Перейти до вмісту

Стаття 31 ЗУ про містобудівну діяльність. Проектна документація на будівництво

Чинна редакція від 08.09.2026актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів95 редакцій закону з цією статтею, остання 08.09.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 08.09.2026

Текст статті

ч. 1

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення публічно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом публічно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення публічно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

ч. 2

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Показати всі 12 частин
ч. 3

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ч. 4

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, перевезення небезпечних вантажів, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

ч. 5

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

ч. 6

Проектна документація на будівництво об’єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, отримання будь-яких інших погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо, не передбачених цим Законом. Відмова в отриманні визначених цим Законом адміністративних послуг з підстав відсутності таких погоджень, узгоджень, висновків (у тому числі рішень архітектурно-містобудівної ради) тощо не допускається.

ч. 7

У разі якщо експертиза проектної документації на будівництво об’єкта здійснюється на підставі договору, такий договір може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

ч. 8

У проектній документації на будівництво об’єкта та результатах її експертизи зазначаються:

1) ідентифікатор об’єкта будівництва (для об’єктів нового будівництва, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до розроблення проектної документації) або ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для закінчених будівництвом об’єктів). У проектній документації на будівництво об’єкта ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта зазначається для об’єктів, яким присвоєно такий ідентифікатор до розроблення проектної документації;

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень і технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності.

ч. 9

Порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ч. 10

Проектна документація на будівництво обов’язково має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту для:

1) об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

2) інших об’єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

У випадках, визначених абзацами сьомим - шістнадцятим цієї частини, такий розділ має передбачати будівництво захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення.

Проектні рішення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту не розробляється в складі проектної документації на будівництво об’єктів, що включені до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Будівництво захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення має бути обов’язково передбачено:

1) під час нового будівництва:

багатоквартирних будинків, гуртожитків та готелів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

будівель закладів освіти всіх форм власності, закладів охорони здоров’я всіх форм власності, що надають медичну та реабілітаційну допомогу, закладів соціального захисту, центрів надання адміністративних послуг;

вокзалів з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу, об’єктів метрополітену, аеропортів, морських та річкових портів;

громадських будівель, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками і не зазначені в інших пунктах цього переліку, в яких постійно перебувають понад 150 осіб або періодично перебувають понад 500 осіб;

об’єктів, працівники (персонал) яких підлягають укриттю у сховищах відповідно до підпунктів "а" - "в" пункту 1 частини третьої статті 32 Кодексу цивільного захисту України;

об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту;

об’єктів критичної інфраструктури, які відповідно до вимог законодавства віднесені до I - IV категорії критичності та на яких передбачено постійне та/або періодичне перебування персоналу працівників (працюючої зміни);

2) під час реконструкції об’єктів, якщо така реконструкція має наслідком зміну функціонального призначення на будівлі, споруди, визначених абзацами восьмим - одинадцятим, тринадцятим - п’ятнадцятим цієї частини (крім випадків реконструкції частини об’єкта, що не є відокремленим).

Проектна документація на нове будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель та споруд може передбачати влаштування за ініціативою замовника будівництва в такому об’єкті захищених просторів.

Захищені простори не належать до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та призначені для захисту їх власників (користувачів). За рішенням власників (користувачів) до захищених просторів можуть допускатися інші особи.

Захисні властивості захищених просторів визначаються у будівельних нормах на проектування будівель і споруд, у яких вони плануються розміщуватися, та погоджуються з:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

Міністерством оборони України;

Генеральним штабом Збройних Сил України.

Суб’єкти містобудування в межах своїх повноважень несуть відповідальність відповідно до закону за недотримання вимог щодо забезпечення захисними спорудами цивільного захисту та/або спорудами подвійного призначення під час проектування, здійснення експертизи проектної документації, надання дозволу на початок виконання будівельних робіт, будівництва, здійснення архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію об’єктів, визначених цією частиною.

ч. 11

Проект повторного використання у будівництві підлягає експертній оцінці.

Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена з використанням проектів повторного використання у будівництві, підлягає експертизі.

Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві здійснюється особами, визначеними частиною другою цієї статті.

За результатами експертної оцінки проекту повторного використання у будівництві складається експертна оцінка з позитивним або негативним висновком. Така експертна оцінка складається у довільній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Експертна оцінка проекту повторного використання у будівництві з позитивним висновком є підставою для затвердження замовником проекту повторного використання у будівництві.

ч. 12

У разі державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження речових прав на користь осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості, коригування проектної документації на будівництво здійснюється за згодою відповідної особи, якщо таке коригування стосується:

1) зміни функціонального призначення об’єкта будівництва - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

2) зменшення площі технічного поверху, даху, підвалу та інших допоміжних приміщень (більш як на 5 відсотків площі відповідного приміщення, визначеної затвердженою проектною документацією на будівництво), яке відбулося у зв’язку з формуванням нових майбутніх об’єктів нерухомості, - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

3) зниження показників та/або класу енергетичної ефективності об’єкта будівництва - за згодою всіх власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

4) зміни кількості поверхів об’єкта будівництва - за згодою власників спеціального майнового права або осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, об’єкти яких розташовані на суміжному поверсі з поверхом, який додається або виключається, або на поверхах, які виключаються;

5) зміни функціонального призначення майбутнього об’єкта нерухомості - за згодою відповідного власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

6) зміни загальної площі майбутнього об’єкта нерухомості, визначеної затвердженою проектною документацією на будівництво, на 10 відсотків і більше - за згодою відповідного власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт;

7) виключення об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з проектної документації на будівництво - за згодою власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, а також іншого обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав.

Замовник повідомляє про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво власників спеціального майнового права та осіб, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, в один із таких способів:

через електронний кабінет та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та відповідна особа (за наявності);

у паперовій формі шляхом вручення повідомлення під розписку або поштовим відправленням з описом вкладення.

Повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво повинно містити:

опис змін до проектної документації на будівництво, які потребують надання згоди;

строк для надання згоди на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, який не може становити менше 10 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення;

поштову адресу, на яку надсилається згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, - у разі направлення такої згоди/заперечення поштовим відправленням.

Згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво надається власниками спеціального майнового права та особами, які сплатили частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь яких встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, у строк, визначений у повідомленні про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво, в один із таких способів:

через електронний кабінет та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та відповідна особа (у разі їх наявності);

у паперовій формі шляхом вручення особисто або поштовим відправленням.

За бажанням власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на відповідний об’єкт, справжність підпису на такій згоді/запереченні може бути нотаріально засвідчена. У такому разі згода на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво завантажується до електронної системи нотаріусом.

У разі якщо замовник у 30-денний строк з дати направлення повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво не отримав від власника спеціального майнового права або особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, згоди на коригування/заперечення коригування проектної документації на будівництво, таке коригування до проектної документації на будівництво вважається погодженим, крім коригування, визначеного пунктами 5 і 7 цієї частини.

У разі направлення повідомлення про необхідність надання згоди на коригування проектної документації на будівництво власнику спеціального майнового права або особі, яка сплатила частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості та на користь якої встановлено обтяження речових прав на такий об’єкт, поштовим відправленням днем отримання такого повідомлення вважається:

день вручення поштового відправлення;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати повідомлення чи про відсутність особи за адресою для листування.

Дія положень цієї частини поширюється на отримання згоди на коригування проектної документації на будівництво від обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, у випадку, визначеному пунктом 7 цієї частини.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає, як розробляється й затверджується проєктна документація на будівництво, а також які об'єкти обов'язково проходять експертизу. Вона зобов'язує закладати у проєкти захисні споруди цивільного захисту та погоджувати суттєві зміни планування з покупцями майбутньої нерухомості.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 104Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 9Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 6 по суті
  • 92Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 104 рішень цих років, які система розібрала

2018: 92019: 172020: 222021: 132022: 152023: 102024: 52025: 42026: 9
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 6 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 92 рішення із 104 за статтею (88 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 12 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що філія є належним суб'єктом містобудівної діяльності, оскільки вона внесена до Реєстру будівельної діяльності як експертна організація. Порушення вимог ДБН щодо відсутності технічного поверху між паркінгом та житловими квартирами, а також проектування виїзду за межі відведеної ділянки, підтвердилися матеріалами справи. Крім того, позивач фактично визнав порушення, виконавши приписи шляхом затвердження нового (відкоригованого) експертного звіту.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 380/5405/24
  • Суд постановив, що виявлення недостовірних даних може відбуватися не лише через заходи контролю, а й шляхом виявлення очевидних розбіжностей у документах. Суди попередніх інстанцій помилково зосередилися лише на відсутності акта перевірки, не дослідивши суть порушень щодо зміни техніко-економічних показників об'єкта без отримання містобудівних умов та обмежень.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/29330/21
  • Верховний Суд встановив, що наказ про продовження перевірки був прийнятий після закінчення строку попередньої перевірки, що фактично означає призначення нової перевірки без законних підстав. Оскільки перевірка проведена з істотним порушенням процедури, отримані під час неї докази є недопустимими, а прийняті на їх основі акти (приписи, постанова про штраф) — протиправними.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/4511/20

Свіжі рішення

останні 5 із 104

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 23 ЗУ «Про архітектурну діяльність»ст. 376 ЦКст. 77 КАС

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1». Позивач посилався на те, що проєктна документація розроблена з порушенням вимог законодавства та будівельних норм (зокрема, щодо ширини коридорів та відсутності проєкту організації будівництва)…

Мотивація суду: Суд встановив, що наявність певних недоліків у проєктній документації не свідчить про самочинне будівництво у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України та не є підставою для припинення права…

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 39‑1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»+2

Київський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт. Суть спору полягала у тому, що позивач виявив недостовірність даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 28.07.2021 щодо об'єкта «Реконструкція нежитлового приміщення № 43 з розділенням на два окремих приміщення № 43/1, № 43/2 на вул. Урлівській, 5…

Мотивація суду: Суд встановив, що проєктна документація передбачала улаштування окремих вхідних груп через зовнішні огороджувальні конструкції, що змінює зовнішню конфігурацію об'єкта і вимагає отримання…

Позов задоволеноПерша інстанціяМиколаївський окружний адміністративний суд
ст. 376 ЦКст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність»ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»+1

Управління ДАБК Миколаївської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої триповерхової будівлі. Позивач обґрунтував вимоги результатами позапланових перевірок, які підтвердили відсутність дозвільних документів та проектної документації на об'єкт. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що будівництво розпочато ще у 1993 році, проте не надав доказів наявності належно погодженого проекту та дозволу на будівництво. Суд встановив…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач здійснив будівництво триповерхової будівлі без належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, що згідно зі ст. 376 ЦК України є самочинним…

Задоволено частковоПерша інстанціяДніпропетровський окружний адміністративний суд
ст. 122 КАСст. 121 КАСст. 77 КАСст. 90 КАС+1

ТОВ «АНІ «ЕКСПЕРТ» звернулося до суду з позовом до Міністерства розвитку громад та територій України щодо скасування рішення про виключення з Переліку експертних організацій. Позивач раніше вже вигравав аналогічні спори, проте відповідач знову виключив його з Переліку 16.01.2025, посилаючись на невідповідність Критеріям. Позивач пояснив, що через воєнний стан та мобілізацію керівництва не зміг вчасно надати документи, про що повідомляв відповідача. Суд встановив, що відповідач не надав…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач прийняв рішення про виключення позивача без належного обґрунтування та з порушенням процедури, оскільки позивач об'єктивно не міг надати документи через воєнний стан…

Позов задоволеноПерша інстанціяЖитомирський окружний адміністративний суд
ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність»ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 77 КАС

ТОВ «Комплексне проектування та будівництво» звернулося до суду з позовом до ДАБІ України про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 189 180 грн та припису про усунення порушень. Суд встановив, що відповідач не надав доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, що є грубим порушенням процедури. Крім того, в акті перевірки, приписі та постанові фігурували різні об'єкти будівництва, що свідчить про недбалість контролюючого органу. Суд підкреслив…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач порушив процедуру проведення позапланової перевірки, зокрема не довів належне повідомлення позивача про її проведення. Також виявлено невідповідність об'єктів…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 104

95 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 20

  1. 08.09.2026Чинна

    Рішень за цією редакцією: 1 із 104

  2. 31.10.2025

    Рішень за цією редакцією: 11 із 104

  3. 31.12.2023

    Рішень за цією редакцією: 6 із 104

  4. 03.04.2023

    Рішень за цією редакцією: 9 із 104

  5. 24.10.2022

    Рішень за цією редакцією: 5 із 104

Показати всі 21 редакцію

2022

  1. 10.10.2022

    Рішень за цією редакцією: 2 із 104

  2. 09.06.2022

    Рішень за цією редакцією: 4 із 104

  3. 20.02.2022

    Рішень за цією редакцією: 2 із 104

  4. 01.01.2022

    Рішень за цією редакцією: 3 із 104

2020

  1. 01.12.2020

    Рішень за цією редакцією: 16 із 104

  2. 16.10.2020

    Рішень за цією редакцією: 1 із 104

2019

  1. 20.10.2019

    Рішень за цією редакцією: 22 із 104

2018

  1. 04.10.2018

    Рішень за цією редакцією: 15 із 104

2017

  1. 18.12.2017

    Рішень за цією редакцією: 7 із 104

  2. 10.06.2017

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

2016

  1. 03.07.2016

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

2015

  1. 01.09.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

2013

  1. 05.01.2013

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

2012

  1. 18.11.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

  2. 19.01.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

2011

  1. 17.02.2011

    Рішень за цією редакцією: 0 із 104

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 11 статей

З суду

рішень за нормою — 104 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 7 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.