Перейти до вмісту

Стаття 22 БК. Розпорядники бюджетних коштів

Чинна редакція кодексу від 01.01.2026текст статті — з 05.03.2025актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів111 редакцій кодексу з цією статтею, остання 01.01.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.01.2026

Текст статті

ч. 1

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

ч. 2

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Показати всі 8 частин
ч. 3

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

ч. 4

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

ч. 5

Головний розпорядник бюджетних коштів: 1) розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку; 1‑1) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); 1‑2) організовує та забезпечує складання пропозицій до середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) і подає їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку (Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації, виконавчому органу місцевого самоврядування); 2) організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; 5) розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; 6) розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, при цьому забезпечуючи: своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься; відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання; підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації. 6‑1) організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; 7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; 7‑1) здійснює підготовку звітів про стан підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, а також оцінку ефективності публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку; 8) здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії; 9) здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів; 10) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством; 11) забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.

ч. 6

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань. Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

ч. 7

Розпорядники бюджетних коштів, в оперативному управлінні або господарському віданні яких знаходяться об’єкти, щодо яких здійснюється закупівля енергосервісу, мають право брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом на підставі істотних умов договору енергосервісу, затверджених центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності).

ч. 8

Розпорядники бюджетних коштів, які є державними партнерами, мають право брати довгострокові зобов’язання у рамках державно-приватного партнерства шляхом укладення договорів на підставі рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, прийнятого відповідно до законів України "Про державно-приватне партнерство", "Про концесію", за умови що видатки на виконання таких зобов’язань у поточному та/або майбутніх бюджетних періодах здійснюються виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету у відповідному бюджетному періоді. Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо така державна підтримка надається за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету шляхом виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність та здійснення інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, приймається за умови включення проекту до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) окремо щодо кожного проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає, які органи влади та установи можуть розподіляти бюджетні кошти на державному і місцевому рівнях, та закріплює їхні обов'язки. Зокрема, вони складають бюджетні плани, контролюють витрати підпорядкованих закладів, затверджують звіти та можуть укладати довгострокові угоди щодо енергосервісу чи державно-приватного партнерства.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 119Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 31Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 7 по суті
  • 80Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 119 рішень цих років, які система розібрала

2018: 82019: 62020: 342021: 92022: 22023: 82024: 42025: 172026: 31
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 7 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 80 рішень із 119 за статтею (67 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 36 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив винну бездіяльність Виконавчого комітету як органу управління, що призвела до неплатоспроможності боржника, при цьому скаржник не спростував презумпцію своєї вини. Покладення відповідальності саме на Виконавчий комітет, який має відкриті рахунки в Казначействі, забезпечує реальну можливість виконання судового рішення та захист прав кредиторів.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 920/1369/23
  • Штрафні санкції за договором є формою цивільно-правової відповідальності перед стороною договору (ДП 'Медичні закупівлі України'), а не перед державою безпосередньо. Оскільки ДП є окремою юридичною особою, кошти від штрафів належать йому, а положення Бюджетного кодексу не передбачають автоматичного зарахування таких санкцій до бюджету, якщо орган державної влади не є стороною контракту.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/1685/24
  • Суд встановив, що міська рада як засновник вилучила у підприємства основний майновий комплекс, що унеможливило господарську діяльність, при цьому не забезпечила призначення керівника, надання дотацій та збереження бухгалтерської документації. Така бездіяльність та позбавлення активів при одночасному накопиченні боргів за електроенергію свідчать про доведення до банкрутства, що є підставою для субсидіарної відповідальності.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/3551/20

Свіжі рішення

останні 5 із 119

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЦентральний апеляційний господарський суд
ст. 331 ГПКст. 22 БКст. 326 ГПКст. 129 ГПК

Центральний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу П'ятихатської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 року у справі № 904/8850/14 про визнання банкрутом КП П'ятихатської міської ради "П'ятихатський водоканал". Спір виник через невиконання постанови апеляційного суду від 25.04.2023 про стягнення з міської ради на користь боржника 3 417 651,81 грн у порядку субсидіарної відповідальності. Суд першої інстанції задовольнив заяву…

Мотивація суду: Суд встановив об'єктивну неможливість виконання постанови суду у звичному порядку через відсутність у боржника — П'ятихатської міської ради — відкритих рахунків в органах Казначейства. Зміна порядку…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПівденно-західний апеляційний господарський суд
ст. 238 ГПКст. 239 ГПКст. 269 ГПКст. 275 ГПК+2

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до Одеської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1305574,19 грн, з яких 1293841 грн основного боргу, 2587,68 грн інфляційних втрат та 9145,51 грн 3% річних, що виникли через ухилення від повернення коштів за розірваним у судовому порядку договором купівлі-продажу у процедурі приватизації. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 позов задоволено частково: стягнуто 1293841 грн…

Мотивація суду: Оскільки Одеська міська рада не має власних рахунків в органах Державної казначейської служби України і не є безпосереднім розпорядником коштів місцевого бюджету, суд першої інстанції правомірно…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд
ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 22 БК+1

Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №320/61121/24. Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 01 жовтня 2024 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів через відсутність відповідного фінансового забезпечення та бюджетних асигнувань за спеціальною…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаТретій апеляційний адміністративний суд
ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»ст. 22 БКст. 316 КАС

Третій апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за позовом судді ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити певні дії. Суть спору полягала у правомірності нарахування суддівської винагороди у період…

Мотивація суду: Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає порядок обчислення суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаКиївський апеляційний суд
ст. 435 ЦПКст. 22 БК

У лютому 2026 року начальник Переяславського управління ДКС України звернувся із заявою про встановлення способу виконання рішення суду у справі № 373/546/21 про стягнення з Переяславської міської ради на користь ОСОБА_2 майнової шкоди та судових витрат на загальну суму понад 58 тисяч гривень. Протягом кількох років рішення суду залишалося невиконаним через те, що міська рада не має відкритих рахунків та бюджетних асигнувань у Казначействі та не є розпорядником коштів у відносинах з ним…

Мотивація суду: Суд встановив, що Переяславська міська рада є боржником за рішенням суду, але не має відкритих рахунків в органах Казначейства та не є розпорядником бюджетних коштів, що унеможливлює виконання…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 119

111 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 17

  1. 01.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 31 із 119

  2. 05.03.2025

    Рішень за цією редакцією: 14 із 119

  3. 21.09.2024

    Рішень за цією редакцією: 4 із 119

  4. 19.08.2022

    Рішень за цією редакцією: 11 із 119

  5. 15.03.2022

    Рішень за цією редакцією: 2 із 119

Показати всі 19 редакцій

2021

  1. 01.01.2021

    Рішень за цією редакцією: 9 із 119

2019

  1. 11.01.2019

    Рішень за цією редакцією: 40 із 119

  2. 01.01.2019

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

2017

  1. 05.01.2017

    Рішень за цією редакцією: 8 із 119

2015

  1. 09.05.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

  2. 26.04.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

  3. 04.03.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

  4. 25.01.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

  5. 01.01.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

2013

  1. 05.01.2013

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

2012

  1. 02.12.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

  2. 04.07.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

2011

  1. 07.08.2011

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

2010

  1. 08.07.2010

    Рішень за цією редакцією: 0 із 119

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Сусідні статті

БК · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 9 статей

З суду

рішень за нормою — 119 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.