Перейти до вмісту

Стаття 31 ЗУ про містобудівну діяльність. Проектна документація на будівництво

Чинна редакція закону від 22.10.2026

Текст статті

ч. 1

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення публічно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом публічно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення публічно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

ч. 2

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Показати всі 12 частин
ч. 3

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ч. 4

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

ч. 5

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

ч. 6

Проектна документація на будівництво об’єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом. Відмова в отриманні визначених цим Законом адміністративних послуг з підстав відсутності таких погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо не допускається.

ч. 7

У разі якщо експертиза проектної документації на будівництво об’єкта здійснюється на підставі договору, такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

ч. 8

У проектній документації на будівництво об’єкта та результатах її експертизи зазначаються:

1) ідентифікатор об’єкта будівництва (для об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до розроблення проектної документації) або ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для закінчених будівництвом об’єктів). У проектній документації на будівництво об’єкта ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта зазначається для об’єктів, яким присвоєно такий ідентифікатор до розроблення проектної документації;

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень і технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності.

ч. 9

Порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ч. 10

Проектна документація на будівництво обов’язково має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту для:

1) об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

2) інших об’єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

У випадках, визначених абзацами сьомим - шістнадцятим цієї частини, такий розділ має передбачати будівництво захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення.

Проектні рішення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту не розробляється в складі проектної документації на будівництво об’єктів, що включені до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Будівництво захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення має бути обов’язково передбачено:

1) під час нового будівництва:

багатоквартирних будинків, гуртожитків та готелів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

будівель закладів освіти всіх форм власності, закладів охорони здоров’я всіх форм власності, що надають медичну та реабілітаційну допомогу, закладів соціального захисту, центрів надання адміністративних послуг;

вокзалів з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу, об’єктів метрополітену, аеропортів, морських та річкових портів;

громадських будівель, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками і не зазначені в інших пунктах цього переліку, в яких постійно перебувають понад 150 осіб або періодично перебувають понад 500 осіб;

об’єктів, працівники (персонал) яких підлягають укриттю у сховищах відповідно до підпунктів "а" - "в" пункту 1 частини третьої статті 32 Кодексу цивільного захисту України;

об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту;

об’єктів критичної інфраструктури, які відповідно до вимог законодавства віднесені до I - IV категорії критичності та на яких передбачено постійне та/або періодичне перебування персоналу працівників (працюючої зміни);

2) під час реконструкції об’єктів, якщо така реконструкція має наслідком зміну функціонального призначення на будівлі, споруди, визначених абзацами восьмим - одинадцятим, тринадцятим - п’ятнадцятим цієї частини (крім випадків реконструкції частини об’єкта, що не є відокремленим).

Проектна документація на нове будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель та споруд може передбачати влаштування за ініціативою замовника будівництва в такому об’єкті захищених просторів.

Захищені простори не належать до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та призначені для захисту їх власників (користувачів). За рішенням власників (користувачів) до захищених просторів можуть допускатися інші особи.

Захисні властивості захищених просторів визначаються у будівельних нормах на проектування будівель і споруд, у яких вони плануються розміщуватися, та погоджуються з:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

Міністерством оборони України;

Генеральним штабом Збройних Сил України.

Суб’єкти містобудування в межах своїх повноважень несуть відповідальність відповідно до закону за недотримання вимог щодо забезпечення захисними спорудами цивільного захисту та/або спорудами подвійного призначення під час проектування, здійснення експертизи проектної документації, надання дозволу на початок виконання будівельних робіт, будівництва, здійснення архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію об’єктів, визначених цією частиною.

ч. 11

Проект повторного використання у будівництві підлягає експертній оцінці.

Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена з використанням проектів повторного використання у будівництві, підлягає експертизі.

Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві здійснюється особами, визначеними частиною другою цієї статті.

За результатами експертної оцінки проекту повторного використання у будівництві складається експертна оцінка з позитивним або негативним висновком. Така експертна оцінка складається у довільній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві з позитивним висновком є підставою для затвердження замовником проекту повторного використання у будівництві.

ч. 12

У разі державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження речових прав на користь осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості, коригування проектної документації на будівництво здійснюється за згодою відповідної особи, якщо таке коригування стосується:

1) зміни функціонального призначення об’єкта будівництва - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

2) зменшення площі технічного поверху, даху, підвалу та інших допоміжних приміщень (більш як на 5 відсотків площі відповідного приміщення, визначеної затвердженою проектною документацією на будівництво), яке відбулося у зв’язку з формуванням нових майбутніх об’єктів нерухомості, - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

3) зниження показників та/або класу енергетичної ефективності об’єкта будівництва - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

4) зміни кількості поверхів об’єкта будівництва - за згодою власників спеціального майнового права або осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, об’єкти яких розташовані на суміжному поверсі з поверхом, який додається або виключається, або на поверхах, які виключаються;

5) зміни функціонального призначення майбутнього об’єкта нерухомості - за згодою відповідного власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

6) зміни загальної площі майбутнього об’єкта нерухомості, визначеної затвердженою проектною документацією на будівництво, на 10 відсотків і більше - за згодою відповідного власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

7) виключення об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з проектної документації на будівництво - за згодою власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, а також іншого обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав.

Замовник повідомляє про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, в один із таких способів:

через електронний кабінет та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та відповідна особа (за наявності);

у паперовій формі шляхом вручення повідомлення під розписку або поштовим відправленням з описом вкладення.

Повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво повинно містити:

опис змін до проектної документації на будівництво, які потребують надання згоди;

строк для надання згоди на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, який не може становити менше 10 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення;

поштову адресу, на яку надсилається згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, - у разі направлення такої згоди/заперечення поштовим відправленням.

Згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво надається власниками спеціального майнового права та особами, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, у строк, визначений у повідомленні про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво, в один із таких способів:

через електронний кабінет та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та відповідна особа (у разі їх наявності);

у паперовій формі шляхом вручення особисто або поштовим відправленням.

За бажанням власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на відповідний об’єкт, справжність підпису на такій згоді/запереченні може бути нотаріально засвідчена. У такому разі згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво завантажується до електронної системи нотаріусом.

У разі якщо замовник у 30-денний строк з дати направлення повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво не отримав від власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, згоди на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, таке коригування до проектної документації на будівництво вважається погодженим, крім коригування, визначеного пунктами 5 і 7 цієї частини.

У разі направлення повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво власнику спеціального майнового права або особі, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, поштовим відправленням днем отримання такого повідомлення вважається:

день вручення поштового відправлення;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати повідомлення чи про відсутність особи за адресою для листування.

Дія положень цієї частини поширюється на отримання згоди на коригування проектної документації на будівництво від обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, у випадку, визначеному пунктом 7 цієї частини.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Строки

за редакцією від 22.10.2026

  • строк для надання згоди на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, який не може становити менше 10 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення;

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 117Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 18Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 10 по суті
  • 93Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 9 · переважно касаційні постанови2019: 17 · переважно касаційні постанови2020: 22 · переважно касаційні постанови2021: 13 · переважно касаційні постанови2022: 16 · переважно касаційні постанови2023: 11 · переважно касаційні постанови2024: 5 · переважно касаційні постанови2025: 62026: 18
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 10 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 93 рішення (79 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 20 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 4 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що забудовник дотримався процедури отримання дозволу, а проектна документація пройшла обов'язкову експертизу, висновки якої не були спростовані прокурором. Верховний Суд зазначив, що питання відповідності будівництва ДБН належать до компетенції експертів, а суди попередніх інстанцій правомірно відхилили клопотання про призначення додаткової експертизи за відсутності обґрунтованих сумнівів у наявних доказах.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/14418/21
  • Верховний Суд встановив, що будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці, призначеній для індивідуального житлового будівництва, є порушенням цільового призначення землі. Оскільки замовник вказав недостовірні дані в деклараціях, приховуючи фактичний характер об'єкта, орган ДАБІ мав законні підстави для скасування реєстрації цих документів.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/18425/16
  • Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи знаходиться будинок позивача у зоні ризику негативного впливу будівництва згідно з ДБН, та не надали оцінку доводам щодо необхідності погодження проекту з метрополітеном. Верховний Суд визнав висновки судів передчасними через неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/5303/22

Маєте справу за ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяЧернівецький окружний адміністративний суд

Чернівецький окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна енергія України» до Державної інспекції архітектури та містобудування України та її посадових осіб про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів. Судом встановлено, що у період з вересня по жовтень 2019 року контролюючий орган здійснив позапланову перевірку об'єкта «Реконструкція системи…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов та приписів, оскільки під час перевірки було зафіксовано реальне виконання будівельних робіт (монтаж фундаментів та металевих опор)…

У позові відмовленоПерша інстанціяВінницький окружний адміністративний суд
ст. 19 Конституції Українист. 1 ЗУ «Про основи містобудування»

Вінницький окружний адміністративний суд розглянув у письмовому порядку справу за позовом ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанови від 16.10.2019 № З-1610/1/1010‑3619/02 і припису від 09.10.2019 № С-0910/1. Спочатку справа розглядалася Окружним адміністративним судом міста Києва після позапланової перевірки об'єкта будівництва мережі побутової каналізації в с. Петропавлівська Борщагівка…

Мотивація суду

Суд встановив, що позивач не виконав вимоги раніше виданого припису щодо усунення порушень містобудівного законодавства, оскільки надана проєктна документація не відповідала державним будівельним…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПолтавський апеляційний суд

Полтавський апеляційний суд розглянув цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Рента-СМ» та ОСОБА_2 (треті особи: ДІАМ України, Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що сусідня прибудова до нежитлового приміщення на першому…

Мотивація суду

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не довела належними доказами порушення її прав та недотримання будівельних норм відповідачами при здійсненні…

Редакції статті

97 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 20

  1. 22.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 3

  2. 31.10.2025

    Закон № 4510-IX від 19.06.2025 «Про публічно-приватне партнерство» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 13

Показати всі 22 редакції

2022

2020

2019

  1. 20.10.2019

    Закон № 155-IX від 03.10.2019 «Про концесію» — змінено ч. 1

    Рішень за цією редакцією: 22

2017

2016

  1. 03.07.2016

    Закон № 1315-VII від 05.06.2014 «Про стандартизацію» — змінено ч. 1, ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

2012

2011

  1. 17.02.2011

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.