Перейти до вмісту

Стаття 29 Цивільного кодексу. Місце проживання фізичної особи

Чинна редакція кодексу від 05.08.2026

Коротко. Правила про те, що вважається місцем проживання людини, як його обирають дорослі та де мають жити діти.

Текст статті

ч. 1

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

ч. 2

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Показати всі 6 частин
ч. 3

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

ч. 4

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

ч. 5

Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

ч. 6

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Місцем проживання вважається житло, де людина мешкає постійно чи тимчасово, причому таких місць може бути кілька. Людина від чотирнадцяти років обирає його сама, а для дітей молодшого віку та недієздатних осіб воно визначається за місцем проживання батьків чи опікунів.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 1 179Рішень у базі, 2011–2026серед рішень, які система розібрала
  • 729Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 609 по суті
  • 75 %Задоволено, із 609 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 263Постанов Верховного Суду2011–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2011–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2011: 12016: 52017: 22018: 35 · переважно касаційні постанови2019: 30 · переважно касаційні постанови2020: 37 · переважно касаційні постанови2021: 42 · переважно касаційні постанови2022: 29 · переважно касаційні постанови2023: 62 · переважно касаційні постанови2024: 62 · переважно касаційні постанови2025: 1452026: 729
20112026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

75 %
9 %
16 %
Задоволено — 459 з 609 · 75 %Задоволено частково — 55 з 609 · 9 %Відмовлено — 95 з 609 · 16 %

Відсотки — частка з 609 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 56 рішень у 2026 році, з них 88 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 60 рішень у 2026 році, з них 64 % — «Відмовлено».
  • Частина 3 — 34 рішення у 2026 році, з них 73 % — «Задоволено».
  • Частина 4 — 110 рішень у 2026 році, з них 84 % — «Задоволено».
  • Частина 6 — 4 рішення у 2026 році.
  • Ще 345 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 263 рішення (22 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 800 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 69 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що малолітня дитина фактично проживає разом із матір'ю, яка не заперечує проти такого проживання, а позивач-батько звернувся з позовом про визначення місця проживання дитини саме з матір'ю. За відсутності реального спору та порушення прав позивача або інтересів дитини державне втручання у сімейні відносини є необґрунтованим, тому у задоволенні позову слід відмовити.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 677/1822/24
  • Суди встановили, що за дитиною було закріплено право користування іншим житлом, а позивачі втратили право власності на спірну квартиру внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки дитина не була зареєстрована у спірній квартирі та має інше закріплене житло, підстави для задоволення позову про повернення до попереднього місця проживання відсутні.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 953/19656/20
  • Суд встановив, що дитина, яка досягла 14 років, має право самостійно обирати місце проживання, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Щодо молодшої дитини, суд залишив рішення без змін, оскільки визначений порядок спілкування відповідає найкращим інтересам дитини та забезпечує баланс прав батьків.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 351/611/21

Маєте справу за ст. 29 ЦК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Редакції статті

183 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 274

  2. 01.01.2014

    Закон № 5080-VI від 05.07.2012 «Про інститути спільного інвестування» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

  3. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.