Перейти до вмісту

Стаття 26 Бюджетного кодексу. Контроль та аудит у бюджетному процесі

Чинна редакція кодексу від 01.01.2026

Коротко. Правила контролю за витрачанням бюджетних коштів і вимоги щодо внутрішнього аудиту в установах.

Текст статті

ч. 1

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує:

1) оцінку управління бюджетними коштами, у тому числі такими, що спрямовуються на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об'єктами державної та комунальної власності;

6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

ч. 2

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Діяльність центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами), спрямовується, координується та контролюється Кабінетом Міністрів України.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що ґрунтуються на управлінській відповідальності та підзвітності і застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Внутрішній аудит - незалежна, об’єктивна діяльність, що передбачає здійснення аудиторських досліджень (оцінки з надання впевненості) та аудиторського консультування для сприяння розпоряднику бюджетних коштів у досягненні цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності. Внутрішній аудит сприяє покращенню ефективності і результативності в діяльності розпорядника бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, шляхом застосування систематичного, послідовного підходу до оцінки і вдосконалення організації та функціонування системи управління, внутрішнього контролю, управління ризиками.

Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.

Для надання фахових консультацій та розгляду питань, пов’язаних з організацією та функціонуванням внутрішнього контролю і провадженням діяльності з внутрішнього аудиту, головний розпорядник коштів державного бюджету утворює аудиторський комітет як консультативно-дорадчий орган.

Основні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України. Організаційно-методологічні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту визначаються Міністерством фінансів України, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, у тому числі здійснює аналіз стану функціонування внутрішнього контролю та оцінку функціонування систем внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає завдання бюджетного контролю на всіх стадіях бюджетного процесу, закріплюючи нагляд за Рахунковою палатою та урядом. Керівники розпорядників коштів зобов'язані налагодити внутрішній контроль і створити окремий підрозділ внутрішнього аудиту.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 17Рішень у базі, 2020–2026серед рішень, які система розібрала
  • 6Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті
  • 11Постанов Верховного Суду2020–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2020–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2020: 5 · переважно касаційні постанови2021: 2 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2024: 1 · переважно касаційні постанови2025: 22026: 6
20202026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 7 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд зазначив, що аудиторський звіт не є актом індивідуальної дії, який порушує права військової частини, оскільки відносини між ними є внутрішньовідомчими. У разі незгоди з висновками аудиту, підконтрольна установа зобов'язана використовувати спеціальний порядок адміністративного оскарження до Міністра оборони України, а не звертатися до суду.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/6719/18
  • Суд дійшов висновку, що аудиторський звіт та його рекомендації не порушують прав позивача, оскільки вони є внутрішніми документами системи Збройних Сил України, спрямованими на реалізацію публічного інтересу. Позивач, як підконтрольна установа, не має права оскаржувати такі висновки до суду, оскільки для вирішення розбіжностей передбачено спеціальний адміністративний порядок оскарження Міністру оборони України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 808/1422/17
  • Суд дійшов висновку, що аудиторський звіт та висновки на коментарі мають аналітичний характер, лише фіксують факти і не є актами індивідуальної дії, оскільки не створюють безпосередніх правових наслідків для позивача. Такі документи не можуть бути предметом окремого судового розгляду, оскільки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 1540/3443/18

Маєте справу за ст. 26 БК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд

Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу КМР (КМДА) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі за позовом ТОВ «Технобудсервіс 2006». Спір стосувався визнання протиправним та скасування Аудиторського звіту від 30.07.2024 № 070‑2‑3‑04/30 у частині висновків щодо капітального ремонту спортивного комплексу № 1 загальноосвітнього навчального закладу «Київський…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що аудиторський звіт та його висновки створюють правові наслідки і безпосередньо впливають на права та обов'язки…

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та Міністерства оборони України (третя особа — Військова частина НОМЕР_1) про визнання протиправними дій та скасування підпунктів 1, 2 пункту 4.2 розділу ІІІ «Висновки» Аудиторського звіту від 21.05.2025 №438/25/11. Позивач обґрунтовував позов тим, що під час аудиту не було враховано виконання військовою частиною бойових завдань у складі…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки станом на дату складання аудиторського звіту позивач не був керівником військової частини, а оскаржувані пункти звіту не створюють для нього…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд міста Києва

Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства України з питань кіно до ТОВ «Ютопія» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 364 849,66 грн через невиконання умов договору від 13.08.2021 № 159 про надання державної підтримки на створення анімаційного фільму «Сад переїхав». Суд встановив правомірність звернення прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з пасивною поведінкою та відсутністю…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного створення національного фільму…

Редакції статті

111 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 6

  1. 01.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 6

Показати всі 8 редакцій

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

БК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.