою через тривалий час. Оскільки підстави для звільнення за власним бажанням минулою датою відсутні, висновки судів про незаконність звільнення за прогул та стягнення середнього заробітку є передчасними, а справа підлягає направленню на новий…

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 209/5542/24
  • Суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку, оскільки законом прямо передбачено обов'язок поновлення незаконно звільненого працівника на попередній посаді, а матеріали справи не містять доказів умисного затягування розгляду справи з вини позивача. Верховний Суд погодився з такими висновками, зазначивши, що хронологія подій та відсутність належних повідомлень про судові засідання…

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 757/35073/21-ц
  • Суди встановили, що роботодавець правомірно здійснив скорочення штату, заздалегідь та належно повідомив позивача через узгоджені засоби електронного зв'язку і запропонував наявні вакансії, проявивши недобросовісну поведінку з боку працівника. Оскільки скорочена посада заступника директора була єдиною, норми про переважне право на залишення на роботі не підлягають застосуванню через відсутність аналогічних посадових осіб для порівняння.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 752/6756/23

Свіжі рішення

останні 5 із 5 814

Позов задоволеноПерша інстанціяКиївський районний суд м. Харкова
ст. 40 КЗпПст. 235 КЗпПст. 53‑4 ЗУ «Про запобігання корупції»ст. 141 ЦПК

Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут Медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор`єва НАМН України» за участю третьої особи НАЗК, суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. Суд визнав незаконним та скасував наказ від 02.07.2026 № 141-к про звільнення позивачки за п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновив її на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.07.2026 по 23.09.2026 у розмірі 102 881,25 грн. Суд встановив…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про незаконність звільнення, оскільки роботодавець безпідставно відмовив позивачці у переведенні на вакантну посаду за наявності її згоди та відповідної кваліфікації, а також…

У позові відмовленоПерша інстанціяСумський окружний адміністративний суд
ст. 40 КЗпПст. 49‑2 КЗпПст. 5 ЗУ «Про державну службу»

Сумський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд встановив, що позивач працював у виконавчій дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування України та був звільнений з посади начальника відділу…

Мотивація суду: Функції Фонду соціального страхування були інтегровані до Пенсійного фонду, працівники якого мають статус державних службовців і призначаються виключно за конкурсом відповідно до Закону "Про державну…

У позові відмовленоПерша інстанціяАрбузинський районний суд Миколаївської області
ст. 40 КЗпПст. 42 КЗпПст. 43‑1 КЗпПст. 49‑2 КЗпП+2

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» про визнання незаконними та скасування наказів про зміни до штатного розпису та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 120000 грн моральної шкоди. Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що її звільнення пов'язане з політичними інтригами, тиском на неї та її чоловіка, а також виконанням нею…

Мотивація суду: Суд встановив, що роботодавець дотримався процедури скорочення штату, персонально попередив позивача у встановлений законом строк та запропонував усі наявні вакантні посади, яким відповідала її…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЛьвівський апеляційний суд
ст. 40 КЗпПст. 21 КЗпПст. 29 КЗпПст. 139 КЗпП+2

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Євроенергосистеми» про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі на посаді начальника виробничого відділу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач стверджував, що прогулу не вчиняв, а роботодавець не повідомив йому робоче місце. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про законність…

Мотивація суду: Суд встановив факт тривалої відсутності позивача на робочому місці без поважних причин, що підтверджено актами підприємства та іншими доказами. Роботодавець дотримався процедури притягнення…

Позов задоволеноПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 40 КЗпПст. 49‑2 КЗпПст. 235 КЗпПст. 77 КАС

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року у справі № 640/20926/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд встановив, що позивач проходив службу в органах податкової міліції на посаді начальника третього відділу Управління організації викриття економічних злочинів ГУОРД ДФС України. Наказом…

Мотивація суду: Суд встановив, що під час звільнення позивача відповідач порушив вимоги трудового законодавства щодо належного запропонування всіх наявних вакантних посад та з'ясування можливості подальшого…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 5 814

143 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 14

  1. 31.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 135 із 5 814

  2. 27.09.2024

    Рішень за цією редакцією: 1 311 із 5 814

  3. 30.06.2024

    Рішень за цією редакцією: 88 із 5 814

  4. 24.12.2023

    Рішень за цією редакцією: 327 із 5 814

  5. 11.12.2022

    Рішень за цією редакцією: 504 із 5 814

Показати всі 16 редакцій

2022

  1. 07.05.2022

    Рішень за цією редакцією: 294 із 5 814

2019

  1. 25.09.2019

    Рішень за цією редакцією: 1 876 із 5 814

2016

  1. 12.06.2016

    Рішень за цією редакцією: 1 261 із 5 814

2014

  1. 08.06.2014

    Рішень за цією редакцією: 18 із 5 814

2011

  1. 24.02.2011

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

2009

  1. 01.01.2009

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

2004

  1. 09.06.2004

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

2000

  1. 13.01.2000

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

1999

  1. 30.06.1999

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

1997

  1. 08.07.1997

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

1996

  1. 23.07.1996

    Рішень за цією редакцією: 0 із 5 814

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Усі огляди за статтею (7) →

Сусідні статті

КЗпП · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 12 статей

З суду

рішень за нормою — 5 814 рішень

Практика за напрямом «Трудові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.