Перейти до вмісту

Стаття 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача

Чинна редакція закону від 24.12.2024

Коротко. Правила для покупців і замовників, які підписали невигідний договір із нав'язаними або несправедливими умовами.

Текст статті

ч. 1

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

ч. 2

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Показати всі 9 частин
ч. 3

Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);

2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;

5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;

6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;

7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);

8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом;

9) установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;

10) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

11) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;

12) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

13) визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору;

14) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;

15) обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей;

16) встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;

17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

ч. 4

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Положення пункту 8 частини третьої цієї статті не застосовується до умови договорів про надання споживчого кредиту, відповідно до якої кредитодавець встановлює право розірвати договір в односторонньому порядку за наявності підстав, визначених законодавством, та за умови негайного повідомлення кожної із сторін про розірвання договору.

Положення пункту 11 частини третьої цієї статті не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов'язковості повідомлення заздалегідь споживача про намір змінити умови договору і надання йому у зв'язку з цим права на розірвання договору.

Положення пункту 13 частини третьої цієї статті не застосовується до положень про індексацію ціни, що відповідають законодавству, якщо умови та метод розрахунку ціни чітко і недвозначно визначено у договорі.

Положення пунктів 8, 11 та 13 частини третьої цієї статті не застосовуються до:

1) операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем;

2) договорів про купівлю/продаж іноземної валюти, дорожніх чеків або про виконання платіжних операцій в іноземній валюті.

ч. 5

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

ч. 6

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

ч. 7

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

ч. 8

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

ч. 9

Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Продавцям і виконавцям заборонено вносити в договори пункти, що створюють істотний перекіс прав на шкоду клієнту, зокрема щодо односторонньої зміни цін чи неповернення грошей. Несправедливі пункти можуть бути визнані недійсними або змінені, незрозумілі формулювання тлумачаться на користь споживача, а завдані збитки мають відшкодувати повністю.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 8 599Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 7 234Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 6 449 по суті
  • 97 %Задоволено частково, із 6 449 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 863Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 182017: 202018: 237 · переважно касаційні постанови2019: 268 · переважно касаційні постанови2020: 163 · переважно касаційні постанови2021: 87 · переважно касаційні постанови2022: 65 · переважно касаційні постанови2023: 35 · переважно касаційні постанови2024: 41 · переважно касаційні постанови2025: 4312026: 7 234
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

97 %
інші · 3 %
Задоволено — 57 з 6 449 · 1 %Задоволено частково — 6 263 з 6 449 · 97 %Відмовлено — 129 з 6 449 · 2 %

Відсотки — частка з 6 449 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 155 рішень у 2026 році, з них 95 % — «Задоволено частково».
  • Частина 2 — 30 рішень у 2026 році, з них 93 % — «Задоволено частково».
  • Частина 3 — 864 рішення у 2026 році, з них 99 % — «Задоволено частково».
  • Частина 8 — 455 рішень у 2026 році, з них 94 % — «Задоволено частково».
  • Частина 4 — 2 рішення у 2026 році.
  • Частина 5 — 19 рішень у 2026 році.
  • Частина 6 — 2 рішення у 2026 році.
  • Частина 7 — 4 рішення у 2026 році.
  • Ще 4 918 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 863 рішення (10 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 7 614 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 899 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що стандартна процентна ставка у розмірі 3% на день (572 465% річних) є несправедливою, створює надмірний тягар для споживача та порушує засади розумності і добросовісності. У зв'язку з цим пункти 4.10 та 10.1 кредитного договору щодо нарахування таких процентів підлягають визнанню недійсними, а розмір стягнюваних процентів підлягає зменшенню до суми, передбаченої початковими умовами договору (4 725 грн).

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 209/572/25
  • Верховний Суд дійшов висновку, що встановлена договором стандартна процентна ставка у розмірі 3% за кожен день користування кредитом (та знижена 2%) у сукупності призводить до несправедливого дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду споживача, суперечить засадам добросовісності та справедливості, а тому пункт 2.6 договору підлягає визнанню недійсним. Водночас суди попередніх інстанцій правильно встановили відсутність підстав для задоволення позову в частині пункту 5.2 щодо штрафу, оскільки реального нарахування штрафних санкцій не відбулося.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 754/7082/23
  • Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскільки споживач не заявляв позовних вимог про оспорювання умов договору чи їх зміну, суд не міг самостійно зменшувати розмір процентів із підстав несправедливості умов (як це зробив суд першої інстанції). Водночас, з огляду на наявність у договорі нечітких та двозначних положень щодо порядку нарахування процентів після орієнтовного строку, такі положення підлягають тлумаченню на користь споживача відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що обмежує стягнення процентів сумою 1 440 грн, погодженою в додатку до договору.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 552/672/23

Маєте справу за ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «Кредитні спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

44 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 24.12.2024Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 7 665

  2. 01.08.2022

    Закон № 1591-IX від 30.06.2021 «Про платіжні послуги» — змінено ч. 4

    Рішень за цією редакцією: 116

  3. 13.01.2006

    Закон № 3161-IV від 01.12.2005 «Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"» — текст замінено майже повністю

    Рішень за цією редакцією: 818

  4. 15.02.2002

    Закон № 2949-III від 10.01.2002 «Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5; вилучено ч. 3

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 7 редакцій

1991

  1. 12.05.1991

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.