Перейти до вмісту

Стаття 938 Цивільного кодексу. Строк зберігання

Чинна редакція кодексу від 05.08.2026

Коротко. Правило для тих, хто здав чи прийняв майно, про те, скільки часу зберігач зобов'язаний тримати річ.

Текст статті

ч. 1

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

ч. 2

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Річ зберігають протягом строку, записаного в договорі. Якщо цей строк не вказаний, зберігач тримає майно до вимоги про повернення, але після спливу звичайного часу може вимагати забрати його в розумний строк.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 49Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 26Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 23 по суті
  • 13Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 12018: 7 · переважно касаційні постанови2019: 1 · переважно касаційні постанови2021: 2 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2024: 4 · переважно касаційні постанови2025: 62026: 26
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 23 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 13 рішень (27 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 29 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 3 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив факт неналежного виконання відповідачем умов договору зберігання щодо повернення товару на вимогу позивача. Відповідач не довів наявність форс-мажорних обставин, а посилання на обмеження НБУ щодо контрагентів з РБ визнано безпідставними, оскільки позивач є українською компанією.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 920/441/23
  • Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду, оскільки той не дослідив взаємозв'язок між договором зберігання та договором утилізації, а також не з'ясував правовий статус спірного майна (категорію боєприпасів) та наявність підстав для його повернення з урахуванням наказів Міністерства оборони в особливий період.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 906/89/20
  • Суд встановив, що позивач не надав належних доказів фактичного надання послуг зі зберігання цукру у спірний період, оскільки майно було вилучено в межах кримінального провадження, а доступ до складів був обмежений. Акти виконаних робіт не були підписані відповідачем, а позивач не довів виконання умов договору щодо забезпечення схоронності та якісного стану майна.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 910/15618/19

Маєте справу за ст. 938 ЦК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд міста Києва
ст. 1 ЗУ «Про державні резерви»ст. 2 ЗУ «Про державні резерви»

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №5/11 від 19.11.2009 у розмірі 14159,21 грн. Спір виник через неоплату відповідачем витрат на зберігання цінностей за 2025 рік, які включали витрати на оплату праці, амортизацію та земельний податок…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач надав послуги зі зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2025 рік, що підтверджується звітами, актами та висновками технічної комісії…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Житомирської області

Господарський суд Житомирської області розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНКА ЛОДЖІСТІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНХРОСОФТ" (раніше — ТОВ "РЕМТЕХПРОМ") про стягнення заборгованості. Судом встановлено, що між позивачем (зберігач) та відповідачем (поклажодавець) 01.05.2023 було укладено Договір зберігання та надання послуг №01/05/2023. На виконання умов договору…

Мотивація суду

Суд встановив факт надання послуг зі зберігання майна та наявність заборгованості за договором, яку відповідач добровільно не сплатив. Оскільки відповідач не надав відзиву на позов…

У позові відмовленоПерша інстанціяГосподарський суд Рівненської області

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАСА" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (за участю Рівненської окружної прокуратури) про визнання Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) №1‑2010 від 13.01.2010 припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії та зобов'язання відповідача прийняти за актом приймання-передачі…

Мотивація суду

Суд відмовив у позові, оскільки обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання договору припиненим не передбачений нормами чинного законодавства (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) та є…

Редакції статті

183 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 12

  2. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 37

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.