Стаття 937 ЦК. Форма договору зберігання

Приватне сільськогосподарське підприємство «Мир» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібрівське» про стягнення 12 013 845,00 грн. У вересні 2022 року сторони уклали договір зберігання, за яким позивач передав ТМЦ на безоплатне зберігання відповідачу. Позивач стверджував, що надав усний дозвіл на використання майна, що свідчить про перехід відносин у формат поставки та виникнення обов'язку оплатити вартість ТМЦ…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки позивач не довів належними доказами факт досягнення сторонами домовленості про припинення зобов'язання зі зберігання та виникнення нового грошового…

Дочірнє підприємство «ЧПК-Трейд-01» звернулося з позовом до ТОВ «М-Лайт» про стягнення 27 451,60 грн заборгованості за оренду приміщення. Позивач стверджував, що відповідач користувався складським приміщенням для зберігання дитячого розважального комплексу, проте договір оренди №17 від 15.10.2025 не був підписаний відповідачем. Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки не було доведено факту укладення договору та виникнення орендних відносин. Апеляційний суд залишив рішення без змін…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач не надав належних доказів укладення договору оренди (відсутній підпис орендаря) або договору зберігання, а також не довів факт користування майном відповідачем. Мовчання…

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 600000 грн та 5800 доларів США, стверджуючи, що ці кошти були передані відповідачу на зберігання у вересні 2022 року. Позивач посилався на те, що відповідач повернула лише частину суми. Відповідач позов не визнала, наголошуючи на відсутності письмового договору чи розписки. Суд встановив, що згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання на таку суму має бути укладений у письмовій формі, а факт передачі речі має бути…

Мотивація суду: Суд відмовив у позові через відсутність належних та допустимих письмових доказів (розписки, квитанції) укладення договору зберігання, як того вимагає ст. 208 ЦК України. Показання свідків визнані…

Справа стосується стягнення грошових коштів у розмірі 29 000 доларів США, переданих на зберігання за договором, оформленим трьома розписками від 27 березня 1998 року. Позивачка звернулася до суду у 2024 році після того, як відповідач не виконав вимогу про повернення коштів. Суд першої інстанції задовольнив позов заочним рішенням. Апеляційний суд скасував заочне рішення через процесуальні порушення (неповідомлення відповідача), проте ухвалив нове рішення про задоволення позову по суті, визнавши…

Мотивація суду: Суд встановив факт укладення договору зберігання на підставі власноруч написаних відповідачем розписок, які підтверджують отримання коштів. Оскільки відповідач не повернув кошти на вимогу позивачки…

Позивач звернувся до суду з позовом до колишньої тещі про повернення майна (коштів у сумі 26 000 доларів США, 4 000 євро та золотих виробів вартістю 389 539 грн), яке, за його твердженням, було передано на зберігання у лютому 2022 року перед виїздом за кордон. Відповідачка позов не визнала, вказавши на відсутність будь-яких доказів передачі майна та договірних відносин. Суд встановив, що позивач не надав письмових доказів (розписок, договорів), які є обов'язковими для правочинів такої вартості…

Мотивація суду: Позивач не надав належних та допустимих доказів (письмових документів, розписок) на підтвердження факту передачі майна відповідачці, а свідчення свідків не є достатніми для підтвердження правочину…