Перейти до вмісту

Стаття 46 Податкового кодексу. Податкова декларація (розрахунок)

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Правила подання податкових декларацій та фінансової звітності для всіх платників податків.

Текст статті

п. 46.1

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

п. 46.2

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею цього Кодексу.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті цього Кодексу, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Показати всі 6 пунктів
п. 46.3

Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

п. 46.4

Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

п. 46.5

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті цього Кодексу.

Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена абзацом другим пункту 49.2 статті цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена абзацом третім пункту 49.2 статті цього Кодексу, а також особливості її складання та подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.

Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.

п. 46.6

Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Вимоги статей 46‑50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає поняття податкової декларації, прирівняні до неї документи та обов’язок додавати фінансову звітність разом із декларацією з податку на прибуток. Також вона закріплює право подати довільне пояснення, якщо затверджена форма викривлює зобов'язання, та встановлює порядок оприлюднення нових бланків звітності.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 244Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 144Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 105 по суті
  • 87 %Задоволено, із 105 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 71Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 12017: 12018: 13 · переважно касаційні постанови2019: 20 · переважно касаційні постанови2020: 13 · переважно касаційні постанови2021: 10 · переважно касаційні постанови2022: 7 · переважно касаційні постанови2023: 6 · переважно касаційні постанови2024: 7 · переважно касаційні постанови2025: 222026: 144
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

87 %
8 %
інші · 5 %
Задоволено — 91 з 105 · 87 %Задоволено частково — 5 з 105 · 5 %Відмовлено — 9 з 105 · 8 %

Відсотки — частка з 105 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Верховний Суд — 71 рішення (29 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 156 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 21 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що відмова у прийнятті декларації через сплив строку 1095 днів була неправомірною, оскільки платник подав її на виконання рішення суду, що набрало законної сили. Верховний Суд частково скасував рішення нижчих інстанцій, змінивши спосіб захисту: замість зобов'язання вчинити дії, суд визнав декларацію прийнятою у день її фактичного отримання податковим органом.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 160/7775/23
  • Суд встановив, що нова форма декларації з ПДВ, затверджена наказом № 13, набрала чинності 30 січня 2015 року, тому згідно з п. 46.6 ст. 46 ПК України вона підлягала застосуванню лише для звітних періодів, що настають за періодом оприлюднення. Оскільки позивач подав звітність за січень 2015 року за новою формою, а не за чинною на той момент формою, податковий орган правомірно відмовив у її прийнятті.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 810/4667/15
  • Суд встановив, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ, така реєстрація вважається чинною з моменту її первинного прийняття. Відтак, у податкового органу були відсутні правові підстави для відмови у прийнятті податкової звітності позивача, оскільки він набув статусу платника ПДВ у повному обсязі.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 820/17502/14

Маєте справу за ст. 46 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяЗакарпатський окружний адміністративний суд

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2026 року у справі № 260/5465/26 задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Суд постановив стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 15 205,38 грн, у тому числі пеню у розмірі 967,00 грн. Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач подав податкову декларацію про майновий стан…

Мотивація суду: Суд встановив наявність у відповідача узгодженого податкового боргу, який утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань з ПДФО, військового збору та акцизного податку…

Позов задоволеноПерша інстанціяЧернівецький окружний адміністративний суд

Чернівецький окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути податковий борг на загальну суму 608412,09 грн, яка складається з податкових зобов'язань з ПДФО, військового збору, ПДВ, акцизного податку, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за Законом № 3817-IX. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг на загальну суму 608412,09 грн, який не був сплачений у добровільному порядку. У межах позову про стягнення…

Позов задоволеноПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 229 070,10 грн. Заборгованість сформувалася за рахунок неоплачених сум податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування (171 978,81 грн), та військового збору (57 091,29 грн), задекларованих відповідачем у податкових деклараціях за різні періоди. Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження…

Мотивація суду

Суд встановив наявність у відповідача узгодженого грошового зобов'язання на підставі самостійно поданих податкових декларацій, яке не було сплачено у встановлені законом строки, що утворило…

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 14

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 6

  2. 01.01.2021

    Акти редакції від 01.01.2021: Закон № 116-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб»; Закон № 129-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»; Закон № 190-IX від 04.10.2019 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; Закон № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»; Закон № 786-IX від 14.07.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців»; Закон № 962-IX від 04.11.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій»; Закон № 1017-IX від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій»; Закон № 1117-IX від 17.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування» — змінено п. 46.1, п. 46.6

    Рішень за цією редакцією: 3

Показати всі 16 редакцій

2017

2016

2015

2014

2012

2010

  1. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.