Перейти до вмісту

Стаття 407 Кримінального кодексу. Самовільне залишення військової частини або місця служби

Чинна редакція кодексу від 28.10.2026

Коротко. Стаття для військових, які без дозволу залишили частину або вчасно не повернулися на службу.

Текст статті

ч. 1

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

ч. 2

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Показати всі 5 частин
ч. 3

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

ч. 4

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

ч. 5

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття встановлює відповідальність для військовослужбовців за залишення частини або місця служби та нез’явлення вчасно без поважних причин. Залежно від тривалості відсутності та умов — у мирний час, в особливий період, під час воєнного стану чи в бойовій обстановці — передбачено штраф, тримання в дисциплінарному батальйоні, службове обмеження або позбавлення волі.

Санкції і строки

за редакцією від 28.10.2026

  • ч. 1 дисциплінарний батальйон до 2 років або позбавлення волі до 3 років

    Дослівно в законі
    • тримання в дисциплінарному батальйоні на строк до двох років
    • позбавлення волі на строк до трьох років

  • ч. 2 штраф 17 000–68 000 грн або службові обмеження до 2 років або позбавлення волі до 3 років

    Дослівно в законі
    • штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1 000–4 000 н.м.д.г. = 17 000–68 000 грн
    • службові обмеження на строк до двох років
    • позбавлення волі на строк до трьох років
  • ч. 3 позбавлення волі на строк від двох до п’яти років
  • ч. 4 позбавлення волі на строк від трьох до семи років
  • ч. 5 позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років

Строки

  • …вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -
  • …залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -
  • Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -
  • Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
  • …або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 2 837Рішень у базі, 2002–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2 104Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 160 по суті
  • 100 %Обвинувальний вирок, із 1 160 по сутіКримінальні провадження, 2026 рік
  • 305Постанов Верховного Суду2002–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2002–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2002: 12018: 1 · переважно касаційні постанови2019: 8 · переважно касаційні постанови2020: 3 · переважно касаційні постанови2021: 5 · переважно касаційні постанови2022: 35 · переважно касаційні постанови2023: 117 · переважно касаційні постанови2024: 163 · переважно касаційні постанови2025: 4002026: 2 104
20022026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Кримінальні провадження: частки результатів по суті, 2026 рік

100 %
Обвинувальний вирок — 1 160 з 1 160 · 100 %

Відсотки — частка з 1 160 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 4 — 47 рішень у 2026 році, з них 100 % — «Обвинувальний вирок».
  • Частина 5 — 1 106 рішень у 2026 році, з них 100 % — «Обвинувальний вирок».
  • Частина 3 — 1 рішення у 2026 році.
  • Ще 6 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 305 рішень (11 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 2 287 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 202 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов'язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації на підставі релігійних переконань. Особа набуває статусу військовослужбовця з дня відправлення у військову частину, а тому самовільне залишення частини після цього утворює склад злочину за ст. 407 КК України, а не ст. 336 КК України.

    Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · справа № 676/2395/25

  • Верховний Суд дійшов висновку, що розквартирування військовослужбовців у квартирах через руйнування військової частини не звільняло засудженого від виконання військових обов'язків та обов'язку прибувати за викликом командування. Доводи захисту про відсутність суб'єктивної сторони злочину та недоведеність дати вчинення СЗЧ спростовані сукупністю належних і допустимих доказів. Підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень попередніх інстанцій не встановлено.

    Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · справа № 336/6067/23

  • Верховний Суд дійшов висновку, що винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена зібраними доказами. Суди попередніх інстанцій належним чином перевірили доводи захисту щодо незаконності мобілізації та статусу військовослужбовця, а апеляційний суд обґрунтовано пом'якшив покарання до мінімальної межі санкції статті, правильно відмовивши у застосуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням. Підстав для скасування судових рішень касаційний суд не встановив.

    Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · справа № 216/7928/24

Маєте справу за ст. 407 КК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Матеріали дайджесту за цією статтею

матеріали довідника, що стоять на цій нормі

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «СЗЧ і ухилення»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

245 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 28.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 94

  2. 11.08.2023

    Закон № 3233-IX від 13.07.2023 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» — змінено ч. 4, ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 2 618

  3. 27.01.2023

    Закон № 2839-IX від 13.12.2022 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» — змінено ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 69

  4. 01.07.2020

    Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 44

  5. 05.03.2015

    Акти редакції від 05.03.2015: Закон № 158-VIII від 05.02.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладення обов'язків в особливий період»; Закон № 186-VIII від 12.02.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; Закон № 194-VIII від 12.02.2015 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини» — додано ч. 4; змінено ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 11

Показати всі 6 редакцій

2001

  1. 05.04.2001

    Рішень за цією редакцією: 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

КК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.