Перейти до вмісту

Стаття 218 Господарського кодексу. Підстави господарсько-правової відповідальності

Не діє з 28.08.2025Акт втратив чинність

Коротко. Коли бізнес несе відповідальність за порушення договору чи правил роботи і як довести свою невинуватість.

Текст статті

ч. 1

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

ч. 2

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Відповідальність настає за порушення правил роботи чи невиконання договору, якщо учасник не доведе вжиття всіх залежних заходів для уникнення порушення. Підприємець звільняється від відповідальності лише в разі непереборної сили, причому безгрошів'я, брак потрібних товарів чи дії контрагентів такими обставинами не є.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 1 040Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 391Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 122 по суті
  • 41 %Задоволено, із 122 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 414Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 122017: 92018: 112 · переважно касаційні постанови2019: 84 · переважно касаційні постанови2020: 50 · переважно касаційні постанови2021: 29 · переважно касаційні постанови2022: 32 · переважно касаційні постанови2023: 65 · переважно касаційні постанови2024: 85 · переважно касаційні постанови2025: 1712026: 391
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

41 %
24 %
29 %
інші · 6 %
Задоволено — 50 з 122 · 41 %Задоволено частково — 30 з 122 · 24 %Видано судовий наказ — 35 з 122 · 29 %Відмовлено — 7 з 122 · 6 %

Відсотки — частка з 122 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Адміністративні спори, 2026 рік: 112 рішень по суті, з них 69 % — «Відмовлено».
  • Верховний Суд — 414 рішень (40 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 458 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 22 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили наявність обставин непереборної сили (збройна агресія РФ, постійні обстріли Нікополя та повітряні тривоги), які об'єктивно унеможливили виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки у спірний період. Відповідач дожив вжиття всіх можливих заходів для виконання зобов'язань та намагався знайти альтернативні варіанти поставки, тому наявні підстави для звільнення його від відповідальності.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/1147/24
  • Суд встановив, що відповідач не виконав зобов'язання з поставки та не уклав додаткову угоду про перенесення строків, як того вимагав договір, тому форс-мажор не звільняє його від повернення передоплати. Апеляційний суд правомірно скасував зменшення відсотків, оскільки відповідач не довів наявності підстав для їх зниження, а 20% річних є законно погодженою сторонами відповідальністю.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/3913/24
  • Суд дійшов висновку, що обов'язок реєстрації податкової накладної є податковим, а не господарським зобов'язанням, тому його порушення не тягне за собою господарсько-правову відповідальність у вигляді штрафних санкцій за договором, якщо податкові накладні були зареєстровані у строки, встановлені Податковим кодексом України.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/5949/18

Маєте справу за ст. 218 ГК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Редакції статті

143 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 28.08.2025Остання

    Рішень за цією редакцією: 475

  2. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 565

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.