Перейти до вмісту

Стаття 2 ЗУ про містобудівні порушення. Штрафи за порушення у сфері містобудування

Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Чинна редакція закону від 01.12.2020текст статті — з 10.06.2017актуально на 29.09.2026+5 рішень за 30 днів19 редакцій закону з цією статтею, остання 01.12.2020

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.12.2020

Текст статті

ч. 1

Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 2

Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо: об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Показати всі 13 частин
ч. 3

Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

п. 5 ч. 3 виключено Закон № 1817-VIII від 17.01.2017Дослівно з джерела

Пункт 5 частини третьої статті 2 виключено на підставі Закону № 1817-VIII від 17.01.2017

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 4

Суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками за переліком видів робіт, які визначаються Кабінетом Міністрів України, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 5

Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, - у розмірі шістдесяти трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 6

Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п’ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 7

Суб’єкти містобудування, що залучаються органами державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 8

Підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ч. 9

Дії, передбачені частинами першою - восьмою цієї статті, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу, визначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розмірі.

ч. 10

Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

ч. 11

Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

ч. 12

У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

ч. 13

Суб’єкти містобудування несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вчинені на об’єкті, що належить до складу комплексу (будови), у межах класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття встановлює розміри штрафів для замовників, проектувальників, підрядників і виробників матеріалів за будівництво без дозволів, недотримання будівельних норм чи ігнорування приписів контролю. Повторне правопорушення протягом року подвоює штраф, а накласти стягнення можуть не пізніше трьох років з дня порушення.

Санкції і строки

за редакцією від 01.12.2020

  • ч. 9штрафвизначеного у відповідному абзаці цієї статті, у подвійному розміріповторно протягом року

Строки

  • Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудуванняшести місяцівз дня виявлення правопорушення
  • Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, алетри рокиз дня його вчинення

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 462Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 48Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 31 по суті
  • 48 %Відмовлено, із 31 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 410Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед 462 рішень цих років, які система розібрала

2016: 22017: 12018: 592019: 692020: 1082021: 782022: 482023: 252024: 142025: 102026: 48
20162026

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

42%
10%
48%
Задоволено — 13 з 31Задоволено частково — 3 з 31Відмовлено — 15 з 31

Відсотки — частка з 31 рішення · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Адміністративні спори, 2026 рік: 31 рішення по суті, з них 48 % — «Відмовлено».
  • Верховний Суд — 410 рішень із 462 за статтею (89 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 53 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 5 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2016 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд касаційної інстанції зазначив, що допущені процедурні порушення під час проведення перевірки не мають безумовного правового значення для скасування рішень суб'єкта владних повноважень, якщо вони не призвели до реального обмеження прав особи та не спростовують факт виконання будівельних робіт без дозвільних документів. Крім того, спеціальний 15-денний строк оскарження постанови про накладення штрафу обчислюється з дня її винесення, проте в разі його пропуску може бути поновлений за наявності…

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/18506/19
  • Суди попередніх інстанцій не встановили фактичні обставини щодо наявності або відсутності входу та проведення реконструкції, не надали оцінку суперечностям у технічній документації та не дослідили докази в їх сукупності, що є порушенням процесуального права.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 160/32247/24
  • Суд постановив, що один об'єкт будівництва потребує одного пакета містобудівних умов та обмежень, навіть якщо він розташований на кількох суміжних ділянках. Поділ початкової ділянки на дві (зі збереженням цільового призначення та забудовника) не анулює виданий раніше дозвіл на будівництво та не робить роботи самочинними, оскільки проектна документація та дозвіл у Реєстрі залишалися чинними.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/22602/23

Свіжі рішення

останні 5 із 462

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 5 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 351 КАС

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на судові рішення попередніх інстанцій у справі за позовом ТОВ «Карат-2005». Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, скасувавши приписи та постанову про накладення штрафу в розмірі 710 770 грн через процедурні порушення під час перевірки та недотримання строків її проведення. Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками, вказавши, що процедурні…

Мотивація суду: Суд касаційної інстанції зазначив, що допущені процедурні порушення під час проведення перевірки не мають безумовного правового значення для скасування рішень суб'єкта владних повноважень, якщо вони…

Позов задоволеноПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд
ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 77 КАС

Товариство з обмеженою відповідальністю «БП-41» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису від 24.01.2020 № С-2401/1 та постанови від 05.02.2020 № З-0502/1/1010‑675/02 про накладення штрафу у розмірі 37836 грн за порушення у сфері містобудівної діяльності. Позивач обґрунтовував позов тим, що журнали робіт велися як хронологічне продовження…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу, оскільки чинне законодавство та будівельні норми не містять вимоги щодо повторного дублювання переліку спеціальних журналів…

Позов задоволеноПерша інстанціяОдеський окружний адміністративний суд
ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 77 КАСст. 139 КАС

Одеський окружний адміністративний суд розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-Плюс ЛТД» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 08.08.2018 року № 037/18/394вих. Судом встановлено, що постановою накладено штраф у розмірі 27615 грн за невиконання вимог припису від 16.03.2018 року № 137/18. Водночас рішенням суду…

Мотивація суду: Суд встановив, що первинний припис від 16.03.2018 № 137/18, за невиконання якого було накладено штраф, вже був скасований судовими рішеннями в іншій справі, які набрали законної сили…

У позові відмовленоПерша інстанціяДніпропетровський окружний адміністративний суд
ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 77 КАСст. 242 КАС

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМЛІВ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (за участю третьої особи — Дніпровської міської ради) про визнання протиправними та скасування припису від 05.11.2024 про усунення порушень та постанови від 20.11.2024 № 5‑10/20112024 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у сумі 109 008 грн. Справа розглядалася судами…

Мотивація суду: Суд встановив факт проведення позивачем будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (створення нового входу та об'єднання приямків) без отримання відповідних дозвільних документів…

Позов задоволеноПерша інстанціяДніпропетровський окружний адміністративний суд
ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»ст. 77 КАСст. 139 КАС

У серпні 2018 року ПАТ «Українська залізниця» звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису від 01.06.2018 року №20 та постанови від 15.06.2018 року №15/1014‑2644‑18 про накладення штрафу у розмірі 1585800 грн за виконання будівельних робіт без дозволу на об'єкті капітального ремонту пішохідного мосту в Миколаївській області. У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що АТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Одеська залізниця», а тому дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий попереднику, поширюється на позивача…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 462

19 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 11

  1. 01.12.2020Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 232 із 462

  2. 10.06.2017

    Рішень за цією редакцією: 228 із 462

  3. 01.01.2017

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

  4. 01.09.2015

    Рішень за цією редакцією: 2 із 462

  5. 28.06.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

Показати всі 13 редакцій

2013

  1. 05.01.2013

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

2012

  1. 18.11.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

  2. 19.01.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

2009

  1. 08.12.2009

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

2008

  1. 01.01.2008

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

2006

  1. 17.02.2006

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

2000

  1. 21.09.2000

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

1994

  1. 14.10.1994

    Рішень за цією редакцією: 0 із 462

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» · рішень, які система розібрала за кожною

З суду

рішень за нормою — 462 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 11 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.