Перейти до вмісту

Стаття 17 ЗУ про захист осіб з інвалідністю. Працевлаштування людей з інвалідністю

Чинна редакція закону від 10.01.2026текст статті — з 01.01.2026актуально на 29.09.2026+5 рішень за 30 днів60 редакцій закону з цією статтею, остання 10.01.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 10.01.2026

Текст статті

ч. 1

З метою реалізації особами з інвалідністю права на працю держава створює умови для їх зайнятості.

ч. 2

Особи з інвалідністю у сфері працевлаштування, зокрема, але не виключно, мають право на: працю та зайнятість, що включає можливість вільно обирати роботу (службу) з урахуванням функціональних можливостей, професійної підготовки та інтересів або займатися підприємницькою та іншою діяльністю, не забороненою законом; справедливі, сприятливі, безпечні та здорові умови праці (служби), зокрема рівні можливості та рівну плату за рівноцінну роботу (службу); представництво та захист своїх соціально-трудових прав організаціями профспілок; професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці; професійне навчання відповідно до здібностей, функціональних можливостей та з урахуванням потреб ринку праці; сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці, перспективи його розвитку; просування по роботі (службі), а також сприяння збереженню робочого місця та поверненню на роботу (службу); сприяння можливостям самозайнятості та здійсненню підприємницької діяльності; забезпечення розумного пристосування робочого місця; професійний розвиток; отримання соціальних послуг відповідно до законодавства про зайнятість населення та соціальний захист на випадок безробіття; отримання соціальних послуг персонального асистента, супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, соціально-трудової адаптації, порядок надання та закупівлі яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Державні стандарти соціальної послуги персонального асистента, соціальної послуги супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці, соціальної послуги соціально-трудової адаптації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; збереження роботи у роботодавця, у якого стався нещасний випадок на виробництві або умови праці якого зумовили професійне захворювання чи трудове каліцтво працівника, що призвело до встановлення такій особі інвалідності, відповідно до рекомендацій індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Відмова в укладенні трудового договору або у просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускаються, крім випадків, якщо стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує здоров’ю особи з інвалідністю та може зумовити його погіршення.

ч. 4

У разі звернення особи з інвалідністю до роботодавця щодо укладення трудового договору чи просування по роботі (службі), поданого у письмовій формі або у формі електронного документа відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", роботодавець у випадку відмови зобов’язаний повідомити таку особу з інвалідністю про причини відмови у такі самі спосіб і формі, в яких особа з інвалідністю звернулася до роботодавця.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Люди з інвалідністю мають право вільно обирати професію, працювати у безпечних умовах, навчатися та вимагати пристосування робочого місця під свої потреби. Роботодавцю заборонено відмовляти у наймі, просуванні чи звільняти через інвалідність, а про причини будь-якої відмови він зобов'язаний повідомити у тій самій формі, в якій отримав звернення.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 39Рішень у базі, 2020–2026серед рішень, які система розібрала
  • 28Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 18 по суті
  • 4Постанов Верховного Суду2020–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2020–2026, серед 39 рішень цих років, які система розібрала

2020: 22022: 12024: 12025: 72026: 28
20202026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 18 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 4 рішення із 39 за статтею (10 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 33 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 5 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2020 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що позивачка не довела наявності медичних рекомендацій щодо необхідності дистанційної роботи як форми розумного пристосування. Оскільки дистанційний режим не був погоджений з роботодавцем, а позивачка самовільно не вийшла на роботу, відсутні підстави для стягнення заробітної плати та відшкодування шкоди.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 753/9267/25
  • Суд встановив, що звільнення було правомірним, оскільки стан здоров'я позивача перешкоджав виконанню обов'язків двірника, а роботодавець запропонував наявні вакансії, від яких позивач відмовилася. Процедура звільнення була дотримана, зокрема, отримано згоду профспілки, а доводи позивача про неналежне повідомлення спростовані матеріалами справи та показаннями свідків.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 753/19089/21
  • Суд встановив, що відповідач не довів неможливість позивача виконувати роботу за станом здоров'я, оскільки висновок МСЕК не містив прямої заборони на виконання професійних обов'язків. Крім того, звільнення було здійснено з порушенням процедури, зокрема в період перебування працівника у відпустці, що прямо заборонено законом.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 815/2333/18

Свіжі рішення

останні 5 із 39

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСьомий апеляційний адміністративний суд
ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»+2

Сьомий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Броківське хлібоприймальне підприємство» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Спір стосувався стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць…

Мотивація суду: Суд встановив, що підприємство мало обов'язок працевлаштувати 1 особу з інвалідністю та самостійно розрахувало санкції у розмірі 58973,46 грн, проте не виконало нормативу і не надало до центру…

Позов задоволеноПерша інстанціяІвано-Франківський окружний адміністративний суд
ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»

Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Суд встановив, що у 2024 році середньооблікова чисельність працівників відповідача становила 8 осіб, що обумовлювало обов'язок працевлаштування 1 особи з інвалідністю відповідно до нормативу. Відповідач прийняв на роботу особу…

Мотивація суду: Суд встановив, що середньооблікова чисельність штатних працівників ФОП ОСОБА_1 за 2024 рік становила 8 осіб, що вимагало працевлаштування 1 особи з інвалідністю. Прийнята на роботу особа…

У позові відмовленоПерша інстанціяЧеркаський окружний адміністративний суд
ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 12 ЗУ «Про охорону праці»ст. 77 КАС+2

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі № 580/5156/26 відмовлено у задоволенні позову Підприємства об`єднання громадян «Маньківський спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України» до Черкаського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Суть спору полягала у правомірності відмови центру зайнятості виплатити компенсацію фактичних витрат у розмірі 83 720,00 грн за облаштування робочого…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що придбане підприємством обладнання (офісні меблі, оргтехніка, ноутбук) є звичайним універсальним інвентарем і не містить ознак адаптивності, спеціалізованих ергономічних…

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»+1

Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 60442,05 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач відзиву на позов не надав. Суд…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся з позовом передчасно, оскільки в матеріалах справи відсутній акт перевірки органу Держпраці, яким має бути встановлено…

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»+1

Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 47 730,37 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що за даними Пенсійного фонду України у відповідача працювало 9 осіб, проте норматив…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що позов є передчасним, оскільки позивач звернувся до суду без проведення перевірки органами Держпраці та без надання акта перевірки, яким підтверджено факт невиконання нормативу…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 39

60 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 10.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 28 із 39

  2. 01.01.2026

    Рішень за цією редакцією: 0 із 39

  3. 01.01.2025

    Рішень за цією редакцією: 7 із 39

  4. 20.06.2021

    Рішень за цією редакцією: 2 із 39

  5. 20.01.2018

    Рішень за цією редакцією: 2 із 39

Показати всі 7 редакцій

2006

  1. 18.03.2006

    Рішень за цією редакцією: 0 із 39

1991

  1. 21.03.1991

    Рішень за цією редакцією: 0 із 39

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 39 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.