Стаття 1243 ЦК. Заповіт подружжя

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним спільного заповіту подружжя, посвідченого 22.07.2006 року. Предметом заповіту була 1/2 частка квартири, яка належала померлому ОСОБА_2 та відповідачці. Судом встановлено, що вказана квартира була приватизована у 1998 році та перебувала у спільній частковій власності чотирьох осіб (подружжя та двох дітей), а не у спільній сумісній власності подружжя. Відповідно до ст. 1243 ЦК України, спільний заповіт…

Мотивація суду: Суд встановив, що квартира належала подружжю та дітям на праві спільної часткової власності, а не спільної сумісної, тому заповіт подружжя щодо цього майна суперечить ст. 1243 ЦК України…

Позивач (онука) звернулася з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності, посилаючись на порушення її прав як спадкоємця за спільним заповітом подружжя. Після смерті баби (спадкодавця) дід відчужив квартиру третім особам. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши договір частково недійсним та витребувавши 1/2 частину квартири. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові, встановивши, що останній…

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3. Спадкодавець за життя отримав право на 3/10 частки земельної ділянки (кадастровий номер 5120885500:01:001:0039) на підставі свідоцтва про право на спадщину та договору про зміну розміру часток від 2010 року. Однак право власності на вказану частку не було належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, що стало підставою для відмови…

Мотивація суду: Суд встановив, що спадкодавець набув право власності на земельну частку на законних підставах, проте не здійснив державну реєстрацію права. Відсутність реєстрації не позбавляє спадкоємця права…

Справа стосувалася оскарження спільного заповіту подружжя, складеного у 2012 році. Позивачка (дружина) після смерті чоловіка виявила, що земельна ділянка, вказана у заповіті як спільна власність, насправді була особистою власністю чоловіка (приватизована у 1994 році). Вона просила визнати заповіт частково недійсним та визнати за нею право власності на ділянку в порядку спадкування за законом. Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи, що підписання заповіту було вільним волевиявленням…

Мотивація суду: Спільний заповіт подружжя може стосуватися лише майна, що є їхньою спільною сумісною власністю. Якщо в такий заповіт включено особисте майно одного з подружжя, заповіт у цій частині не є недійсним…

Позивачка звернулася з позовом про визнання частково недійсним заповіту подружжя та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, оскільки ділянка була особистою власністю померлого чоловіка, а не спільною сумісною власністю. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, зокрема через неналежність відповідача. Відповідач подав касаційну скаргу, наполягаючи на пропуску позовної давності. Колегія суддів Другої судової палати КЦС передала…